Постанова від 07.10.2025 по справі 910/8158/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2025 р. Справа№ 910/8158/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Кравчука Г.А.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 07.10.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» та Закарпатської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 (повний текст складено і підписано 28.03.2025)

у справі № 910/8158/24 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн»

до: 1) Державної митної служби України,

2) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області,

3) Закарпатської обласної прокуратури,

за участі:

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Державна казначейська служба України,

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Закарпатська митниця

про стягнення 41 957 361,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шкоди в сумі 41 957 361,02 грн., яка складається з:

- вартості втраченого товару в розмірі 862 013,40 доларів США (без ПДВ), що станом на дату подання позову за офіційним курсом Національного банку України становить 34 943 782,00 грн.:

- 6 872 392,52 грн. податкового зобов'язання з акцизного податку, сплаченого відповідно до ст. 222 ПК України;

- вартості виробництва акцизних марок у розмірі 141 186,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами не було забезпечено схоронність належного позивачу товару та допущено втрату товарів після їхнього вилучення відповідачем 1 та під час перебування втрачених товарів під контролем відповідачів, зобов'язаних забезпечити схоронність цього майна.

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- Державна митна служба України не повинна відповідати за даним позовом та не є особою, яка завдала майнової шкоди позивачу, оскільки протоколи про порушення митних правил від 01.02.2019 №0535/30500/19 та №0536/30500/19 були складені посадовими особами Закарпатської митниці ДФС в межах своєї компетенції, на підставі та у спосіб, що визначені МК України, в результаті здійснення владних управлінських функцій з реалізації державної митної політики у сфері боротьби з порушеннями митних правил, а за результатами розгляду цих протоколів ухвалено судові рішення, якими особу, у відношенні якої вони складені, визнано винною в порушенні митних правил за ч.1 ст.483 МК України;

- обов'язковість вилучення товарів за вказаними протоколами встановлена ч.2 ст.511 МК України, а втрата належних позивачу товарів сталася після передачі їх 30.06.2020 митницею посадовій особі прокуратури Закарпатської області;

- вказане свідчить про те, що позивачем не доведено жодного елементу складу цивільного правопорушення, наявність яких стала би підставою для притягнення відповідача 1 до відповідальності у вигляді стягнення шкоди.

Відповідач 2 проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що позивач у позовній заяві не вказав усіх елементів відповідальності, наявність яких є необхідною для деліктної відповідальності відповідача 2, а також не надав жодних доказів про завдання йому майнової шкоди з вини відповідача 2, що виключає правові підстави для задоволення позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. При цьому відповідач 2 зазначив, що, він не вилучав спірне майно та не передавав його на зберігання, а отже відповідач 2 не є належним відповідачем у справі.

Відповідач 3 проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування до Закарпатської обласної прокуратури такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі;

- на розгляді Ужгородського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження №42021070000000245 від 05.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (колишніх працівників прокуратури) у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.365 КК України (справа №308/304/23), а позивач у вказаному кримінальному провадженні визнаний потерпілим;

- обов'язковою умовою для застосування ст. 1177 ЦК України є наявність вироку суду, що набрав законної сили або постанови слідчого, дізнавача, прокурора чи ухвали суду про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, якими встановлено те, що певна особа є винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, або, і це є найголовнішим, встановлено сам факт вчинення стосовно потерпілої особи певного кримінального правопорушення, а у разі неухвалення наведених процесуальних рішень, втілених у певних документах у кримінальному провадженні, встановити всі умови для застосування ч.2 ст. 1177 ЦК України є неможливим, а тому право на позов, відповідно до цієї правової норми, не виникає;

- у особи, яка вважає себе потерпілою від кримінального правопорушення, досудове розслідування щодо якого триває і факт вчинення кримінального правопорушення (злочину) належно не встановлений, не виникає право на позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, на підставі ч.2 ст. 1177 ЦК України, оскільки підставою для компенсації такої шкоди потерпілій особі державою є насамперед завдання шкоди в результаті вчинення кримінального правопорушення, що має бути встановлено у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку, а якщо під час розгляду справи суди не встановлять, що позивачу завдано шкоду внаслідок кримінального правопорушення, то підстав для компенсації державою шкоди такій особі не виникає, а отже, немає підстав і для застосування правил ч.2 ст.1177 ЦК України;

- позивачу, як потерпілому у кримінальному провадженні №42021070000000245, відповідно до п.10 ч.1 ст.56, ст.ст.127, 128 КПК України надається право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди з обвинувачених шляхом подання відповідного цивільного позову.

Третя особа 1 проти задоволення позову заперечила, зазначивши, що:

- єдиною підставою залучення Казначейства до участі у справі, є те, що згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду;

- Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало (до того ж сам позивач не вказує на Казначейство як на порушника своїх прав);

- позивач просить суд стягнути заподіяну шкоду з Державного бюджету України через Казначейство, проте такий спосіб стягнення є помилковим, являє собою порушення норм процесуального права та суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16;

- в силу приписів ст.ст.126, 129 ГПК України судовий збір і витрати на професійну правничу допомогу можуть бути стягнуті винятково зі сторони у справі, однак не з Державного бюджету України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 позов задоволено частково:

- стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 30 176 657,41 грн. майнової шкоди;

-в іншій частині позову відмовлено;

- стягнуто з Державної митної служби України, з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та з Закарпатської обласної прокуратури в дохід Державного бюджету України по 120 706,63 грн. судового збору.

При розгляді спору сторін по суті, суд першої інстанції встановив, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується наявність всіх елементи правопорушення, які підлягають доказуванню у випадку завдання шкоди юридичній особи незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органів державної влади, їхніх посадових осіб, а саме:

- неправомірні дії відповідачів (їхніх посадових осіб) щодо незаконного втручання у право власності позивача на належні йому товари, порушення ними права позивача мирно володіти своїм майном (втраченими товарами), що полягає у неповерненні цих товарів, хоча будь-які підстави для неповернення втрачених товарів відсутні;

- незабезпечення схоронності та втрата належних позивачу товарів після їхнього вилучення відповідачем 1 та під час перебування втрачених товарів під контролем відповідачів, які зобов'язані були забезпечити схоронність цього майна;

- наявність завданої позивачу шкоди - реальної шкоди, якою є збитки позивача, понесені ним у зв'язку із втратою товарів;

- наявність прямого причинного зв'язку між незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) відповідачів, їхніх посадових осіб, які допустили втрату спірних товарів, і не повернули втрачені товари, хоча жодних підстав для подальшого позбавлення позивача права мирно володіти належними йому на праві власності втраченими товарами немає, і шкодою, яка завдана позивачу у вигляді втрати позивачем належного йому майна у період, коли схоронність цього майна повинні були забезпечувати відповідачі.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що:

- у кримінальному провадженні №12019070030000380 на підставі актів прийому-передачі від 30.06.2020 у позивача було вилучено речові докази - товари, які належали позивачу на праві власності, та які всупереч постанов Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2020 у справах №308/3878/19 та №308/3880/19 у позапроцесуальний спосіб були передані посадовими особами Закарпатської митниці ДФС прокурору ОСОБА_1 на території митного складу Закарпатської митниці, та цього ж дня передані прокурором на зберігання Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5., де і перебували на момент проведення слідчим огляду складського приміщення, розташованого за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с.Концово, вул.Миру, 165 та визнання тютюновмісних виробів речовим доказом;

- такими діями порушено пункт 18 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, яким передбачено, що зберігання речових доказів у вигляді спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється у місцях зберігання, відомості про місце збереження яких внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігань;

- суду не надано доказів, що зазначені речові докази були належним чином обліковані ГУНП в Закарпатській області чи прокуратурою Закарпатської області. На теперішній час місце зберігання цих товарів не встановлено. Товари втрачено;

- в свою чергу згідно судових рішень, ухвалених у справах про адміністративні правопорушення №308/14520/21 та №308/14518/21 щодо порушення митних правил (протоколи 0536/30500/19 та 0535/30500/19 відповідно), вилучений товар постановлено повернути посадовій особі іноземного підприємства відправника «Philip Morris Manufacturing& Technology Bologna S.p.a», а відтак, з моменту набуття законної сили постановою суду, яка передбачає повернення товару, у власника товару або уповноважених ним осіб, а також осіб, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними за дотримання умов, передбачених МК України та Порядком № 627, з'являється право повернути тимчасово вилучені товари, проте, матеріалами справи підтверджено і не заперечується сторонами, що постанови суду не виконано, вилучені товари повернуто не було, місце зберігання цих товарів наразі не встановлено;

- зазначені обставини стали можливими внаслідок неналежного здійснення відповідачами своїх повноважень, адже відповідних заходів до збереження та обліку товарів відповідач 1- митниця, яка здійснила їх безпосереднє вилучення під час здійснення митного контролю, а в подальшому - і відповідач 2, як орган досудового розслідування в ході кримінального провадження та відповідач 3 під час проведення процесуального керівництва таким досудовим розслідуванням, на яких (відповідачів 2, 3) покладено обов'язок перевірки стану зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, не вжили, що призвело до втрати майна.

При визначені вартості втрачених товарів суд першої інстанції виходив з визначених у постановах від 16.11.2021 №308/14518/21 та від 16.11.2021 №308/14520/21 даних, а саме: вартість товару-1 у сумі 347 182,20 євро, вартість товару-2 у сумі 348 859,00 євро, а всього на суму 696 041,20 євро, що станом на дату подання позову за офіційним курсом Національного банку України становить 30 176 657,41 грн. та задовольнив позов в частині стягнення вказаної суми.

Також суд першої інстанції зазначив, що встановити, які дії відповідача 1, відповідача 2 чи відповідача 3 та в якій мірі спричинили настання наслідку у вигляді завданої позивачу шкоди неможливо, відповідачі відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України несуть солідарну відповідальність перед позивачем за завдані йому неправомірними діями відповідачів збитки (майнову шкоду).

При цьому суд першої інстанції відхилив твердження відповідача 1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності з огляду на положення п.п.12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів збитків у розмірі сплаченого акцизного податку та вартості виробництва акцизних марок суд першої інстанції зазначив, що:

- для ввезення та реалізації спірних товарів на митній території України позивачем були попередньо придбані марки акцизного податку, сплачено суму податкового зобов'язання з акцизного податку у розмірі 6 872 392,52 грн., а також сплачено вартість виробництва акцизних марок у розмірі 141 186,50 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами;

- механізми коригування податкових зобов'язань і процедур компенсації унормовано податковим законодавством, однак, позивач не надав доказів звернення до фіскального органу для реалізації таких можливих механізмів задля мінімізації збитків та не довів, що така можливість втрачена, і перешкоди для вчинення позивачем відповідних дій щодо відновлення свого майнового інтересу, як платника податків, пов'язані з діями/бездіяльністю відповідачів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, з апеляційними скаргами до Північного апеляційного господарського суду звернулись Державна митна служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн», Головне управління Національної поліції в Закарпатській області та Закарпатська обласна прокуратура.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 та протоколами передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідач) (складу суду) від 17.04.2025, від 18.04.2025 та від 23.04.2025 справа № 910/8158/24 та вказані вище апеляційні скарги передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Мальченко А.О., Скрипка І.А.

В подальшому, у зв'язку з перебуванням суддів Скрипки І.М. та Мальченко А.О., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці, розпорядженням в. о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 № 09.1-08/1098/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/8158/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та витягів з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.05.2025 справа № 910/8158/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Кравчук Г.А.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 апеляційні скарги Державної митної служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн», Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та Закарпатської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 прийняті до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Кравчук Г.А.)

Щодо апеляційної скарги Державної митної служби України.

У поданій скарзі Державна митна служба України просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної митної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24, справу призначено до розгляду на 06.05.2025 о 10:40.

Водночас, при дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено наявність підстав для залишення апеляційної скарги Державної митної служби України на рішення без руху після відкриття апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана без додержання вимог, передбачених ч. 2 ст. 260 ГПК України (до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі), з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 вказану апеляційну скаргу залишено без руху, надано Державній митній службі строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання доказів сплати судового збору в сумі 543 179,83 грн. у встановленому порядку.

05.05.2025 до суду від Державної митної служби України надійшло клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, в якому заявник, з посиланням на неможливість сплати судового збору у визначений судом строк у зв'язку з відсутністю необхідного обсягу бюджетних призначень для забезпечення потреби митних органів у видатках в повному обсязі (відсутністю необхідної суми на рахунках Державної митної служби), просив продовжити Державній митній службі строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 20 робочих днів.

12.05.2025 до суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання Державної митної служби України про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, в яких заявник, з посиланням на неможливість продовження судом, встановленого ч. 2 ст. 174 ГПК України, десятиденного строку для усунення недоліків, просив врахувати дані заперечення при розгляді клопотання Державної митної служби України про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги від 05.05.2025 по справі № 910/8158/24 та постановити ухвалу про відмову у продовженні Державній митній службі України строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у задоволенні клопотання Державної митної служби України про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу Державної митної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 залишено без розгляду.

Щодо апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

У поданій скарзі Головне управління Національної поліції в Закарпатській області просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 скасувати в частині задоволених позовних вимог та стягнутої суми судового збору та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 залишено без руху, надано Головному управлінню Національної поліції в Закарпатській області строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання доказів сплати судового збору в сумі 543 179,83 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 з доданими до скарги матеріалами повернуто без розгляду.

Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн».

У поданій скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» просить:

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 по справі № 910/8158/24 в частині відмови в задоволенні позову і прийняти в цій частині нове рішення, яким додатково до стягнутої суми - стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшу» заподіяну шкоду в розмірі 7 013 579,02 грн. у вигляді суми податкового зобов'язання з акцизного податку та плати за марки акцизного податку;

- в іншій частині (в частині задоволення позову) рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 по справі № 910/8158/24 залишити без змін;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Закарпатської обласної прокуратури судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

У апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним і необґрунтованим, тобто таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також про те, що висновки, викладені у рішенні, у цій частині не відповідають обставинам справи.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на те, що:

- нормами ПК України та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 передбачена можливість повернення (відшкодування) покупцю (позивачу) лише не використаних марок акцизного податку сплаченої суми акцизного податку виключно після фактичного повернення марок акцизного податку продавцю марок;

- тобто, у випадку використання марок акцизного податку (їхнього наклеювання на пачки тютюнових виробів) та/або неможливості фактично повернути продавцю марок марки акцизного податку, сплачений покупцем марок (імпортером тютюнових виробів) акцизний податок відшкодуванню в порядку, передбаченому податковим законодавством, не підлягає;

- плата за марки акцизного податку не підлягає поверненню в порядку, передбаченому податковим законодавством;

- у спірному випадку марки акцизного податку повернуті бути не можуть, так як вони були використані при виробництві втрачених товарів (наклеєні на пачки втрачених товарів та, відповідно, втрачені разом із такими товарами), що виключає можливість відшкодування позивачу акцизного податку;

- неможливість повернення марок акцизного податку продавцю марок виключає можливість позивача звертатись до податкових органів для реалізації можливих механізмів компенсації сплаченого акцизного податку у порядку, встановленому податковим законодавством, оскільки відсутній основний елемент, який необхідно подати (повернути) компетентному органу (продавцю марок) - самі марки акцизного податку;

- сплачена позивачем вартість виробництва акцизних марок у розмірі 141 186,50 грн. не підлягає поверненню в порядку, передбаченому податковим законодавством;

- вказане свідчить про те, що єдиною можливістю відшкодування шкоди в частині сплаченого акцизного податку на втрачені товари в сумі 6 872 392,52 грн. та плати за акцизні марки у розмірі 141 186,50 грн. є відшкодування такої шкоди відповідачами в судовому порядку, тобто в рамках даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24; справу № 910/8158/24 призначено до розгляду на 06.05.2025. о 10:40 год.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 та від 30.04.2025 заяви представників Закарпатської митниці та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 задоволені.

30.04.2025 до суду від Закарпатської митниці надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн», в якому заявник:

- проти задоволення вказаної скарги заперечив, пославшись на те, що позивач не надав доказів звернення до фіскального органу для реалізації таких можливих механізмів задля мінімізації збитків, а також не довів, що така можливість втрачена, і перешкоди для вчинення позивачем відповідних дій щодо відновлення свого майнового інтересу, як платника податків, пов'язані з діями/ бездіяльністю відповідачів;

- зазначив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі, пославшись на те, що:

1) з 30.06.2020 вилучені тютюновмісні товари вибули із сфери впливу та відповідальності митного органу. При цьому, не будучі стороною кримінального провадження, митниця не мала жодних повноважень контролювати належне зберігання вилученого товару. Отже, вся відповідальність за належне збереження товару з 30.06.2020 покладається виключно на відповідача 3 (Закарпатську обласну прокуратуру).

2) посилання суду першої інстанції на те, що митним органом безпідставно видано товар посадовим особам Закарпатської обласної прокуратури є помилковим, оскільки у посадових осіб Закарпатської митниці Держмитслужби не було жодних правових підстав не виконувати вимоги прокуратури Закарпатської області;

3) посилання суду першої інстанції на те, що шкода була завдана спільними діями відповідача 1 (в особі митних органів) та відповідачів 2 та 3, не відповідає обставинам справи та спростовуються самими доводами позовної заяви. Так, позивач вказує на втрату товару, яка відбулась після того, як цей товар вибув із володіння митних органів, та був вилучений посадовими особами Закарпатської обласної прокуратури - тобто тоді, коли за збереження товару митні органи вже не несли відповідальність. Відсутність спільних дій (бездіяльності), які призвели до втрати товару вказує на безпідставність посилання позивача на солідарну відповідальність (в частині митних органів);

4) правомірність дій митних органів, які стосуються складання протоколів від 01.02.2019 №0535/30500/19 та №0536/30500/19 про порушення митних правил та здійснення провадження у справах про порушення митних правил, підтверджується доданими до позовної заяви постановами Ужгородського міськрайонного суду від 16.11.2021 у справі №308/14518/21 та №308/14520/21, якими посадову особу іноземного підприємства виробника «PHILIP MORRIS MANUFACTURING&NECHNOLOGY BOLOGNA S.p.a» визнано винною в порушенні митних правил за ч.1 ст.483 МК України. При цьому судом констатовано факт подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості. Провадження у вказаних справах про порушення митних правил було закрито виключно через закінчення строку для накладення адміністративного стягнення, який був пропущений внаслідок дій, що знаходились поза межами впливу митниці (здійснення кримінального розслідування)

02.05.2025 до суду від Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн», в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, а також зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, пославшись на те, що:

- він не є належним відповідачем у справі, оскільки працівниками поліції не було допущено втрату вилученого майна. Так, з матеріалів справи вбачається, що шкода заподіяна позивачеві у вигляді втрати товарів, безпосередньо пов'язана з неналежним виконанням своїх службових обов'язків працівниками прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5., діями та бездіяльністю яких безпосередньо допущено втрату майна з приводу чого їм пред'явлено обвинувачення у кримінальному провадженні №42021070000000245 від 05.07.2021;

- спірний товар ввозився на територію України з метою подальшої його реалізації, проте під час розгляду Ужгородським міськрайонним судом справи № 308/3880/19 (постанова від 06.02.2020), представник ТОВ «Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн» вказав, що термін придатності вилученого товару закінчився, вони підлягають знищенню та просив повернути власнику для поміщення в митний режим знищення або руйнування. Отже, термін придатності вилученого товару, станом на 06.02.2020 рахувався непридатним до реалізації, а тому відповідно до ст. 1 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» такий товар відносився до неякісної та небезпечної продукції;

- оскільки можливостей реалізовувати, споживати чи використовувати за призначенням вилучений товар було неможливим і така продукція підлягала знищенню, в розумінні ст. 22 ЦК України, збитків позивач не зазнав.

06.05.2025 до суду від Закарпатської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн», в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, а власну апеляційну скаргу підтримав, зазначивши, що його правова позиція щодо вказаного викладена у власній апеляційній скарзі (доводи вказаної апеляційної скарги будуть наведені нижче - примітка суду).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 задоволено клопотання Державної митної служби України про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшу» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 відкладено на 19.06.2025 о 10:50 год.

11.06.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких заявник не погодився з доводами Закарпатської обласної прокуратури зазначивши про те, що аргументи відповідача 3 щодо необхідності залишення без змін рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову у зв'язку не реалізацією позивачем передбачених податковим законодавством процедур компенсації є безпідставними та неспроможними, які не базуються на нормах права та спростовуються дійсними обставинами справи.

18.06.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких заявник не погодився з доводами відповідачів та третьої особи, які викладені у відзивах, зазначивши про те, що:

- відповідачем 2 не надано до суду першої інстанції та не додано до відзиву жодного доказу, що термін придатності втрачених товарів закінчився;

- на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання, в тому числі на втрачені товари, строк придатності не встановлюється. Докази на підтвердження зазначеного були надані позивачем при розгляді справи судом першої інстанції та наявні в матеріалах справи;

- в протоколах про порушення митних правил № 0535/30500/19 та № 0536/30500/19 від 01.02.2019 не було встановлено, що строк придатності на втрачені товари сплив, і в них взагалі не міститься жодних приміток чи зауважень до стану чи якості втрачених товарів, а лише щодо відомостей в товаросупровідних документах;

- під час розгляду справ № 308/3878/19 та №308/3880/19 ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн», як власник втрачених товарів, дійсно просило суд передати такі товари ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» або його представнику за довіреністю для поміщення в митний режим знищення або руйнування відповідно до ст. ст. 175-182 МК України, однак таке прохання базувалось на відсутності будь-яких відомостей щодо умов зберігання втрачених товарів, а не на закінченні строку їх придатності;

- дотримання стандартів якості продукції для позивача мають істотне значення в його господарській діяльності, а тому відсутність будь-якої інформації про місце зберігання втрачених товарів, умови їх зберігання та стан упаковки зумовлювали позивача на вжиття всіх необхідних і розумних заходів для недопущення витоку неякісної продукції на ринок;

- Закарпатська митниця у відзиві посилається на вимоги ч. 1 ст. 36 КПК України (прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється; органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора), однак, таке посилання є недоречним, адже прокурори, яким посадовими особами митного органу були передані втрачені товари, не діяли відповідно до вимог КПК України, а листи з вимогою підготувати акти приймання-передачі тютюновмісних виробів не є постановами прокурора чи слідчого, такі листи не є зобов'язуючими документами, на відміну від рішень суду, які набрали законної сили. Наявність таких листів прокуратури не спростовує протиправність дій відповідача 1 по передачі прокурорам втрачених товарів, як і не спростовує протиправність дій інших відповідачів, що призвели до втрати спірних товарів,

Щодо апеляційної скарги Закарпатської обласної прокуратури.

У поданій скарзі апелянт просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 по справі № 910/8158/24 в частині задоволених позовних вимог та стягнутої суми судового збору скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У апеляційній скарзі відповідач 3 зазначив про те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не відповідає фактичним обставинам справи, прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 3 послався на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції, зауваживши на тому, що:

- судом першої інстанції помилково задоволено позов, пред'явлений позивачем, оскільки згідно з постановами Ужгородського міськрайонного суду від 16.11.2021 у справах № 308/14520/21 та № 308/14518/21 про адміністративні правопорушення вилучений товар постановлено повернути саме посадовій особі іноземного підприємства відправника «Philip Morris Manufacturing& Technology Bologna S.p.a», а тому позивач є неналежним позивачем у даній справі, що у свою чергу, є самостійною підставою для відмови у задоволенні пред'явленого зазначеним товариством позову;

- на момент вилучення прокуратурою спірних товарів термін їх придатності закінчився.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 вказану апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 135 794,96 грн. у встановленому порядку.

29.04.2025 від Закарпатської обласної прокуратури до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в додатках до якої міститься платіжна інструкція № 499 від 28.04.2025 про сплату 135 794,96 грн., в призначенні платежу вказано: «доплата суд.зб.апел.ск.на.ріш.Госп.суду м.Києва № 910/8158/24 (ТОВ «Філіп Морріс Сейлз») 05.03.25, Півн.апел.госп.суд».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, апеляційні скарги Закарпатської обласної прокуратури та Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» об'єднані в одне провадження для спільного розгляду у справі № 910/8158/24, справу № 910/8158/24 призначено до розгляду на раніше визначену дату та час 19.06.2025 о 10:50 год.

19.05.2025 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача 3, в якому позивач проти задоволення вказаної апеляційної скарги заперечив, пославшись на те, що:

- саме позивач є власником втрачених товарів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і було встановлено судом першої інстанції, і має право мирно володіти цим своїм майном, а відтак саме він є належним позивачем у даній справі;

- звернення до господарського суду з позовом до держави в особі відповідачів, зокрема відповідача 3, що, як було належним чином встановлено судом першої інстанції, є порушниками прав позивача, щодо відшкодування збитків (матеріальної шкоди) є належним та ефективним способом захисту прав та інтересів позивача;

- відповідачем 3 не надано до суду першої інстанції та не додано до апеляційної скарги жодного доказу, що термін придатності втрачених товарів закінчився (доводи позивача в цій частині аналогічні його доводам, які викладені у додаткових поясненнях, які надійшли до суду 18.06.2025 - примітка суду).

У зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у період з 09.06.2025 по 22.06.2025 у відпустці, судове засідання, призначена на 19.06.2025 не відбулось, з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн», Закарпатської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 призначено на 10.07.2025 о 10:30 год., постановлено розгляд справи № 910/8158/24 здійснювати в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн», Закарпатської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 відкладено на 28.08.2025 о 09:50 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 у справі № 910/8158/24 оголошено перерву до 23.09.2025 о 9 год. 30 хв.

У зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відрядження у період з 21.09.2025 по 28.09.2025 відповідно до ч. 13 ст. 32 ГПК України з метою незмінності складу суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2025, розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн», Закарпатської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 призначено на 07.10.2025 о 10:30 год.

Станом на 07.10.2025 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Третя особа 1 представників в судове засідання не направила.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третьої особи 1 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представники учасників судового процесу надали пояснення по суті спору, в яких власні правові позиції підтримали.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, відзивів та інших письмових пояснень, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги Закарпатської обласної прокуратури Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

01.08.2015 між юридичною особою за законодавством Швейцарії - «Philip Morris Products S.A.», як продавцем, та позивачем, як дистриб'ютором, було укладено договір дистрибуції (договір), відповідно до умов якого продавець призначає дистриб'ютора своїм неекскюзивним дистрибютором товару на території України, а дистриб'ютор приймає таке призначення (п.2.1), цей договір вступає в силу з дати набрання чинності та діє до його припинення відповідно до ст.15.2 (п.15.1).

31.12.2016 між сторонами договору було укладено додатковий договір до договору дистрибуції, яким було викладено в новій редакції додаток Б до договору дистрибуції.

У додатковому договорі від 25.01.2017 до договору дистрибуції від 01.08.2015 між контрагентами договору погоджено, що: продавець зобов'язаний продавати товар дистриб'ютору за цінами, які вказані у замовленні; сторони мають обговорювати та переглядати такі ціни щонайменше 2 рази на рік (п.4.1); якщо сторони не домовляться про інше стосовно кожного конкретного замовлення, товар, який продається за цим договором, може доставлятися на таких умовах: СРТ Харків, Україна (Інкотермс 2010) або СРТ Київ, Україна, (Інкотермс 2010); вважається, що продавець виконав свої зобов'язання з поставки товару в момент поставки товару y призначене місце в приміщення дистриб'ютора (дата поставки) і така доставка повинна бути підтверджена підписанням відповідної транспортної накладної уповноваженими представниками дистриб'ютора і продавця. Право власності на кожну партію товару переходить від продавця до дистриб'ютора в момент, коли товар переходить y міжнародні води/повітряний простір іншої держави/перетинання кордону іншої держави, в залежності від способу доставки, а ризик втрати або пошкодження товару переходять від продавця до дистриб'ютора в дату поставки. Водночас, сторони можуть погодитися на інші умови поставки (як вони визначені в Інкотермс 2010), які будуть узгоджені в кожному конкретному замовлені та остаточно вказані в рахунку-фактурі (п.4.4).

Таким чином, сторони погодили, що право власності на товар переходить до дистриб'ютора в момент, коли товар переходить y міжнародні води/повітряний простір іншої держави/перетинання кордону іншої держави, в залежності від способу доставки.

01.09.2017 між сторонами договору було підписано додатковий договір №3 до договору, яким було розширено перелік товарів, які підлягали поставці за договором.

03.10.2017 між сторонами договору укладено додатковий договір №4 до договору, згідно якого термін «тютюнові вироби» замінено терміном «тютюновмісні вироби».

21.12.2018 між юридичною особою за законодавством Швейцарії - «Philip Morris Products S.A.», як продавцем, та позивачем, як дистриб'ютором, було оформлено замовлення №4501061042 (далі - замовлення №4501061042), згідно якого сторони договору погодили поставку на умовах CPT Kharkiv товарів (тютюновмісних виробів), зокрема, EHC1 Heets (Yellow Label) S50PRI 20 SLI в кількості 43 670 тис.шт. за ціною 27,78 доларів США (без ПДВ) за одну тисячу штук, вантажовідправник - Philip Morris international management (Швейцарія) через Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a.

В рахунок часткового виконання замовлення №4501061042 продавцем - Philip Morris Products S.A. направлено позивачу рахунок-фактуру (іnvoice) №1066191100001039 від 14.01.2019 (інвойс №1066191100001039).

В подальшому, на виконання замовлення №4501061042 в частині та з урахуванням виставленого інвойсу №1066191100001039 Philip Morris international management (Швейцарія) в особі PM MTB SPA (Італія) організовано поставку товару - Heets (Yellow Label) у кількості 19199,740 кг, перевізник - T.T.E.Top Transport Europe s.r.l.), що підтверджується міжнародною товаро-транспортною накладною (CMR) №23012019 від 23.01.2019 (CMR №23012019).

25.01.2019 згідно попередньої митної декларації (форма МД-2) типу IM40EE №UA807070/2019/000696 (МД №UA807070/2019/000696) митним брокером здійснено попереднє декларування (електронне декларування) товарів із загальною митною вартістю товарів (Heets (Yellow Label) на суму 435034,80 доларів США (без ПДВ), вагою брутто - 19 199,74 кг, нетто - 17038,08 кг, кількістю 15 660 тис.шт (783000 пачок), виробник - Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a (далі товар-1).

26.01.2019 о 20 год. 51 хв. в зону митного контролю митного посту Закарпатської митниці ДФС в напрямку «в'їзд в Україну» прибув вантажний автомобіль марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом - рефрежиратором марки «Schmitz» номерний знак НОМЕР_2 , в якому знаходилися товари (тютюновмісні вироби), що ввозилися на митну територію України в режимі імпорту для доставки від Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a позивачу згідно МД №UA807070/2019/000696.

Митні формальності під час митного контролю для прийняття рішення щодо пропуску вказаних товарів через митний кордон України зі сторони митного органу здійснювалися посадовими особами Митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС.

01.02.2019 головним державним інспектором відділу оперативного реагування №1 управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Закарпатської митниці ДФС Мигалиною В.В. було складено відносно посадової особи іноземного підприємства Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a протокол про порушення митних правил №0535/30500/19 (протокол №0535/30500/19), згідно ч.1 ст.483 МК України.

Згідно протоколу №0535/30500/19 було тимчасово вилучено товар-1, що поставлявся позивачу, а саме: тютюновмісний виріб для електричного нагрівання загальною кількістю 783000 пачок по 20 стіків в кожній, кількість (вага) 17038,08 кг нетто (15660000 стіків), вартістю 10940648,86 грн.

Відповідно до листа Закарпатської митниці ДФС від 05.04.2019 №07-70-20-20/4880, митним органом на адресу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області були направлені для розгляду матеріали протоколу про порушення митних правил №0535/30500/19.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2019 у справі №308/3878/19 матеріали справи про порушення митних правил за протоколом про порушення митних правил №0535/30500/19 від 01.02.2019 та додані до нього документи відносно посадової особи іноземного підприємства відправника Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a (Via Frattelli Rosselli, 440069 Zola Predosa Bologna), інші відомості відсутні, за ч.1 ст.483 МК України направлено до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, як такі, що мають ознаки складу кримінального правопорушення.

Додатковою постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2020 у справі №308/3878/19, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 02.06.2020, вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №0535/30500/19 від 01.02.2019 «тютюновмісні вироби для електричного нагрівання» в загальній кількості 29 вантажних місць (палет), вагою брутто 19199,74 кг, вирішено направити до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, у провадженні якого перебувають матеріали справи.

За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019070030000380 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст.358, ч.2 ст.364 КК України, 28.09.2021 прийнято рішення про його закриття з мотивів п.2 ч.1 ст.284 КПК України, а саме: з огляду на відсутність складу відповідних кримінальних правопорушень, що підтверджується листом слідчого управління ГУНП в Закарпатській області від 04.11.2021 №5545/106/7-2021 та листом Офісу Генерального прокурора від 01.10.2021 №06/3/2-581-21.

Крім цього, як зазначено в листі слідчого управління ГУНП в Закарпатській області від 04.11.2021 №5545/106/7-2021, згідно ст.38 КУпАП матеріали справи про порушення митних правил від 01.02.2019 №0535/30500/19 були повернуті до митних органів Закарпатської області для вирішення питання про їх направлення до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду по суті.

Матеріали справи про порушення митних правил надійшли повторно на розгляд до суду 03.11.2021 (справа №308/14518/21).

За результатами розгляду цих матеріалів постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.11.2021 у справі №308/14518/21 вирішено посадову особу іноземного підприємства відправника Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a (Via Frattelli Rosselli, 440069 Zola Predosa Bologna) визнати винною у порушенні митних правил за ч.1 ст.483 МК України; провадження у справі про порушення митних правил (протокол №0535/30500/19) відносно посадової особи іноземного підприємства відправника Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a (Via Frattelli Rosselli, 440069 Zola Predosa Bologna) за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, закрити на підставі ч.3 ст.467 МК України, п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку для накладення адміністративного стягнення; вилучені предмети: тютюновмісний виріб для електричного нагрівання загальною кількістю 783000 пачок по 20 стіків в кожній, вартістю 10 940 648,86 грн. повернути посадовій особі іноземного підприємства відправника Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a (Via Frattelli Rosselli, 440069 Zola Predosa Bologna).

Постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.11.2021 у справі №308/14518/21 набрала законної сили.

Також 10.01.2019 між юридичною особою за законодавством Швейцарії - «Philip Morris Products S.A.», як продавцем, та позивачем, як дистриб'ютором, було оформлено замовлення №4501064836 (замовлення №4501064836), згідно якого сторони договору погодили поставку на умовах CPT Kharkiv товарів (тютюновмісних виробів), зокрема, EHC1 Heets bronze label S50 PRI 20 SLI в кількості 15000 тис.шт. за ціною 27,78 доларів США (без ПДВ) за одну тисячу штук та EHC1 Heets Green Zing mix S50 PRI 20 SLI в кількості 15 000 тис.шт. за ціною 27,78 доларів США (без ПДВ) за одну тисячу штук, вантажовідправник - Philip Morris International Management (Швейцарія) через юридичну особу Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a (Італія).

В рахунок часткового виконання замовлення №4501064836 продавцем - Philip Morris Products S.A. було направлено позивачу рахунок-фактуру (іnvoice) №1066191100003002 від 25.01.2019 (інвойс №1066191100003002) щодо продажу позивачу товарів (тютюновмісних виробів) EHC1 Heets bronze label S50 PRI 20 SLI в кількості 7 500 тис.шт. за ціною 27,78 доларів США (без ПДВ) за одну тисячу штук на умовах CPT Kharkiv на загальну суму 208 350,00 доларів США (без ПДВ) та рахунок-фактуру (іnvoice) №1066191100003003 від 25.01.2019 (інвойс №1066191100003003) щодо продажу позивачу товарів (тютюновмісних виробів) EHC1 Heets Green Zing mix S50 PRI 20 SLI в кількості 7 870 тис.шт. за ціною 27,78 доларів США (без ПДВ) за одну тисячу штук на умовах CPT Kharkiv на загальну суму 218 628,60 доларів США (без ПДВ).

В подальшому, на виконання замовлення №4501064836 та з урахуванням виставлених інвойсів №№1066191100003002, 1066191100003003 Philip Morris international management (Швейцарія) в особі PM MTB SPA (Італія) організовано поставку товару -Heets bronze label та Heets Green Zing вагою брутто 19201,580 кг, перевізник - T.T.E.Top Transport Europe s.r.l.), що підтверджується міжнародною товаро-транспортною накладною (CMR) №25012019 від 25.01.2019 (CMR №25012019).

28.01.2019 митним брокером згідно попередньої митної декларації (форма МД-2) типу IM40EE №UA807070/2019/000753 (МД №UA807070/2019/000753) здійснено попереднє декларування (електронне декларування) товарів загальною вартістю 426 978,60 доларів США (без ПДВ), вага брутто - 19 201,58 кг, вага нетто - 17 069,21 кг, а саме: EHC1 Heets bronze label S50 PRI 20 SLI в кількості 7 500 тис.шт. (375 000 пачок) та EHC1 Heets Green Zing mix S50 PRI 20 SLI в кількості 7870 тис.шт. (393 500 пачок) на умовах CPT Kharkiv.

28.01.2019 в 11 год. 36 хв. в зону митного контролю митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в напрямку «в'їзд в Україну» прибув вантажний автомобіль марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом - рефрежиратором марки «Krone» номерний знак НОМЕР_4 , в якому знаходилися товари (тютюновмісні вироби), що ввозилися на митну територію України в режимі імпорту для доставки від Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a позивачу згідно МД №UA807070/2019/000753 (далі товари-2).

Митні формальності під час митного контролю для прийняття рішення щодо пропуску товарів-2 через митний кордон України зі сторони митного органу здійснювалися посадовими особами митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС.

01.02.2019 старшим державним інспектором відділу оперативного реагування №1 управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Закарпатської митниці ДФС Петруком О.І. відносно посадової особи іноземного підприємства Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a складено протокол про порушення митних правил №0536/30500/19 (протокол №0536/30500/19) на підставі ч.1 ст.483 МК України.

Згідно протоколу №0536/30500/19 товари-2, що постачалися позивачу, а саме: тютюновмісний виріб для електричного нагрівання - Heets bronze label загальною кількістю 375 000 пачок по 20 стіків в кожній, кількістю (вагою) 8 152,50 кг нетто (7500000 стіків), тютюновмісний виріб для електричного нагрівання - Heets green zing загальною кількістю 393 000 пачок по 20 стіків в кожній, кількістю (вагою) 8 531,49 кг нетто (7870000 стіків) на загальну суму 11 010 510,53 грн., було тимчасово вилучено.

Відповідно до листа Закарпатської митниці ДФС від 05.04.2019 №07-70-20-20/4881 матеріали протоколу про порушення митних правил №0536/30500/19 митним органом направлені для розгляду Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2019 у справі №308/3880/19 матеріали справи про порушення митних правил за протоколом №0536/30500/19 від 01.02.2019 та додані до нього документи відносно посадової особи іноземного підприємства відправника Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a (Via Frattelli Rosselli, 440069 Zola Predosa Bologna), iнші відомості відсутні, за ч.1 ст.483 МК України направлено до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, як такі, що мають ознаки складу кримінального правопорушення.

Додатковою постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2020 у вищевказаній справі №308/3880/19, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 02.06.2020, вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил №0536/30500/19 від 01.02.2019: «тютюновмісні вироби для електричного нагрівання» в загальній кількості 29 вантажних місць (палет), вагою брутто 19201,58 кг, направлено до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, у провадженні якого перебувають матеріали справи.

Зазначене підтверджується листом слідчого управління ГУНП в Закарпатській області від 04.11.2021 №5545/106/7-2021 та листом Офісу Генерального прокурора від 01.10.2021 №06/3/2-581-21.

Також, як вказано в листі слідчого управління ГУНП в Закарпатській області від 04.11.2021 №5545/106/7-2021, згідно ст.38 КУпАП матеріали справи про порушення митних правил від 01.02.2019 №0536/30500/19 повернуті до митних органів Закарпатської області для вирішення питання про їх направлення до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду по суті.

Матеріали справи про порушення митних правил надійшли повторно на розгляд до суду 03.11.2021 (справа №308/14520/21).

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.11.2021 у справі №308/14520/21 посадову особу іноземного підприємства відправника Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a (Via Frattelli Rosselli, 440069 Zola Predosa Bologna) визнано винною у порушенні митних правил за ч.1 ст.483 МК України; провадження у справі про порушення митних правил (протокол №0536/30500/19) відносно посадової особи іноземного підприємства відправника Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a (Via Frattelli Rosselli, 440069 Zola Predosa Bologna) за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, закрито на підставі ч.3 ст.467 МК України, п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку для накладення адміністративного стягнення; вилучені предмети: тютюновмісний виріб для електричного нагрівання Heets bronze label загальною кількістю 375000 пачок по 20 стіків в кожній вартістю 5 239 774,36 грн., тютюновмісний виріб для електричного нагрівання Heets green zing загальною кількістю 393000 пачок по 20 стіків в кожній вартістю 5 770 736,17 грн. постановлено повернути посадовій особі іноземного підприємства відправника Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a (Via Frattelli Rosselli, 440069 Zola Predosa Bologna).

Постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.11.2021 у справі №308/14520/21 набрала законної сили.

Однак, після закриття кримінального провадження №12019070030000380 від 05.02.2019, а також закриття проваджень у справах про порушення митних правил Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області (справи №308/14518/21 та № 308/14520/21) та прийняття судом рішень про повернення тимчасово вилучених предметів, тимчасово вилучені предмети (товари-1, товари-2, втрачені товари) не були повернуті ані підприємству-відправнику - Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a, ані позивачу, на адресу якого ці товари поставлялися та який, як вірно встановлено судом першої інстанції, з огляду на положення зовнішньоекономічного контракту, є власником такого товару.

Згідно листа слідчого управління ГУНП в Закарпатській області від 04.11.2021 №5545/106/7-2021 у ході досудового розслідування кримінального провадження №12019070030000380 від 05.02.2019 встановлено факт відсутності речових доказів, на які накладено арешт (товарів-1 та товарів-2), у зв'язку з чим Закарпатською обласною прокуратурою 05.07.2021 внесено відомості до ЄРДР за №42021070000000245 та доручено здійснювати досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України, слідчому управлінню ГУНП в Закарпатській області. Надалі Офісом Генерального прокурора, подальше розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено Центральному апарату Державного бюро розслідувань.

Це кримінальне провадження триває, і остаточне рішення в ньому не прийнято.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом у якому просить стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шкоду в сумі 41 957 361,02 грн., яка складається з:

- 6 872 392,52 грн. податкового зобов'язання з акцизного податку, сплаченого відповідно до ст. 222 ПК України;

- вартості виробництва акцизних марок у розмірі 141 186,50 грн.

Правові позиції сторін детально викладені вище.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, присудивши до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 30 176 657,41 грн. майнової шкоди, в іншій частині позову відмовив, з чим колегія суддів у повній мірі погодитися не може, з огляду на таке.

За змістом частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є заподіяння майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Стаття 56 Конституції України встановлює, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил наведеної вище статті. Загальне поняття «збитки» складається із двох складових: реальна шкода - витрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі; витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права); збитки (упущена вигода, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене).

Таким чином, аналізуючи назву та зміст наведеної вище статті, шляхом співставлення її частин, можна стверджувати, що збитки є складовою частиною шкоди (майнової), а відшкодування збитків є одним із способів відшкодування майнової шкоди.

Загальні положення про відшкодування шкоди передбачені у §1 глави 82 ЦК України, серед яких і положення щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, а також щодо відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.05.2023 по справі №910/15931/19, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені в ст.1166 ЦУ України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Наведена норма встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин. У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.

Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. За відсутності хоча б однієї з наведених складових цивільна відповідальність не настає.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19, від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17

Водночас, ст.ст. 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади (органів місцевого самоврядування) та їх посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Частиною 1 ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.1173 ЦК України.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.09.2019 по справі №916/1423/17, застосовуючи ст.ст.1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами Кримінального процесуального кодексу України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17).

Вказаним спростовується посилання відповідача 3 на те, що обов'язковою умовою для застосування ст. 1177 ЦК України є наявність вироку суду, що набрав законної сили або постанови слідчого, дізнавача, прокурора чи ухвали суду про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, якими встановлено те, що певна особа є винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Матеріалами справи підтверджено, що 26.01.2019 та 28.01.2019 в зоні митного контролю митного поста «Ужгород» під час митної перевірки затримано два вантажні автомобілі, які здійснювали перевезення тютюновмісних виробів для електричного нагрівання. Закарпатською митницею за цими фактами складено протоколи про порушення митних правил, в межах яких вилучено вказані тютюновмісні вироби.

Так, 26.01.2019 о 20 год. 51 хв. в зону митного контролю митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в напрямку «в'їзд в Україну» прибув вантажний автомобіль марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом - рефрежиратором марки «Schmitz» номерний знак НОМЕР_2 , перевізник - T.T.E.Top Transport Europe s.r.l.

Згідно поданих до митного контролю водієм товаросупровідних документів, а саме: супровідного листа митних органів Словаччини 19TSV1803399 від 26.01.2019, CMR №3012019 від 23.01.2019, інвойс №1066191100001039 від 14.01.2019 та пакувального листа від 14.01.2019 через митний кордон України в митному режимі «імпорт» переміщується товар «тютюновмісні вироби для електричного нагрівання» в загальній кількості 29 вантажних місць (палет), вагою брутто 19 199,74 кг, загальною вартістю 435 034,80 доларів США.

Під час здійснення митного контролю та перевірки поданих до митного контролю водієм товаросупровідних документів, встановлено, що в супровідному листі митних органів Словаччини №19TSV1803399 від 26.01.2019 номер інвойсу відрізняється від номеру інвойсу, поданого до митного контролю Закарпатській митниці ДФС, а саме в супровідному листі зазначений інвойс №1067191120000022, тоді як до митного контролю поданий інвойс №1066191100001039, а крім того в папці водія, серед документів виявлені два паперових конверти італійської експедиторської компанії «Stеlla Operazioni Doganali s.r.l» з написом «For custom Vysne Nemecke/SK» та «For custom Ukraina».

З метою підтвердження експортної операції та отримання копій підтверджуючих документів, митницею направлені запити: від 29.01.2019 №07-70-20-21/1131 на адресу швейцарського підприємства «Philip Morris International Management SA»; від 29.01.2019 №07-70-20- 21/1132 на адресу італійського підприємства «Philip Morris Manufacturing& Technology Bologna S.p.a»; від 29.01.2019 №13/27/07-70-20 на адресу митних органів Словаччини.

01.02.2019 від митних органів Словаччини отримана офіційна відповідь №70751/2019 та копії документів, згідно яких вищевказаний товар експортований з території Євросоюзу та які подавались до митного оформлення митним органам Словаччини в пункті пропуску «Вишнє-Нємецьке».

Так, відповідно до отриманих документів, а саме експортної декларації митних органів Італії №19ITQW7010000805E4 від 23.01.2019 та інвойсу №1067191120000022 від 14.01.2019 вартість товару становить 347 182,20 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 26.01.2019 становить 10 940 648,86 грн., що на 1 147 457,79 грн. менше, ніж зазначено в інвойсі №1066191100001039 від 14.01.2019 поданих до митного контрою Закарпатській митниці ДФС, а продавцем зазначено швейцарське підприємство «Philip Morris International Management SA».

Також у експортній декларації митних органів Італії №19ITQW7010000805E4 від 23.01.2019 зазначений інвойс №1067191120000022, який до митного контролю Закарпатській митниці ДФС не подавався.

В наданих поясненнях водій Касіоні Сеттіміо зазначив, що документи на товар йому надавав представник експедиторської компанії в м.Болонія Італія у двох паперових конвертах з написами «For custom Vysne Nemecke/SK» та «For custom Ukraina» і надав вказівку товаросупровідні документи на товар до митного контролю митним органам Словаччини надати ті, які знаходяться в конверті з написом «For custom Vysne Nemecke/SK», а митним органам України товаросупровідні документи, які знаходяться в конверті з написом «For custom Ukraina».

Також, 28.01.2019 об 11 год. 36 хв. в зону митного контролю митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в напрямку «в'їзд в Україну» прибув вантажний автомобіль марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом - рефрежиратором марки «Krone» номерний знак НОМЕР_4 під керуванням громадянина Македонії ОСОБА_4 , що працює водієм у італійському підприємстві T.T.E.Top Transport Europe s.r.l.

Згідно поданих до митного контролю водієм товаросупровідних документів, а саме супровідного листа митних органів Словаччини №19TSV1803576 від 28.01.2019, CMR №25012019 від 25.01.2019, інвойсів №1066191100003003 від 25.01.2019, №1066191100003002 від 25.01.2019 та пакувальних листів від 25.01.2019 через митний кордон України в митному режимі «імпорт» переміщується товар «тютюновмісні вироби для електричного нагрівання» в загальній кількості 29 вантажних місць (палет), вагою брутто 19 201,58 кг, загальною вартістю 426 978,60 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 28.01.2019 становило 11 877 385,40 грн.

Продавцем товару є іноземне підприємство «Philip Morris Products S.A», відправником - італійське підприємство «Philip Morris Manufacturing& Technology Bologna S.p.a», покупцем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» (м.Київ), а одержувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» (Харківська обл.).

Під час здійснення митного контролю та перевірки поданих до митного контролю водієм товаросупровідних документів, встановлено, що в супровідному листі митних органів Словаччини №19TSV1803399 від 26.01.2019 номера інвойсів відрізняються від номерів інвойсів, поданих до митного контролю Закарпатській митниці ДФС, а саме в супровідному листі зазначені інвойси №11067191120000109 від 25.01.2019 та №1067191120000110 від 25.01.2019, тоді як до митного контролю подані інвойси №1066191100003003 та №1066191100003002, а крім того в папці водія, серед документів виявлені два паперових конверти італійської експедиторської компанії «Stеlla Operazioni Doganali s.r.l» з написом «For custom Vysne Nemecke/SK» та «For custom Ukraina».

Так, відповідно до отриманих документів, а саме експортної декларації митних органів Італії №19ITQW7010000977E1 від 25.01.2019 та інвойсів №11067191120000109 від 25.01.2019 та №1067191120000110 від 25.01.2019 вартість товару становить 348 859,00 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 28.01.2019 становить 11 010 510,53 грн., що на 866 874,47 грн. менше ніж зазначено в інвойсі №1066191100003003 від 25.01.2019, №1066191100003002 від 25.01.20219 поданих до митного контрою Закарпатській митниці ДФС, а продавцем зазначено швейцарське підприємство «Philip Morris International Management SA».

Також у експортній декларації митних органів Італії №19ITQW7010000977E1 від 25.01.2019 зазначені інвойси №11067191120000109 від 25.01.2019 та №1067191120000110 від 25.01.2019, які до митного контролю Закарпатській митниці ДФС не подавалися.

В наданих поясненнях водій ОСОБА_4 зазначив, що документи на товар йому надавав представник експедиторської компанії в м.Болонія Італія у двох паперових конвертах з написами «For custom Vysne Nemecke/SK» та «For custom Ukraina» і надав вказівку товаросупровідні документи на товар до митного контролю митним органам Словаччини надати ті, які знаходяться в конверті з написом «For custom Vysne Nemecke/SK», а митним органам України товаросупровідні документи, які знаходяться в конверті з написом «For custom Ukraina».

01.02.2019 посадовою особою Закарпатської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №0535/30500/19, яким вилучено тютюновмісні вироби для електричного нагрівання загальною кількістю 783 000 пачок по 20 стіків в кожній, вагою 17 038,08 кг.

Також, 01.02.2019 посадовою особою Закарпатської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №0536/30500/19, яким вилучено тютюновмісні вироби для електричного нагрівання, а саме: Heets bronze label загальною кількістю 375 000 пачок по 20 стіків в кожній, вагою 8 152,50 кг, а також Heets green zing, загальною кількістю 393 000 пачок 20 стіків в кожній, вагою 8 531,49 кг.

Протоколи складено по відношенню до посадових осіб нерезидента-перевізника за ознаками порушення митних правил згідно ч.1 ст.483 МК України.

Основні засади тимчасового вилучення товарів, транспортних засобів і документів визначено ст.511 МК України.

Зокрема, ч.2 цієї статті передбачено випадки, коли тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення, є обов'язковим, в тому числі у разі виявлення порушень митних правил, передбачених ст.483 МК України (переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю).

Товари, тимчасово вилучені відповідно до ст.511 МК України, можуть зберігатися на складах митниці, що передбачено ст.239 цього Кодексу, пп.4.2.7 п.4.2 розд. IV Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №627 (далі - Порядок №627). Цим Порядком також урегульовані вимоги до складу митниці, визначені засади роботи завідувача складу, врегульовані питання розміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на складі митниці, питання оцінки таких товарів, визначений порядок проведення операцій із цими товарами, прописані строки зберігання та порядок видачі таких товарів і транспортних засобів зі складу митниці тощо.

Відповідно до ч.6 ст.239 МК України митні органи несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними. Витрати митних органів на зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено відповідно до ст.ст.399, 400 і 4011 цього Кодексу, відшкодовуються правовласником. У випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, таку відповідальність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані митними органами цим підприємствам на зберігання.

Закарпатською митницею ДФС було повідомлено Ужгородський ВПГУ Національної поліції в Закарпатській області про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ст.358 КК України, у зв'язку з чим 05.02.2019 вказані відомості внесені до ЄРДР за №12019070030000380, попередня правова кваліфікація - ч.4 ст.358 КК України.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 11.10.2019 у справі №308/3878/19, матеріали справи про порушення митних правил за протоколом №0535/30500/19 від 01.02.2019 відносно посадової особи іноземного підприємства відправника «Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a» направлено до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, як такі, що мають ознаки складу кримінального правопорушення, а 06.02.2020 Ужгородським міськрайонним судом винесено додаткову постанову у справі №308/3878/19, якою вилучений товар - тютюновмісні вироби для електричного нагрівання в загальній кількості 29 вантажних місць (палет), вагою брутто 19 199,74 кг, направлено до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, у провадженні якого перебувають матеріали справи.

Так само, постановою Ужгородського міськрайонного суду від 11.10.2019 у справі №308/3880/19, матеріали справи про порушення митних правил за протоколом №0536/30500/19 від 01.02.2019 відносно посадової особи іноземного підприємства відправника «Philip Morris Manufacturing& Technology Bologna S.p.a» направлено до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, як такі, що мають ознаки складу кримінального правопорушення, а 06.02.2020 Ужгородським міськрайонним судом винесено додаткову постанову у справі №308/3880/19, згідно якої вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил №0535/30500/19 від 01.02.2019 тютюновмісні вироби для електричного нагрівання в загальній кількості 29 вантажних місць (палет), вагою брутто 19 201,58 кг, направлено до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, у провадженні якого перебувають матеріали справи.

Проте, 30.06.2020, попри визначений судом обов'язок митниці щодо передачі вилучених товарів Ужгородському ВП ГУНП в Закарпатській області, як органу досудового розслідування, на підставі листів прокуратури Закарпатської області від 19.06.2020 №15-1529вих20 та від 23.06.2020 №15-1559вих20 посадовими особами Закарпатської митниці ДФС тютюновмісні вироби для електричного нагрівання загальною кількість 783 000 пачок по 20 стіків в кожній та тютюновмісні вироби для електричного нагрівання, а саме: Heets bronze label загальною кількістю 375 000 пачок по 20 стіків в кожній, а також Heets green zing, загальною кількістю 393 000 пачок 20 стіків в кожній, з території митного складу Закарпатської митниці було передано прокурору прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1, про що складено акти прийому-передачі матеріальних цінностей від 30.06.2020.

Надалі зазначені вище товари передано на відповідальне зберігання Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5., який правових підстав для зберігання таких товарів, зокрема відповідних ліцензій, не мав.

11.07.2020 в межах кримінального провадження №12019070030000380 слідчим Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області проведено огляд складського приміщення, що розташоване за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с.Концово, вул.Миру, 165, де виявлено палети, на яких зберігаються ящики з тютюновмісними виробами для електричного нагрівання, про що складено відповідний протокол огляду від 11.07.2020.

Згідно постанови про визнання речових доказів від 11.07.2020 перелічені вище тютюновмісні вироби для електричного нагрівання визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12019070030000380.

05.08.2020 Ужгородським міськрайонним судом винесено постанову про накладення арешту на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання загальною кількість 783000 пачок по 20 стіків в кожній та тютюновмісні вироби для електричного нагрівання, а саме: Heets bronze label загальною кількість 7500000 стіків, а також Heets green zing загальною кількість 7870000 стіків.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції:

- у кримінальному провадженні №12019070030000380 на підставі актів прийому-передачі від 30.06.2020 вищеперераховані речові докази - товари-1, 2, які належали позивачу на праві власності, всупереч постанов Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2020 у справах №308/3878/19 та №308/3880/19 у позапроцесуальний спосіб були передані посадовими особами Закарпатської митниці ДФС прокурору ОСОБА_1 на території митного складу Закарпатської митниці, та цього ж дня передані прокурором на зберігання Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5., де і перебували на момент проведення слідчим огляду складського приміщення, розташованого за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с.Концово, вул.Миру, 165 та визнання тютюновмісних виробів речовим доказом;

- такими діями порушено пункт 18 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104 (надалі - Порядок № 1104), яким передбачено, що зберігання речових доказів у вигляді спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється у місцях зберігання, відомості про місце збереження яких внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігань;

- доказів того, що зазначені речові докази були належним чином обліковані ГУНП в Закарпатській області чи прокуратурою Закарпатської області матеріли справи не містять;

- на даний час місце зберігання цих товарів не встановлено. Товари втрачено.

Оскільки в кримінальному провадженні №12019070030000380 було встановлено факт відсутності речових доказів, Закарпатською обласною прокуратурою внесено відомості до ЄРДР за №42021070000000245 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України, а досудове розслідування доручено здійснювати СУ ГУНП в Закарпатській області.

Надалі, Офісом Генерального прокурора подальше розслідування у кримінальному провадженні за №42021070000000245 доручено Центральному апарату Державного бюро розслідувань.

Так, Головним управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021070000000245 від 05.07.2021 за підозрою процесуальних прокурорів ОСОБА_1 та ОСОБА_3. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.365, ч.5 ст.191 КК України, a також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.388, ч.2 ст.366 КК України.

В матеріалах справи також наявне рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 23.12.2021 №38дп-21, яким прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

В свою чергу, як підтверджено матеріалами справи, кримінальне провадження №12019070030000380 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України з огляду на встановлену в ході досудового розслідування відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно судових рішень, ухвалених у справах про адміністративні правопорушення №308/14520/21 та №308/14518/21 щодо порушення митних правил (протоколи 0536/30500/19 та 0535/30500/19 відповідно), вилучений товар постановлено повернути посадовій особі іноземного підприємства відправника «Philip Morris Manufacturing& Technology Bologna S.p.a».

Так, постановою Ужгородського міськрайонного суду від 16.11.2021 у справі №308/14518/21 посадову особу іноземного підприємства відправника «Philip Morris Manufacturing& Technology Bologna S.p.a» визнано винною в порушенні митних правил за ч.1 ст.483 Митного кодексу України; провадження у справі про порушення митних правил (протокол №0535/30500/19) відносно зазначеної особи за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, закрито на підставі ч.3 ст.467 МК України, п.7 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку для накладення адміністративного стягнення; вилучені предмети: тютюновмісний виріб для електричного нагрівання загальною кількістю 783000 пачок по 20 стіків в кожній вартістю 10 940 648,86 грн. повернуто посадовій особі іноземного підприємства відправника «Philip Morris Manufacturing& Technology Bologna S.p.a».

А постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.11.2021 у справі №308/14520/21 посадову особу іноземного підприємства відправника «Philip Morris Manufacturing& Technology Bologna S.p.a» визнано винною у порушенні митних правил за ч.1 ст.483 Митного кодексу України; провадження у справі про порушення митних правил (протокол №0536/30500/19) відносно зазначеної посадової особи іноземного підприємства відправника за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, закрито на підставі ч.3 ст.467 МК України, п.7 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку для накладення адміністративного стягнення; вилучені предмети: тютюновмісний виріб для електричного нагрівання Heets bronze label загальною кількістю 375 000 пачок по 20 стіків в кожній вартістю 5 239 774,36 грн., тютюновмісний виріб для електричного нагрівання Heets green zing загальною кількістю 393 000 пачок по 20 стіків в кожній вартістю 5 770 736,17 грн. постановлено повернути посадовій особі іноземного підприємства відправника «Philip Morris Manufacturing& Technology Bologna S.p.a»

Тобто, як вірно встановлено судом першої інстанції:

- з моменту набуття законної сили постановою суду, яка передбачає повернення товару, у власника товару або уповноважених ним осіб, а також осіб, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними за дотримання умов, передбачених МК України та Порядком № 627, з'являється право повернути тимчасово вилучені товари, проте, матеріалами справи підтверджено і не заперечується сторонами, що постанови суду не виконано, вилучені товари повернуто не було, місце зберігання цих товарів наразі не встановлено;

- зазначені обставини стали можливими внаслідок неналежного здійснення відповідачами своїх повноважень, адже відповідних заходів до збереження та обліку товарів відповідач 1- митниця, яка здійснила їх безпосереднє вилучення під час здійснення митного контролю, а в подальшому - і відповідач 2, як орган досудового розслідування в ході кримінального провадження та відповідач 3 під час проведення процесуального керівництва таким досудовим розслідуванням, на яких (відповідачів 2,3) покладено обов'язок перевірки стану зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, не вжили, що призвело до втрати майна.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження Закарпатської обласної прокуратури про те, що позивач є неналежним позивачем у даній справі, оскільки згідно з постановами Ужгородського міськрайонного суду від 16.11.2021 у справах № 308/14520/21 та № 308/14518/21 про адміністративні правопорушення вилучений товар постановлено повернути саме посадовій особі іноземного підприємства відправника «Philip Morris Manufacturing& Technology Bologna S.p.a», та, з вказаного приводу зазначає про те, що за умовами, які погоджені сторонами у договорі, право власності на спірні товари перейшло до позивача в момент перетинання кордону України, а відтак на даний час саме він є особою, якій завдано збитків втратою таких товарів.

Щодо посилань відповідачів на те, що, на момент вилучення прокуратурою спірних товарів термін їх придатності закінчився, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів зазначає про таке.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 74 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства саме на відповідачів покладений обов'язок належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх заперечень, тобто у даному випадку саме відповідачі повинні довести, що строк придатності спірних товарів закінчився, проте належних та допустимих доказів вказаного відповідачами до матеріалів справи не надано.

В свою чергу, жодний з наявних у матеріалах справи доказів вказаного не підтверджує, а згідно наданого позивачем листа Філіпп Морріс Продакт С.А. від 21.10.2022 спірні вироби за умови зберігання в належних умовах, строку придатності, після спливу якого такі вироби не підлягають споживанню, не мають.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який виснував, що з наведеного вбачається, що у даному випадку наявні всі передбачені ст.ст.1173, 1174 ЦК України підстави для притягнення відповідачів до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, оскільки позивачу незаконними (неправомірними) діями (бездіяльністю) відповідачів було завдано майнової шкоди у вигляді втрати належних йому на праві власності товарів-1 та товарів-2.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Приписи ст.41 Конституції України щодо права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (частина перша) та заборони протиправного позбавлення права власності (частина четверта) співвідносяться з приписами ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року (Конвенція).

Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений його/ її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, що їх визначено законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виходячи зі змісту ст.41 Конституції України та ст.321 Цивільного кодексу України право власності є об'єктом конституційного захисту від необґрунтованого втручання у здійснення власником своїх прав, у тому числі й з боку держави (її органів та їх посадових осіб) та органів місцевого самоврядування (їх посадових осіб). Свавільне втручання у право власності не допускається.

Таким чином, позивач як власник майна (втрачених товарів) мав право мирно володіти цим майном, а жодних правових підстав позбавлення позивача цього права чи обмеження у його здійсненні після закриття проваджень у справах про порушення митних правил Ужгородським міськрайонним судом (справи №№308/14518/21, 308/14520/21) та винесення рішень про повернення тимчасово вилучених предметів (товарів-1 та товарів-2) немає, однак таке право позивача відповідачами порушено, товари-1 та товари-2 не повернуто.

Тобто, рішеннями, дією чи бездіяльністю органів державної влади, якими є відповідачі, їхніх посадових осіб, порушено право позивача мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст.1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням положень ст.1192 ЦК України та встановлених Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у постановах від 16.11.2021 №308/14518/21 та від 16.11.2021 №308/14520/21 обставин щодо визнання винною посадової особи «Philip Morris Manufacturing&Technology Bologna S.p.a» у порушенні митних правил за ч.1 ст.483 МК України, суд першої інстанції цілком вірно встановив, що сума збитків (матеріальної шкоди), завданих позивачу, в частині вартості втрачених товарів обраховується з урахуванням наведених постанов, які набрали законної сили, а саме: вартість товару-1 у сумі 347 182,20 євро, вартість товару-2 у сумі 348 859,00 євро, а всього на суму 696 041,20 євро, що станом на дату подання позову за офіційним курсом Національного банку України становить 30 176 657,41 грн.

Окремо колегія суддів зазначає про те, що апелянтами не наведено заперечень щодо визначення судом першої інстанції вартості втрачених товарів.

Таким чином, у даній справі наявні всі елементи правопорушення, які підлягають доказуванню у випадку завдання шкоди юридичній особи незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органів державної влади, їхніх посадових осіб:

- неправомірні дії відповідачів (їхніх посадових осіб) щодо незаконного втручання у право власності позивача на товари-1 та товари-2, порушення ними права позивача мирно володіти своїм майном (втраченими товарами), що полягає у неповерненні цих товарів, хоча будь-які підстави для неповернення втрачених товарів відсутні;

- незабезпечення схоронності та втрата товарів-1 і товарів-2 після їхнього вилучення відповідачем-1 та під час перебування втрачених товарів під контролем відповідачів, які зобов'язані були забезпечити схоронність цього майна;

- наявність завданої позивачу шкоди - реальної шкоди, якою є збитки позивача, понесені ним у зв'язку із втратою товарів-1 і товарів-2, розмір якої становить 30 176 657,41 грн.;

- наявність прямого причинного зв'язку між незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) відповідачів, їхніх посадових осіб, які допустили втрату товарів-1 і товарів-2, і не повернули втрачені товари, хоча жодних підстав для подальшого позбавлення позивача права мирно володіти належними йому на праві власності втраченими товарами немає, і шкодою, яка завдана позивачу у вигляді втрати позивачем належного йому майна (товарів-1 і товарів-2) у період, коли схоронність цього майна повинні були забезпечувати відповідачі.

Отже, у даній справі наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків.

З урахуванням того, що саме на державу покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц (провадження №14-515цс19) дійшла висновку про те, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

У даному випадку такими органами є відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-3.

Оскільки із обставин справи та доданих до цієї позовної заяви документів слідує, що позивач внаслідок протиправних дій (бездіяльності) відповідачів, позбавлений можливості отримати належні йому втрачені товари у повному обсязі на законних підставах, визначений законом обов'язок повернути майно позивача (втрачені товари) відповідачами не виконаний, і Державою Україна у даних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення позивачу втрачених товарів, не встановлено строку їхнього повернення, у зв'язку із цим позивачу заподіяно шкоду у розмірі вартості втрачених товарів.

Частиною 1 ст.1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Виходячи зі змісту зазначеної норми матеріального права, особи, які спільно заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Оскільки неможливо встановити, які дії відповідача-1, відповідача-2 чи відповідача-3 та в якій мірі спричинили настання наслідку у вигляді завданої позивачу шкоди, відповідачі відповідно до ч.1 ст.1190 Цивільного кодексу України несуть солідарну відповідальність перед позивачем за завдані йому неправомірними діями відповідачів збитки (майнову шкоду).

Вказаним спростовуються послання відповідачів на відсутність їх вини у завданні збитків.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції цілком вірно встановив, що з огляду на вищезазначені положення законодавства, Держава Україна зобов'язана відшкодувати завдану позивачу шкоду - понесені ним збитки у зв'язку із втратою товарів-1 і товарів-2, у загальному розмірі 30 176 657,41 грн. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог в цій частині залишається без змін.

При цьому суд першої інстанції цілком вірно відхилив твердження відповідача 1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності відхиляється, пославшись на положення п.п.12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Отже строк дії карантину в Україні закінчився 30.06.2023.

Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Станом на дату розгляду даної справи правовий режим воєнного стану в Україні не скасований.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, в редакції, яка діяла станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів збитків у розмірі сплаченого акцизного податку та вартості виробництва акцизних марок, слід зазначити таке.

Суд першої інстанції у задоволенні вказаних позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

У разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України акцизний податок сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

Для ввезення та реалізації товарів-1, товарів-2 на митній території України позивачем були попередньо придбані марки акцизного податку, сплачено суму податкового зобов'язання з акцизного податку у розмірі 6 872 392,52 грн. згідно ст.222 ПК України, а також сплачено вартість виробництва акцизних марок у розмірі 141 186,50 грн. згідно п.5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010.

Зазначене підтверджується заявками-розрахунками позивача на придбання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів №9 від 04.06.2018, №11 від 13.06.2018 та №13 від 18.06.2018, а також експортними митними деклараціями та рахунками-проформами на вивіз марок акцизного податку. В матеріалах справи наявні також платіжні документи про сплату позивачем акцизного податку у вищевказаному розмірі.

Механізми коригування податкових зобов'язань і процедур компенсації унормовано податковим законодавством.

Як уже зазначалось, звертаючись з цим позовом, позивач визначив свої вимоги в цій частині як стягнення збитків, до складу яких відніс суми сум податкового зобов'язання з акцизного податку у розмірі 6 872 392,52 грн. згідно ст. 222 ПК України, а також сплачену вартість виробництва акцизних марок у розмірі 141 186,50 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано ПК України. Цим Кодексом визначаються, зокрема, функції та правові основи діяльності контролюючих органів, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а також умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.

За змістом статті 4 МК України мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), а також податок на додатну вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) належать до митних платежів, справляння яких унормовано Главою 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до положень п. 222.2.2 ст. 222 ПК України:

- у разі ввезення маркованої підакцизної продукції (крім тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах) на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації;

- у разі ввезення маркованих тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому придбані марки акцизного податку, з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації, яка визначається з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється подання митної декларації на ввезення таких тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України.

За змістом п. 226.8 ст. 226 ПК України:

- кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки;

- виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - "тютюн імпортний", ТВ - "тютюн вітчизняний") у кількісному виразі;

- кожна марка акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах, повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки;

- виробники та імпортери рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (РІ - "рідина імпортна", РВ - "рідина вітчизняна") у кількісному виразі.

Пункт 227.1 ст. 227 ПК України визначає, що:

- суб'єкти господарювання - юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками або іншими нерезидентами контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, якщо:

а) ввезення їх на митну територію України здійснюється виключно через визначені Кабінетом Міністрів України пункти пропуску через державний кордон, які зазначені покупцями марок (імпортерами) у заявці-розрахунку;

б) маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється в установленому порядку марками акцизного податку встановленого зразка;

в) алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється контролюючими органами;

г) покупець марок (імпортер) подав контролюючому органу митну декларацію, копію декларації про максимальні роздрібні ціни (для тютюнових виробів) та примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату сум податку до відповідного бюджету в повному обсязі.

Згідно з п. 227.2 ст. 227 ПК України у разі ввезення покупцем марок (імпортером) на територію України за контрактом (договором) про постачання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, кількома партіями у такому контракті (договорі) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, робляться відмітки про кількість виданих марок акцизного податку із зазначенням дати їх видачі.

Придбані марки акцизного податку передаються покупцями марок (імпортерами) іноземним суб'єктам господарювання для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що підлягають подальшому ввезенню на митну територію України (п. 227.4 ст. 227 ПК України).

За змістом статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України, казначейство України, зокрема веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Таким чином, відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, а також порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених платежів з бюджету врегульовані Митним, Податковим та Бюджетним кодексами України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач не надав доказів звернення до фіскального органу для реалізації таких можливих механізмів задля мінімізації збитків. При чому позивачем не надано доказів того, що така можливість втрачена, і перешкоди для вчинення позивачем відповідних дій щодо відновлення свого майнового інтересу, як платника податків, пов'язані з діями/бездіяльністю відповідачів.

З огляду на вказане суд першої інстанції цілком вірно виснував, що сума зобов'язання позивача з акцизного податку у розмірі 6 872 392,52 грн., а також вартість виробництва акцизних марок у розмірі 141 186,50 грн., сплачених позивачем з метою ввезення та реалізації втрачених товарів на митній території України, не можуть бути відшкодовані саме як збитки в межах заявленого позову.

При цьому колегія суддів зауважує позивачу на тому, що у випадку звернення до суду з позовом про стягнення вказаних сум у порядку повернення помилково та/або надмірно сплачених платежів з бюджету, правовідносини сторін будуть вважатися такими, що засновані на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони другій, а відтак такий спір має вирішуватись у порядку адміністративного судочинства. Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/23482/17.

Водночас колегія суддів зазначає про те, що, з огляду на підстави заявлених позовних вимог в цій частині, підстави для закриття провадження щодо вказаних позовних вимог на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, згідно з яким господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладені вище, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних позовних вимог (загальна сума 7 013 579,02 грн.) залишається без змін.

Відносно зазначення господарським судом у резолютивній частині рішення Державної казначейської служби України як органу, через який має відбуватися стягнення спірної суми суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16 зауважила, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин. Відповідно до ч.1 ст.170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому в господарському процесі відповідно до ч.4 ст.56 ГПК України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Відповідно до приписів ч.5 ст.238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

При цьому необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, наведена норма не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не в резолютивній частині рішення.

Отже, резолютивні частини рішень у зазначених спорах не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання, а спірні суми мають стягуватись з Державного бюджету України.

З огляду на вказані обставини суд першої інстанції цілком вірно частково задовольнив позов та стягнув з Державного бюджету України на користь позивача 30 176 657,41 коп. майнової шкоди.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши наявні у справі матеріали, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржники не довели обґрунтованість своїх апеляційних скарг, докази на підтвердження своїх вимог суду не надали, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційних скарг не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційних скарг, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» та Закарпатської обласної прокуратури задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційними скаргами покладаються на апелянтів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/8158/24 залишити без змін.

4. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 08.10.2025.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді Г.А. Кравчук

О.О. Хрипун

Попередній документ

130857271

Наступний документ

130857273

Інформація про рішення:

№ рішення:	130857272
№ справи:	910/8158/24
Дата рішення:	07.10.2025
Дата публікації:	10.10.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; про відшкодування шкоди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (04.11.2025)
Дата надходження:	01.07.2024
Предмет позову:	стягнення заподіяної шкоди у розмірі 41 957 361,02 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (17)

15.08.2024 10:20	Господарський суд міста Києва
03.10.2024 10:20	Господарський суд міста Києва
17.10.2024 14:30	Господарський суд міста Києва
14.11.2024 11:40	Господарський суд міста Києва
23.12.2024 11:30	Господарський суд міста Києва
16.01.2025 14:20	Господарський суд міста Києва
06.02.2025 11:40	Господарський суд міста Києва
19.02.2025 14:00	Господарський суд міста Києва
05.03.2025 12:00	Господарський суд міста Києва
23.04.2025 15:00	Господарський суд міста Києва
06.05.2025 10:40	Північний апеляційний господарський суд
19.06.2025 10:50	Північний апеляційний господарський суд
10.07.2025 10:30	Північний апеляційний господарський суд
28.08.2025 09:50	Північний апеляційний господарський суд
23.09.2025 09:30	Північний апеляційний господарський суд
07.10.2025 10:30	Північний апеляційний господарський суд
18.11.2025 12:00	Господарський суд міста Києва