вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" вересня 2025 р. Справа№ 910/507/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Сибіги О.М.
Тищенко О.В.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 09.09.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 (повний текст складено 12.05.2025)
у справі № 910/507/25(суддя - Нечай О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг груп"
до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 28 365 827, 54 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг груп" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач) про стягнення 28 365 827,54 грн, з яких 20 999 157,72 грн інфляційних втрат та 7 366 669,82 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг груп" інфляційні втрати в розмірі 20 999 157, 72 грн, 3% річних у розмірі 7 366 669, 82 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 340 389, 93 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 30.05.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі № 910/507/25, в якій просить оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/507/25 про стягнення з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" 3-х відсотків річних, інфляційних втрат за договором про врегулювання небалансів електричної енергії скасувати, відмовивши позивачу у задоволенні заявлених вимог.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що позивач, як СВБ, зобов'язаний направляти платіжні документи (рахунки), а не посилатись на факт їх формування відповідачем (як АР) у Системі управління ринком. До того часу, поки СВБ не направить ОСП рахунок-фактуру, який відповідає вимогам, які пред'являються до первинних документів. Зокрема, листом від 16.02.2017 р. № 31-11410-06- 5/4339 «Щодо особливостей застосування первинних документів» Міністерство фінансів України роз'яснило, що Законом України від 03.11.2016 № 1724-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг" внесено зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон), яким, зокрема, передбачено спрощення документообороту підприємств шляхом зменшення вимог до первинного документа та скорочення переліку його обов'язкових реквізитів.
Апелянт вказує, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, підтверджуючих факт направлення (виставлення) позивачем на оплату підписаних уповноваженою особою спірних платіжних документів - рахунків-фактур (invoice).
Скаржник зазначає, що лише після підписання рахунку-фактури уповноваженою особою останній набуває фактично статусу платіжного документу, оскільки до його підписання СВБ управнена оскаржувати обсяги та вартість електроенергії для врегулювання небалансів, визначену у відповідному рахунку. Іншими словами позивач не довів виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати електричної енергії для врегулювання небалансів згідно доданими до позовної заяви платіжними документами, що вказує на недоведеність позовних вимог.
Скаржник вказує, що жодних вимог щодо оплати електричної енергії для врегулювання небалансів позивач відповідачеві не пред'являв, відповідних претензій не надсилав з огляду на що зобов'язання відповідача щодо оплати платіжних документів, зокрема спірних, в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України не виникло.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі № 910/507/25 залишено без руху. Роз'яснено Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
11.06.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025, а саме докази сплати судового збору на суму 510 584, 90 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №АУ-4400 від 10.06.2025.
Суддя Тищенко О.В. 16.06.2025 перебувала у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.у справі № 910/507/25. Витребувано матеріали справи № 910/507/25 у Господарського суду міста Києва. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.у справі № 910/507/25 у судовому засіданні 09.07.2025.
25.06.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг груп" надійшли додаткові пояснення по справі, які вмотивовані тим, що оскільки відповідно до положень Закону України «Про ринок електричної енергії» Відповідач виконує одночасно функції ОСП та АР, виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін та аналізу приписів Правил ринку, саме на НЕК «УКРЕНЕРГО» покладено обов'язок сформувати, надіслати платіжні документи та здійснити розрахунки за ними.
Позивач у відзиві щодо доводів апеляційної скарги про те, що вирішуючи спір, суд першої інстанції послався на врахування висновків, викладених у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2023 року у справі № 910/9216/22, від 03.02.2023 року у справі № 910/9374/21, які, на думку Відповідача, є незастосовними до спірних правовідносин, оскільки між Позивачем та Відповідачем у цій справі укладений Договір про врегулювання небалансів електричної енергії від № 0152-01024 від 22.05.2019, тоді як відповідні висновки у наведених справах були сформовані за результатами вирішення спорів, які виникли з договорів про участь у балансуючому ринку, то вказані доводи ТОВ «ЕТГ» вважає безпідставними, оскільки аналогічні висновки щодо визначення початку обрахунку строку на оплату платіжного документа у відповідності до пункту 7.7.4. глави 7.7. розділу VII Правил ринку містяться й у постановах Верховного Суду від 13.02.2025 у справі № 910/6577/24, від 24.07.2024 у справі № 910/11130/21, спори у яких виникли з правовідносин як у даній справі та при вирішенні яких суд касаційної інстанції посилався на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 01.12.2023 року у справі № 910/9216/22, від 03.02.2023 року у справі № 910/9374/21, а тому врахування судом першої інстанції при вирішення спору висновків Верховного Суду, викладених у згаданих вище постановах є законним, обґрунтованим та узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Позивач щодо доводів стосовно ненадання Відповідачу судом першої інстанції можливості здійснити контррозрахунок сум заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з чим останній не проведено зазначає, що Відповідач не був позбавлений права провести вказаний контррозрахунок та надати такий суду першої інстанції, водночас зазначеним правом Відповідач не скористався. Клопотань про долучення до матеріалів справи здійсненого контррозрахунку сум заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат під час розгляду справи судом першої інстанції зі сторони Відповідача не надходило та, відповідно, відмов у задоволенні такого клопотання судом першої інстанції не ухвалювалося.
У судовому засіданні 09.07.2025 колегією суддів оголошено перерву у розгляді до 06.08.2025.
Судове засідання призначене до розгляду 06.08.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. з 24.07.2025 по 22.08.2025 у відпустці. Суддя Тищенко О.В. з 24.07.2025 по 22.08.2025 перебувала у відпустці. Суддя Сибіга О.М. з 04.08.2025 по 22.08.2025 перебував у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні справу № 910/507/25 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 на 09.09.2025
У судове засідання, що відбулось 09.09.2025 з'явились представники позивача та відповідача, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, пунктом 1.3.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), передбачено, що для суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
22.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" (далі - СВБ) та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ОСП) укладено Договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 0152-01024 (далі - Договір).
Пунктами 1.1, 1.2 Договору передбачено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Відповідно до пункту 1.3 Договору за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Згідно з пунктом 1.4 Договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку.
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 Договору).
Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором розрахунків (далі - АР) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.
За умовами підпункту 3 пункту 3.3 Договору ОСП зобов'язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.
Пунктами 5.1, 5.6 Договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.
Відповідно до пункту 5.11 Договору урегулювання сторонами взаємних зобов'язань здійснюється згідно з чинним законодавством України, у тому числі сторонами може бути застосовано неттінг виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
На виконання умов Договору, АР сформував у системі управління ринком (далі - СУР) рахунки на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії за Договором за відповідні декади календарних місяців 2023 року та I півріччя 2024 року, а саме:
- № 2601202300041 від 26.01.2023 на суму 75 526 241,69 грн;
- № 0602202300044 від 06.02.2023 на суму 39 525 336,64 грн;
- № 2402202300136 від 24.02.2023 на суму 4 482 530,57 грн;
- № 0603202300049 від 06.03.2023 на суму 1 511 548,46 грн;
- № 2403202300342 від 24.03.2023 на суму 503 558,05 грн;
- № 0408202300351 від 04.08.2023 на суму 1 020 162,19 грн;
- № 1409202300388 від 14.09.2023 на суму 4 330 105,02 грн;
- № 2612202300395 від 26.12.2023 на суму 27 803 035,64 грн;
- № 0401202400392 від 04.01.2024 на суму 30 127 138,33 грн;
- № 0602202400171 від 06.02.2024 на суму 13 844 200,61 грн;
- № 1502202400419 від 15.02.2024 на суму 8 682 734,27 грн;
- № 0606202400413 від 06.06.2024 на суму 10 578 367,61 грн;
- № 1406202400173 від 14.06.2024 на суму 22 618 999,51 грн;
- № 2606202400172 від 26.06.2024 на суму 24 720 240,98 грн;
- № 0407202400400 від 04.07.2024 на суму 14 269 242,29 грн.
Позивач зазначає, що грошові зобов'язання відповідача по рахунку № 2601202300041 від 26.01.2023 на суму 75 526 241,69 грн були припинені 11.01.2024 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та врегулювання зобов'язань відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.01.2024 за розрахунковий період 01.2023.
Грошові зобов'язання відповідача по рахунку № 0602202300044 від 06.02.2023 на суму 39 525 336,64 грн були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та врегулювання зобов'язань на суму 6 784 449,43 грн відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.01.2024 за розрахунковий період 01.2023; на суму 30 051 109,87 грн відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.03.2024.
18.04.2024 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача в якості оплати рахунку № 0602202300044 грошові кошти в сумі 810 436,40 грн та 19.04.2024 грошові кошти в сумі 2 629 293,17 грн.
Оплата рахунку № 2402202300136 від 24.02.2023 на суму 4 482 530,57 грн була здійснена відповідачем 29.05.2024 в сумі 234 898,67 грн, 30.05.2024 в сумі 155 043,47 грн, 31.05.2024 в сумі 461 937,11 грн, 03.06.2024 в сумі 309 914,60 грн, 04.06.2024 в сумі 2 584 991,54 грн, 05.06.2024 в сумі 17 188,44 грн, 10.06.2024 в сумі 19 192,63 грн, 11.06.2024 в сумі 344 130,96 грн, 12.06.2024 в сумі 31 570,48 грн, 14.06.2024 в сумі 41 301,18 грн, 17.06.2024 в сумі 12 333,19 грн, 18.06.2024 в сумі 160 126,52 грн, 19.06.2024 в сумі 109 901,78 грн.
Оплата рахунку № 0603202300049 від 06.03.2023 на суму 1 511 548,46 грн була здійснена відповідачем наступним чином: 19.06.2024 в сумі 95 815,83 грн, 20.06.2024 в сумі 9 176,90 грн, 21.06.2024 в сумі 3 928,08 грн, 24.06.2024 в сумі 129 026,29 грн, 25.06.2024 в сумі 2 503,52 грн, 16.08.2024 в сумі 1 271 097,84 грн.
Грошові зобов'язання відповідача по рахунку № 2403202300342 від 24.03.2023 на суму 503 558,05 грн були припинені 04.03.2024 на підставі Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.03.2024.
Оплата рахунку № 0408202300351 від 04.08.2023 на суму 1 020 162,19 грн була здійснена відповідачем 22.10.2024.
Рахунок № 1409202300388 від 14.09.2023 на суму 4 330 105,02 грн був оплачений шляхом перерахування відповідачем грошових коштів 15.11.2024 в сумі 3 419 726,15 грн, 18.11.2024 в сумі 800 783,65 грн, 19.11.2024 в сумі 74 725,43 грн та 20.11.2024 в сумі 34 869,79 грн.
Водночас, позивач зазначає, що грошові зобов'язання по рахунках № 2612202300395 від 26.12.2023 на суму 27 803 035,64 грн, № 0401202400392 від 04.01.2024 на суму 30 127 138,33 грн, № 0602202400171 від 06.02.2024 на суму 13 844 200,61 грн, № 1502202400419 від 15.02.2024 на суму 8 682 734,27 грн, № 0606202400413 від 06.06.2024 на суму 10 578 367,61 грн, № 1406202400173 від 14.06.2024 на суму 22 618 999,51 грн, № 2606202400172 від 26.06.2024 на суму 24 720 240,98 грн та № 0407202400400 від 04.07.2024 на суму 14 269 242,29 грн станом на дату звернення до суду з даним позовом відповідачем не виконані.
З огляду на порушення відповідачем строку виконання своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в розмірі 20999157,72 грн та 3% річних у розмірі 7 366 669,82 грн.
Таким чином позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0152-01024 від 22.05.2019.
Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом узгоджується сторонами в договорі.
Частиною другою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.
Частиною третьою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Згідно з частиною сьомою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Частиною четвертою статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
З наведеного вбачається, що Законом України "Про ринок електричної енергії" не визначені строки (терміни) виконання зобов'язання щодо оплати. Водночас, такі строки та порядок направлення (надсилання, виставлення) рахунків визначені Правилами ринку.
Пунктом 7.3.1 Правил ринку встановлено, що АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Пунктом 7.7.1 Правил ринку передбачено, що платіжні документи для декади надаються відповідним учасникам ринку не пізніше четвертого робочого дня після останнього дня цієї декади.
Згідно з пунктом 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Отже, обов'язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в СУР наділений саме АР. Направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через СУР, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 01.12.2023 у справі №910/9216/22 висновував, що у постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду вже вказував на те, що у розумінні положень Правил ринку (зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту Договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що виставлені АР в СУР платіжні документи - рахунки на оплату, мали бути оплачені у чотириденний строк, перебіг якого починається з моменту їх формування в системі, а саме:
- № 2601202300041 від 26.01.2023 на суму 75 526 241,69 грн - до 01.02.2023;
- № 0602202300044 від 06.02.2023 на суму 39 525 336,64 грн - до 10.02.2023;
- № 2402202300136 від 24.02.2023 на суму 4 482 530,57 грн - до 02.03.2023;
- № 0603202300049 від 06.03.2023 на суму 1 511 548,46 грн - до 10.03.2023;
- № 2403202300342 від 24.03.2023 на суму 503 558,05 грн - до 31.03.2023;
- № 0408202300351 від 04.08.2023 на суму 1 020 162,19 грн - до 10.08.2023;
- № 1409202300388 від 14.09.2023 на суму 4 330 105,02 грн - до 20.09.2023;
- № 2612202300395 від 26.12.2023 на суму 27 803 035,64 грн - до 01.01.2024;
- № 0401202400392 від 04.01.2024 на суму 30 127 138,33 грн - до 10.01.2024;
- № 0602202400171 від 06.02.2024 на суму 13 844 200,61 грн - до 12.02.2024;
- № 1502202400419 від 15.02.2024 на суму 8 682 734,27 грн - до 21.02.2024;
- № 0606202400413 від 06.06.2024 на суму 10 578 367,61 грн - до 12.06.2024;
- № 1406202400173 від 14.06.2024 на суму 22 618 999,51 грн - до 20.06.2024;
- № 2606202400172 від 26.06.2024 на суму 24 720 240,98 грн - до 02.07.2024;
- № 0407202400400 від 04.07.2024 на суму 14 269 242,29 грн - до 11.07.2024.
Таким чином, колегія суддів, з врахуванням позиції Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, вважає безпідставними доводи скаржника щодо відсутності зобов'язання відповідача щодо оплати платіжних документів, в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, частина рахунків не була оплачена відповідачем. В іншій частині відповідачем було порушено строк оплати, визначений Правилами ринку.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Враховуючи встановлений факт невиконання/прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, суд першої інстанції правомірно вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за весь період прострочення.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості здійснених нарахувань.
Так, відповідач 24.02.2025 у запереченнях на відповідь на відзив заявляв про намір провести контррозрахунок сум заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, однак ні до закриття підготовчого провадження у справі, ні до дати прийняття оскаржуваного рішення, розрахунок відповідачем не було надано, одночасно апеляційна скарга містить доводи щодо необґрунтованості вказаних сум, проте також не містить контр розрахунку та обставин щодо такої необґрунтованості.
Також, відповідач посилається на те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини, оскільки статтею 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлений спеціальний алгоритм розрахунків між СВП та ОСБ, який передбачає наявність в ОСП поточного рахунку із спеціальним режимом використання, виключно з якого здійснюються розрахунки за послуги з ППБ/СВБ. При цьому розрахунки за послуги з ППБ/СВБ здійснюються в межах наявних на рахунку коштів, що надійшли від учасників ринку балансування.
Разом з тим відповідач зазначає, що у зв'язку з систематичним порушенням учасниками ринку - сторонами, відповідальними за баланс, своїх фінансових зобов'язань перед ОСП, поточний рахунок відповідача із спеціальним режимом використання не накопичує в достатній мірі коштів для належного проведення ОСП розрахунків на балансуючому ринку.
Суд враховує, що в постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 зазначено, що зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором.
У цій справі Верховний Суд, спростовуючи твердження скаржника, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, зазначив, що наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 року у справі № 903/918/19).
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/210, від 02.03.2023 у справі №910/18611/21 та від 09.03.2023 у справі №910/18613/21.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг груп" щодо стягнення з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" інфляційних втрат в розмірі 20 999 157, 72 грн, 3% річних у розмірі 7 366 669, 82 грн.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі № 910/507/25 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі № 910/507/25 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 08.10.2025
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.М. Сибіга
О.В. Тищенко