вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" вересня 2025 р. Справа№ 911/854/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Романенко К.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.09.2025 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровариінвест"
на рішення Господарського суду Київської області
від 14.04.2025 (повний текст складено 19.05.2025)
у справі № 911/854/24 (суддя В.М. Бабкіна)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Косметік"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровариінвест"
про стягнення 1 458 687,70 грн. безпідставно одержаних грошових коштів
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум-Косметік" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровариінвест" про стягнення 1 458 687,70 грн. безпідставно одержаних грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за період з вересня 2017 по травень 2021 було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти загалом у сумі 1458687,70 грн. з призначенням платежу: «за ремонтні та оздоблювальні роботи згідно договору № 2/22-10-17 від 22.10.2017 р.». Позивач стверджує, що зазначений договір сторонами не укладався, не підписувався представником позивача, примірник договору у позивача відсутній, договір реально не виконувався, у зв'язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1 458 687,70 грн. безпідставно набутих коштів, а також витрати зі сплати судового збору.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.04.2025 у справі № 911/854/24 позовні вимоги задоволено повністю. На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровариінвест" підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум - косметік" 1 458 687 грн. 70 коп. безпідставно одержаних грошових коштів, 21 880 грн. 32 коп. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи не обґрунтовано реальності виконання робіт за договором № 2/22-10-17 від 22.10.2017 та існування між сторонами реальних правовідносин за договором, який не був укладений між сторонами у передбачений законом спосіб, отже відсутні правові підстави для набуття відповідачем за рахунок позивача грошових коштів у сумі 1 458 687,70 грн. Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що строк позовної давності позивачем не пропущено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бровариінвест" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2025 року у справі № 911/854/24, прийнявши нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вважає, що висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи через неповноту встановлених судом обставин, що мають значення для справи, а також через неправильне дослідження та оцінку поданих позивачем доказів.
Апелянт вказує, поведінка позивача є недобросовісною, оскільки він спочатку здійснював платежі у період з 2017 року по 2021 рік та стверджував, що у 2017 році позивач досяг з відповідачем домовленості про виконання відповідачем за плату ремонтних і оздоблюваних робіт протягом певного періоду часу і на виконання цих домовленостей відповідач протягом 2019 року виконав певний обсяг робіт на загальну суму 546 000,00 грн., які були оплачені позивачем, а роботи на загальну суму 1 458 687,70 грн., які також були оплачені позивачем протягом 2017-2021 відповідач не виконав, а потім змінив свою позицію та почав вимагати повернення коштів.
Апелянт зазначає, що жодних претензій до відповідача щодо порушення відповідачем строків чи якості виконання ремонтних робіт, а також вимог про повернення будь-яких грошових коштів у період з 2017 року по теперішній час не надходило, а отже, відсутні підстави для застосування до спірних відносин ст.1212 ЦК України через наявність між сторонами договірних правовідносин.
Відповідач зазначає також про те, що судом першої інстанції неправильно кваліфіковано факт підпису договору підряду №2/22-10-17 від 22.10.2017 та частини актів виконаних робіт (наданих послуг) за допомогою факсимільного кліше підпису директора позивача Фоміна Юрія Вікторовича.
Також апелянт наполягає на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що строк позовної давності не сплив.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень
Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач подав відзив, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14 квітня 2025 року у справі № 911/854/24 залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, постановлення його з дотриманням норм матеріального і правильним застосуванням норм процесуального права.
Позивач зазначає, що висновком експерта Київського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України №КСЕ-19/111-24/61947 від 26.11.2024 року за результатами проведення судової комплексної експертизи встановлено нанесення підписів на документах, на які посилається відповідач як на доказ «наявності» між сторонами договірних відносин, за допомогою рельєфного кліше (факсиміле) шляхом відшарування барвної речовини від його робочої поверхні. Однак, будь-якої письмової згоди між позивачем та відповідачем щодо можливості укладання договору підряду №2/22-10-17 від 22.10.2017, в якій мали міститися зразки відповідних аналогів їхніх власноручних підписів, ніколи не укладалось та не погоджувалось. Те саме стосується й актів виконаних робіт, які нібито підписані з боку позивача, що мало б свідчити про прийняття «будівельних робіт», оскільки такі акти підписані за допомогою факсимільного відтворення підписів, письмова згода сторін щодо використання якого між сторонами відсутня.
Крім того, на переконання позивача, системний аналіз умов наявного в матеріалах справи договору підряду №2/22-10-17 від 22.10.2017, свідчить про те, що договір за своєю суттю є договором будівельного підряду. Однак, в матеріалах справи відсутні та не надані відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції будь-які докази, що підтверджують узгодження видів та обсягів робіт, строків виконання робіт (листування тощо), докази отримання від позивача проектно-кошторисної документації, докази інформування замовника про готовність для прийому обсягів робіт тощо. Тобто відсутні будь-які докази, які б свідчили про реальне та фактичне виконання будівельних робіт матеріали справи не містять.
Позивач зазначає, що акти надання послуг, на які посилається відповідач, ніколи не передавались та не направлялись позивачеві (засобами поштового зв'язку, електронною поштою, нарочно), докази іншого відповідачем не надано, тому такі акти не можуть вважатися належними доками виконання будівельних робіт на підставі ст. 882 ЦК України.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ-КОСМЕТІК" зазначає, що протягом 2017-2021 р.р. було здійснено перерахування грошових коштів з призначенням платежу " за договором підряду № 2/22-10-17 від 22.10.2017 р." у загальній сумі 1458687,70 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИІНВЕСТ", а саме: 17.11.2017 р. - 12600,00 грн., згідно платіжної інструкції № 897 від 17.11.2017 р.; 06.12.2017 р. - 12600,00 грн., згідно платіжної інструкції № 933 від 06.12.2017 р.; 19.12.2017 р. - 16200,00 грн., згідно платіжної інструкції № 952 від 19.12.2017 р.; 05.01.2018 р. - 10000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 970 від 05.01.2018 р.; 19.01.2018 р. - 20000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 978 від 19.01.2018 р.; 07.02.2018 р. - 13000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 999 від 07.02.2018 р.; 20.02.2018 р. - 22000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1004 від 20.02.2018 р.; 02.03.2018 р. - 6000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1016 від 02.03.2018 р.; 20.03.2018 р. - 25000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1028 від 20.03.2018 р.; 06.04.2018 р. - 10000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1046 від 06.04.2018 р.; 19.04.2018 р. - 18000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1059 від 19.04.2018 р.; 03.05.2018 р. - 10000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1074 від 03.05.2018 р.; 18.05.2018 р. - 20000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1090 від 18.05.2018 р.; 05.06.2018 р. - 20000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1130 від 05.06.2018 р.; 18.06.2018 р. - 20000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1115 від 18.06.2018 р.; 05.07.2018 р. - 39000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1132 від 05.07.2018 р.; 03.08.2018 р. - 20000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1156 від 03.08.2018 р.; 17.08.2018 р. - 20000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1169 від 17.08.2018 р.; 20.09.2018 р. - 30000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1203 від 20.09.2018 р.; 18.10.2018 р. - 20000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1231 від 18.10.2018 р.; 05.11.2018 р. - 20000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1246 від 05.11.2018 р.; 20.11.2018 р. - 20000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1267 від 20.11.2018 р.; 19.12.2018 р. - 20000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1293 від 19.12.2018 р.; 06.01.2019 р. - 27000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 157 від 06.01.2019 р.; 06.11.2019 р. - 1000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 158 від 06.11.2019 р.; 08.11.2019 р. - 10000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 166 від 08.11.2019 р.; 14.11.2019 р. - 20000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 174 від 14.11.2019 р.; 18.11.2019 р. - 20000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 177 від 18.11.2019 р.; 20.11.2019 р. - 22450,00 грн., згідно платіжної інструкції № 182 від 20.11.2019 р.; 20.11.2019 р. - 50000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 183 від 20.11.2019 р.; 20.11.2019 р. - 15000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 185 від 20.11.2019 р.; 21.11.2019 р. - 9000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 187 від 2.11.2019 р.; 26.11.2019 р. - 71000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 196 від 26.11.2019 р.; 11.12.2019 р. - 2500,00 грн., згідно платіжної інструкції № 213 від 11.12.2019 р.; 19.12.2019 р. - 2500,00 грн., згідно платіжної інструкції № 216 від 19.12.2019 р.; 20.12.2019 р. - 15000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 217 від 20.12.2019 р.; 23.12.2019 р. - 7000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 229 від 23.12.2019 р.; 24.12.2019 р. - 84000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 230 від 24.12.2019 р.; 08.01.2020 р. - 8000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 244 від 08.01.2020 р.; 14.01.2020 р. - 10500,00 грн., згідно платіжної інструкції № 247 від 14.01.2020 р.; 21.01.2020 р. - 11000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 254 від 21.01.2020 р.; 04.02.2020 р. - 1500,00 грн., згідно платіжної інструкції № 278 від 04.02.2020 р.; 07.02.2020 р. - 10000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 285 від 07.02.2020 р.; 12.02.2020 р. - 1000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 289 від 12.02.2020 р.; 18.02.2020 р. - 12000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 291 від 18.02.2020 р.; 21.02.2020 р. - 15000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 297 від 21.02.2020 р.; 25.02.2020 р. - 30000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 302 від 25.02.2020 р.; 27.02.2020 р. - 6000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 307 від 27.02.2020 р.; 06.03.2020 р. - 10000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 319 від 06.03.2020 р.; 23.03.2020 р. - 2500,00 грн., згідно платіжної інструкції № 342 від 23.03.2020 р.; 23.03.2020 р. - 7500,00 грн., згідно платіжної інструкції № 341 від 23.03.2020 р.; 07.04.2020 р. - 7000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 354 від 07.04.2020 р.; 21.04.2020 р. - 11000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 371 від 21.04.2020 р.; 28.04.2020 р. - 1000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 378 від 28.04.2020 р.; 28.04.2020 р. - 2000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 377 від 28.04.2020 р.; 07.05.2020 р. - 9000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 391 від 07.05.2020 р.; 19.05.2020 р. - 3500,00 грн., згідно платіжної інструкції № 401 від 19.05.2020 р.; 22.05.2020 р. - 11500,00 грн., згідно платіжної інструкції № 410 від 22.05.2020 р.; 25.05.2020 р. - 1000,00 грн., згідно платіжної інструкції №416 від 25.05.2020 р.; 05.06.2020 р. - 9500,00 грн., згідно платіжної інструкції № 433 від 05.06.2020 р.; 22.06.2020 р. - 12500,00 грн., згідно платіжної інструкції № 450 від 22.06.2020 р.; 03.07.2020 р. - 10000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 467 від 03.07.2020 р.; 07.07.2020 р. - 5000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 475 від 07.07.2020 р.; 22.07.2020 р. - 11500,00 грн., згідно платіжної інструкції № 487 від 22.07.2020 р.; 11.08.2020 р. - 50000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 504 від 11.08.2020 р.; 02.09.2020 р. - 56000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 529 від 02.09.2020 р.; 05.10.2020 р. - 11700,00 грн., згідно платіжної інструкції № 5800 від 05.10.2020 р.; 29.10.2020 р. - 2000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 641 від 29.10.2020 р.; 05.11.2020 р. - 48000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 647 від 05.11.2020 р.; 07.12.2020 р. - 30380,00 грн., згідно платіжної інструкції № 702 від 07.12.2020 р.; 07.12.2020 р. - 1532,00 грн., згідно платіжної інструкції № 703 від 07.12.2020 р.; 12.01.2021 р. - 1700,00 грн., згідно платіжної інструкції № 746 від 12.01.2021 р. 12.01.2021 р. - 36000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 747 від 12.01.2021 р.; 05.02.2021 р. - 16061,00 грн., згідно платіжної інструкції № 766 від 05.02.2021 р.; 08.02.2021 р. - 21556,81 грн., згідно платіжної інструкції № 771 від 08.02.2021 р.; 15.02.2021 р. - 21557,00 грн., згідно платіжної інструкції № 781 від 15.02.2021 р.; 25.02.2021 р. - 1800,00 грн., згідно платіжної інструкції № 795 від 25.02.2021 р.; 02.03.2021 р. - 13024,00 грн., згідно платіжної інструкції № 800 від 02.03.2021 р.; 15.03.2021 р. - 30173,89 грн., згідно платіжної інструкції № 819 від 15.03.2021 р.; 19.03.2021 р. - 22000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 824 від 19.03.2021 р.; 29.03.2021 р. - 22000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 834 від 29.03.2021 р.; 26.05.2021 р. - 36853,00 грн., згідно платіжної інструкції № 895 від 26.05.2021 р. Позивач стверджує, що договір підряду № 2/22-10-17 від 22.10.2017 не був укладений, не підписувався позивачем та реально не виконувався.
Як вбачається з наданого відповідачем до матеріалів справи договору підряду № 2/22-10-17 від 22.10.2017 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ-КОСМЕТІК" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИІНВЕСТ" (підрядник) укладено договір, за умовами п.п. 1.1 якого підрядник зобов?язується на власний ризик, своїми та залученими силами, провести комплекс ремонтних і оздоблювальних робіт на об?єктах замовника, надалі - роботи, що розташовані за адресами: м. Бровари, вул. Героїв Небесної Сотні, 5; м. Бровари, вул. Короленка, 60; м. Бровари, вул. С. Москаленка 25/1 (надалі - об?єкт), відповідно до умов даного договору, і здати роботи по об?єкту замовнику в строк, обумовлений у договорі, а замовник зобов?язується забезпечити підряднику фронт робіт, прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору ціна договору та, відповідно, загальна вартість робіт являє собою суму вартостей робіт згідно з підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт. До загальної вартості робіт за договором входять всі витрати підрядника, пов?язані з підготовкою та виконанням робіт, демонтажні та монтажні роботи, завантаження та вивіз будівельного сміття, розвантаження будівельних матеріалів та інше. Остаточна вартість робіт, яку має сплатити замовник, визначається на підставі актів, підписаних сторонами на виконання цього договору.
Позивач стверджує, що колишній директор ТОВ "ФОРУМ-КОСМЕТІК" Фомін Юрій Вікторович не підписував договір підряду № 2/22-10-17 від 22.10.2017 р., примірник даного договору підписаний за допомогою факсимільного відтворення підписів вказаних в ньому представників сторін. При цьому, будь-якої письмової згоди між позивачем та відповідачем щодо можливості укладання договору підряду № 2/22-10-17 від 22.10.2017 р., в якій мали міститися зразки відповідних аналогів їхніх власноручних підписів, ніколи не укладалось та не погоджувалось. Крім того, акти подані відповідачем, також підписані за допомогою факсимільного відтворення підписів сторін.
Поряд з тим, у заяві свідка - наступного директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ-КОСМЕТІК" ОСОБА_1 , від 31.08.2024 р., посвідченій нотаріусом, зазначено, що про наявність договору № 2/22-10-17 від 17.10.2017 р., нібито укладеного між ТОВ "ФОРУМ-КОСМЕТІК" та ТОВ "БРОВАРИІВЕСТ" їй не відомо, вказаний договір вона ніколи не бачила. Як особа, яка представляє інтереси товариства, жодних робіт, листів, повідомлень, рахунків чи актів надання послуг за договором № 2/22-10-17 від 17.10.2017 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИІНВЕСТ" вона не приймала. Будь-яких підрядних правовідносин між товариствами за час її перебування на посаді директора позивача не існувало та на час подання даної заяви не існує. Переказ грошових коштів з розрахункового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ-КОСМЕТІК" на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИІНВЕСТ" здійснювався ОСОБА_2 , який на той час був співзасновником товариства. ОСОБА_2, без будь-яких пояснень з його боку, надавав ОСОБА_1 вказівки про підписання актів № 4 від 05.04.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 5 від 19.04.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 6 від 20.05.2019 р. на суму 50000,00 грн., № 7 від 06.06.2019 р. на суму 56000,00 грн., № 10 від 01.07.2019 р. на суму 50000,00 грн., № 13 від 17.07.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 15 від 02.08.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 17 від 05.08.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 20 від 27.08.2019 р. на суму 100000,00 грн., № 23 від 03.09.2019 р. на суму 100000,00 грн., № 25 від 05.09.2019 р. на суму 10000,00 грн., № 26 від 19.09.2019 р. на суму 10000,00 грн.
Відповідач не погоджується з доводами позивача та стверджує, що сторони підписали договір підряду № 2/22-10-17 та приступили до виконання своїх обов'язків за договором. Підтвердженням виконаних робіт є наявність підписаних між ТОВ "ФОРУМ-КОСМЕТІК" та ТОВ "БРОВАРИІНВЕСТ" актів надання послуг: № 1 від 17.01.2019 р. на суму 30000,00 грн., № 2 від 20.02.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 3 від 20.03.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 4 від 05.04.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 5 від 19.04.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 6 від 20.05.2019 р. на суму 50000,00 грн., № 7 від 06.06.2019 р. на суму 56000,00 грн., № 10 від 01.07.2019 р. на суму 50000,00 грн., № 13 від 17.07.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 15 від 02.08.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 17 від 05.08.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 20 від 27.08.2019 р. на суму 100000,00 грн., № 23 від 03.09.2019 р. на суму 100000,00 грн., № 25 від 05.09.2019 р. на суму 10000,00 грн., № 26 від 19.09.2019 р. на суму 10000,00 грн.
Окрім цього, відповідачем були надіслані на підпис позивачу акти надання послуг, які були підписані відповідачем та не підписані і не повернуті позивачем, а саме: № 32 від 06.11.2019 р. на суму 27000,00 грн., № 33 від 06.11.2019 р. на суму 1000,00 грн., № 34 від 08.11.2019 р. на суму 10000,00 грн., № 35 від 14.11.2019 р.на суму 20000,00 грн., № 36 від 18.11.2019 р. на суму 20000,00 грн., № 37 від 20.11.2019 р. на суму 50000,00 грн., № 38 від 20.11.2019 р. на суму 22450,00 грн., № 39 від 20.11.2019 р. на суму 15000,00 грн., № 40 від 21.11.2019 р. на суму 9000,00 грн., № 41 від 26.11.2019 р. на суму 71000,00 грн., № 42 від 05.12.2019 р. на суму 36000,00 грн., № 43 від 11.12.2019 р. на суму 2500,00 грн., № 44 від 19.12.2019 р. на суму 2500,00 грн., № 45 від 20.12.2019 р. на суму 15000,00 грн., № 46 від 23.12.2019 р. на суму 7000,00 грн.; № 47 від 24.12.2019 р. на суму 84000,00 грн.; № 1 від 08.01.2020 р. на суму 8000,00 грн., № 2 від 14.01.2020 р. на суму 10500,00 грн., № 3 від 21.01.2020 р. на суму 11000,00 грн., № 4 від 04.02.2020 р. на суму 1500,00 грн., № 5 від 07.02.2020 р. на суму 10000,00 грн., № 6 від 12.02.2020 р. на суму 1000,00 грн., № 7 від 18.02.2020 р. на суму 12000,00 грн., № 8 від 21.02.2020 р. на суму 15000,00 грн., № 9 від 25.02.2020 р. на суму 30000,00 грн., № 10 від 27.02.2020 р. на суму 6000,00 грн., № 11 від 06.03.2020 р. на суму 10000,00 грн., № 12 від 23.03.2020 р. на суму 2500,00 грн., № 13 від 23.03.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 14 від 07.04.2020 р. на суму 7000,00 грн., № 15 від 21.04.2020 р. на суму 11000,00 грн., № 16 від 28.04.2020 р. на суму 1000,00 грн., № 17 від 28.04.2020 р. на суму 2000,00 грн., № 18 від 07.05.2020 р. на суму 9000,00 грн., № 19 від 19.05.2020 р. на суму 3500,00 грн., № 20 від 22.05.2020 р. на суму 11500,00 грн., № 21 від 25.05.2020 р. на суму 1000,00 грн., № 22 від 05.06.2020 р. на суму 9500,00 грн., № 23 від 22.06.2020 р. на суму 12500,00 грн., № 24 від 03.07.2020 р. на суму 10000,00 грн., № 25 від 07.07.2020 р. на суму 5000,00 грн., № 26 від 01.08.2020 р. на суму 11500,00 грн., №27 від 11.08.2020 р. на суму 50000,00 грн., № 28 від 02.09.2020 р. на суму 56000,00 грн., № 29 від 05.10.2020 р. на суму 11700,00 грн., № 30 від 29.10.2020 р. на суму 2000,00 грн., № 31 від 05.11.2020 р. на суму 48000,00 грн., № 32 від 07.12.2020 р. на суму 30380,00 грн., № 33 від 07.12.2020 р. на суму 1532,00 грн., № 1 від 12.01.2021 р. на суму 36000,00 грн., № 2 від 12.01.2021 р. на суму 1700,00 грн., № 3 від 05.02.2021 р. на суму 16061,00 грн., № 4 від 08.02.2021 р. на суму 21556,81 грн., № 5 від 15.02.2021 р. на суму 21557,00 грн., № 6 від 25.02.2021 р. на суму 1800,00 грн., № 7 від 02.03.2021 р. на суму 13024,00 грн., № 8 від 15.03.2021 р. на суму 30173,89 грн., № 9 від 19.03.2021 р. на суму 22000,00 грн., № 10 від 29.03.2021 р. на суму 22000,00 грн., № 11 від 26.05.2021 р. на суму 36853,00 грн.
Також відповідач наголошує, що жодних претензій до ТОВ "БРОВАРИІНВЕСТ" з боку ТОВ "ФОРУМ-КОСМЕТІК" щодо порушення відповідачем строків або якості виконання ремонтних робіт, а також вимог про повернення будь-яких грошових коштів у період з 2017 р. по час розгляду справи відповідачу не надходило.
Спір у справі виник внаслідок того, що відповідач, за твердженням позивача, без правових підстав отримував на свій рахунок від позивача грошові кошти, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти у загальному розмірі 1458687,70 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до ч. 1 ст. 202, ст. 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Приписами ч. 1 cт. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 205, ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
«Факсиміле» позначають печатку (кліше), за допомогою якої відтворюють підпис особи.
Отже, для застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів, вчинення інших господарських операцій, необхідна письмова згода сторін, яка може виражатись, зокрема, в укладеній між сторонами письмовій угоді, в якій погоджується використання факсиміле і зразки справжнього та факсимільного підписів посадових осіб або представників сторін договору чи іншого документу. Саме таким способом закріплюється юридична сила факсиміле як особистого підпису і засвідчені ним документи вважатимуться укладеними відповідно до вимог законодавства.
Однак, будь-якої письмової згоди між позивачем та відповідачем щодо можливості укладання договору підряду №2/22-10-17 від 22.10.2017, в якій мали міститися зразки відповідних аналогів їхніх власноручних підписів, не укладалось, доказів протилежного суду не надано.
Позивач заперечує підписання колишнім директором Фоміним Юрієм Вікторовичем договору № 2/22-10-17 від 17.10.2017 р. та актів до нього, вказуючи, що підписи, які містяться в договорі та актах, вчинені за допомогою факсимільного відтворення підпису.
Судом першої інстанції було задоволено клопотання позивача про призначення комплексної експертизи для правильного розгляду справи та з'ясування питань, що потребують спеціальних знань, без яких встановити обставини справи неможливо, а саме: без встановлення того, чи підписував Фомін Юрій Вікторович договір № 2/22-10-17 від 17.10.2017 р. та акти до нього, чи цей підпис в договорі та актах виготовлений шляхом факсимільного відтворення підпису, суд ухвалою від 10.10.2024 р. призначив у справі № 911/854/24 комплексну експертизу (почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів) та виніс на її вирішення такі питання:
- чи виконано підпис у договорі підряду № 2/22-10-17 від 22.10.2017 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ-КОСМЕТІК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИІНВЕСТ", що знаходиться у графі "директор Фомін Ю.В.", особисто Фоміним Ю.В. чи іншою особою?
- чи виконано підписи в актах надання послуг № 2 від 19 грудня 2017 року, № 1 від 19 грудня 2018 року, № 1 від 17 січня 2019 року, № 2 від 20 лютого 2019 року, № 3 від 20 березня 2019 року у графі: "ЗАТВЕРДЖУЮ Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ-КОСМЕТІК" та "Від Замовника Фомін Юрій Вікторович", особисто Фоміним Ю.В. чи іншою особою?
- яким саме чином (за допомогою технічних засобів чи писальним приладом) виконано підпис у графі "директор Фомін Ю.В." в договорі підряду № 2/22-10-17 від 22.10.2017 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ-КОСМЕТІК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИІНВЕСТ"?
- яким саме чином (за допомогою технічних засобів чи писальним приладом) виконано підпис у графі "ЗАТВЕРДЖУЮ Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ-КОСМЕТІК" та "Від Замовника Фомін Юрій Вікторович" в актах надання послуг № 2 від 19 грудня 2017 року, № 1 від 19 грудня 2018 року, № 1 від 17 січня 2019 року, № 2 від 20 лютого 2019 року, № 3 від 20 березня 2019 року?
Згідно наявного в матеріалах справи висновку судового експерта за результатами проведеної Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової експертизи № КСЕ-19/111-24/61947 від 26.11.2024 р. судовим експертом на поставлені судом питання надано такі відповіді:
- підпис у договорі підряду № 2/22-10-17 від 22.10.2017 р., укладеному між ТОВ "ФОРУМ-КОСМЕТІК" та ТОВ "БРОВАРИІНВЕСТ", що знаходиться у графі "директор Фомін Ю.В." нанесений за допомогою рельєфного кліше (факсиміле) шляхом відшарування барвної речовини від його робочої поверхні;
- підписи в актах наданих послуг № 2 від 19 грудня 2017 року, № 1 від 19 грудня 2018 року, № 1 від 19 грудня 2019 року, № 2 від 20 лютого 2019 року, № 3 від 20 березня 2019 року у графі "ЗАТВЕРДЖУЮ Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ-КОСМЕТІК" та "Від Замовника Фомін Юрій Вікторович" нанесені за допомогою рельєфного кліше (факсиміле) шляхом відшарування барвної речовини від його робочої поверхні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний висновок експерта № КСЕ-19/111-24/61947 від 26.11.2024 р. є належним та допустимим доказом в частині встановлення експертом, що підпис від імені Фоміна Юрія Вікторовича у договорі підряду № 2/22-10-17 від 22.10.2017 р., укладеному між Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ-КОСМЕТІК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИІНВЕСТ" та актах наданих послуг № 2 від 19.12.2017 р., № 1 від 19.12.2018 р., № 1 від 19.12.2019 р., № 2 від 20.12.2019 р., № 3 від 20.12.2019 р. виконано не Фоміним Юрієм Вікторовичем, а нанесено за допомогою рельєфного кліше (факсиміле) шляхом відшарування барвної речовини від його робочої поверхні.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
"Факсиміле" позначають печатку (кліше), за допомогою якої відтворюють підпис особи. Отже, для застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів, вчинення інших господарських операцій, необхідна письмова згода сторін, яка може виражатись, зокрема, в укладеній між сторонами письмовій угоді, в якій погоджується використання факсиміле і зразки справжнього та факсимільного підписів посадових осіб або представників сторін договору чи іншого документу. Саме таким способом закріплюється юридична сила факсиміле як особистого підпису і засвідчені ним документи вважатимуться укладеними відповідно до вимог законодавства (наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 р. у справі № 910/4050/17, від 28.04.2020 р. у справі № 902/452/19).
Аналізуючи зміст договору підряду № 2/22-10-17 від 22.10.2017 р., судовою колегією встановлено, що зазначений договір не містить у собі положень щодо використання факсиміле, а окремої угоди, в якій би сторонами було досягнуто згоди щодо такого використання, сторонами суду не надано.
Таким чином, умови визначені у тексті наданого відповідачем договору, не можуть розцінюватись як такі, що погоджені позивачем як замовником та відповідачем як підрядником, що у свою чергу свідчить про відсутність згоди між ними стосовно істотних умов такого виду договору.
Теж саме стосується й актів виконаних робіт, які ніби підписані з боку позивача, оскільки такі акти підписані за допомогою факсимільного відтворення підписів, письмова згода сторін щодо використання якого між сторонами відсутня.
Також аналіз умов наявного в матеріалах справи договору підряду №2/22-10-17 від 22.10.2017 свідчить про те, що зазначений договір за своєю суттю є договором будівельного підряду.
Згідно приписів п. 1.1. вказаного договору «Підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми та залученими силами, провести комплекс ремонтних і оздоблювальних робіт на об'єктах замовника, надалі «Роботи», що розташовані за адресами: м. Бровари, вул. Героїв Небесної Сотні, 5; м. Бровари, вул. Короленка, 60; м. Бровари, вул. С.Москаленка 25/1 надалі - об'єкт, відповідно до умов даного договору, і здати роботи по об'єкту замовнику в строк, обумовлений у договорі, а замовник зобов'язується забезпечити підряднику фронт робіт, прийняти їх та оплатити виконанні підрядником роботи».
У свою чергу, згідно з п.1.2. «Замовник, тобто позивач, зобов'язується надати підряднику кошторисну документацію, будівельні матеріали, забезпечити фінансування ремонтних робіт та прийняти об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатковими угодами до нього».
За умовами пункту 3.1. «Підрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені п.1.1. даного договору в наступні строки: початок виконання робіт - не пізніше 3-х (трьох) календарних днів, після підписання цього договору та передачі кошторисної документації підряднику (п.3.1.1.).
Розділ 5 вказаного договору визначає права та обов'язки сторін.
Зокрема, підрядник зобов'язується: виконати повний комплекс робіт у строки, що передбачені даним договором, при умові належного виконання замовником своїх - зобов'язань (п.5.2.1.).
Завчасно інформувати замовника про готові для прийому обсяги робіт (п.5.2.4.).
Відповідно до пункту 7.3 замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання від підрядника акту виконаних робіт.
Також умови пунктів договору №2/22-10-17 від 22.10.2017: 6.1.-6.3., 9.1.-9.3., кореспондуються з нормами статтей 879, 884 Цивільного кодексу України, що свідчить про природу цього договору як договору будівельного підряду.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
За приписами ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно - кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію (ч.2 ст.877 ЦК України).
За умовами договору №2/22-10-17 від 22.10.2017 обов'язок з надання відповідної кошторисної документації, по якій відповідач мав би виконувати певні роботи, покладено на позивача.
Правова природа договору підряду, визначена ст. 837 та ст. 875 ЦК України передбачає обов'язкове виконання робіт з досягненням матеріального результату, який приймається замовником.
При цьому, наявні платіжні інструкції та акти наданих послуг у спірному випадку не можуть підтверджувати ані наявність зобов'язання, ані виконання робіт, оскільки формальне складання первинних документів без підтвердження фактичного здійснення господарської операції не створює правових наслідків і не може, розглядатися як доказ існування договірних відносин. Тільки первинні документи, які підтверджують реально вчинені дії з досягненням господарського результату, мають юридичну силу.
До матеріалів справи не було надано жодних доказів реального виконання договору підряду № 2/22-10-17 від 22.10.2017 р., таких як листування сторін, документація щодо затвердження об'єму та найменування робіт по договору, кошториси, акти, які б відповідали вимогам, існуючим до договорів будівельного підряду (форми КБ-2в), довідки форми КБ-3, тощо.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що дійсні правовідносини (договір) - це реальні господарські відносини сторін, в яких є взаємно кореспондуючі права та обов'язки, зокрема, виконання робіт за договором підряду та оплата за виконані роботи.
Передбачений ст. 13 Господарського процесуального кодексу України принцип змагальності сторін забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що відповідачем не доведено та не обґрунтовано реальності виконання робіт (надання послуг) і, відповідно, існування між сторонами реальних правовідносин за договором, який не був укладений сторонами у передбачений законом спосіб.
Поряд із цим, загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Таким чином, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання, передбачені статтею 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 р. у справі № 924/1338/19.
З аналізу статті 1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань виникає за умови одночасної наявності у відносинах сторін трьох елементів: набуття особою майна або його збереження; здійснення цього за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав.
Матеріалами справи підтверджується наявність у спірних правовідносинах усіх трьох необхідних елементів виникнення кондикційних правовідносин - набуття відповідачем майна (грошових коштів в розмірі 1458687,70 грн.), набуття відповідачем цього майна саме за рахунок позивача (в результаті переказу з рахунку позивача на рахунок відповідача) та відсутності доказів, які б свідчили про наявність договірних зобов'язань між сторонами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 1 458 687,70 грн. є доведеною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Відповідач також просить суд застосувати строк позовної даності у справі № 911/854/24 та відмовити у задоволенні позову, оскільки перебіг позовної давності у справі розпочався 17.11.2017 р., у день сплати першого платежу ТОВ "ФОРУМ-КОСМЕТІК" на користь ТОВ "БРОВАРИІНВЕСТ" у призначенні якого зазначалося «за ремонтні та оздоблювальні роботи згідно договору № 2/22-10-17 від 20.10.2017 р.» отже, трирічний строк позовної давності для звернення до суду у даній справі сплив.
Згідно з приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України)
Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної даності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Частиною третьою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 ст. 267 ЦК України).
До спірних правовідносин, що регулюються ст.. 1212 ЦК України застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, визначена приписами Цивільного кодексу України.
Позивачем було перераховано грошові кошти на користь відповідача згідно платіжної інструкції № 897 від 17.11.2017, у призначенні якої зазначалося «за ремонтні та оздоблювальні роботи згідно договору № 2/22-10-17. Тобто строк загальної позовної давності розпочався 18.11.2017 та мав сплинути 18.11.2020.
Поряд з цим, згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої ре спіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами і доповненнями, якою встановлено з 12.03.2020 р. на усій території України карантин.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 р.
Поряд з цим, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введенного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у даній справі строк позовної давності позивачем не пропущено, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки ґрунтуються на намаганнях здійснити переоцінку обставин справи, об'єктивно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровариінвест" на рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2025 у справі № 911/854/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2025 у справі № 911/854/24 залишити без змін.
Матеріали справи № 911/854/24 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 08.10.2025.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
А.О. Мальченко