79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" жовтня 2025 р. Справа №926/2035/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів О.В. Зварич І.Ю. Панова,
розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Янчука Ігора Олександровича б/н від 12.03.2025 (вх. № 01-05/687/25 від 13.03.2025)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2025 року (суддя Проскурняк О.Г., рішення складено та підписано 20.02.2025, м. Чернівці)
у справі №926/2035/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»
до відповідача Фізичної особи-підприємця Янчука Ігора Олександровиач
про стягнення заборгованості в сумі 70 016,88 грн
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2025 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Панова І.Ю., Зварич О.В.) призначено до розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Янчука Ігора Олександровича б/н від 12.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/687/25 від 13.03.2025) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2025 року у справі №926/2035/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
В подальшому, у зв'язку із відстороненням від здійснення правосуддя судді Малех І.Б., відповідно до п. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 2.7.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Західному апеляційному господарському суді, проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги (вх. № 01-05/687/25) у справі № 926/2035/24.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 справу розподілено для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Скрипчук О.С., судді - Панова І.Ю., Зварич О.В.
Розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Янчука Ігора Олександровича б/н від 12.03.2025 (вх. № 01-05/687/25 від 13.03.2025), колегія суддів вказує наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Янчук Ігор Олександрович про стягнення заборгованості в сумі 70 016,88 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 31 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» та ФОП Янчуком І.О. укладено договір № 208796 про надання послуг з організації перевезення відправлень.
Упродовж квітня 2018 року по квітень 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» надало відповідачу послуги з перевезення вантажу, згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), проте відповідач свої зобов'язання по оплаті за надані послуги не виконав.
Відтак, позивач зазначає, що станом на 09 липня 2024 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 35 022,19 грн, у зв'язку з чим нараховано 4 490,71 грн подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, 10 521,52 грн 30% річних від суми заборгованості та інфляційні втрати, які складають 19 982,46 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.02.2025 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Янчука Ігоря Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» заборгованість за договором в сумі 70 016,77 грн (а саме: 35 022,19 грн основного боргу; пеню у розмірі 4 490,71 грн - подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочення платежу, 10 521,52 гривень - 30% річних від суми заборгованості, 19 982,46 грн інфляційних втрат) та 3 028,00 грн судового збору.
Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що упродовж квітня 2018 року по квітень 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» надало відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 35 022,19 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Крім цього, до зазначених актів наданих послуг позивачем складено Специфікації та Рахунки-фактури для оплати.
На виконання умов пункту 5.3 Договору, Експедитор направив замовникові зазначені акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг), рахунки-фактури та акт звірки взаємних розрахунків за місцезнаходженням (адресою) замовника поштовою кореспонденцією. Даний факт підтверджується квитанцією поштового оператора та опису вкладення у цінний лист від 26 червня 2019 року, що містяться в матеріалах справи.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що направлення актів здачі - прийняття робіт (наданих послуг), рахунків-фактури та акту звірки взаємних розрахунків за місцезнаходженням (адресою) замовника поштовою кореспонденцією є належним способом повідомлення з метою подальшого підписання їх замовником, в розумінні умов укладеного між сторонами Договору.
Не підписання замовником актів наданих послуг у вказаний у договорі термін, за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, вважається фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором, послуги вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими замовником без зауважень, відповідно замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг.
Разом з тим, суд першої інстанції не вбачав підстав для застосування строків позовної давності з огляду на введення карантину, у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби, а також введення воєнного стану в Україні, у зв'язку з військовою агресію російської федерації.
Так, місцевий суд встановивши фактичні обставини справи, розглянувши подані докази, надавши оцінку аргументам сторін та застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Не погодившись з даним рішенням суду Фізична особа-підприємць Янчук Ігор Олександрович звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 12.03.2025 (вх. № 01-05/687/25 від 13.03.2025) в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.02.2025 року по справі № 926/2035/24 скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» відмовити повністю.
Апелянт зазначає, що позивач порушив пункт 5.3 Договору, не направляючи відповідачу акти здачі-прийняття робіт щомісяця, що унеможливило їх своєчасний розгляд відповідачем, а також підтвердження факту отримання послуг.
Скаржник вказує про те, що в матеріалах справи відсутні експрес-накладні на відправлення, підписані відповідачем, які повинні складатися відповідно до вимог п.3.3.2 договору, та на підставі яких зобов' язався діяти позивач - на виконання умов договору при наданні послуг експедитора.
На переконання відповідача, надані позивачем односторонньо підписані рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та специфікації до актів надання послуг не є достатніми доказами фактичного виконання сторонами умов укладеного договору про надання позивачем послуг та прийняття їх відповідачем.
Відтак, оскільки у справі відсутні докази надання послуг та надсилання актів наданих послуг відповідно до Договору, то апелянт вважає, що вимоги про стягнення коштів є безпідставними та не підлягають до задоволенню.
Окрім наведеного, апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що позивачем було пропущено строк позовної давності.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2025 року без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
Разом з тим, позивачем подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву. Подане клопотання мотивоване тим, що 22.03.2025 та 23.03.2025 були вихідними днями.
Розглянувши подане клопотання колегія суддів вказує наступне.
Відповідно до частини 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскільки останнім днем на подання відзиву був вихідний день, а відзив подано в перший робочий день після вихідних, колегія суддів зазначає, що відзив подано в строк передбачений нормами ГПК, відтак відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку.
Колегія суддів долучає відзив до матеріалів справи.
В подальшому, апелянтом подано додаткові пояснення по справі.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Нова Пошта» та фізичною особою - підприємцем Янчуком Ігорем Олександровичем 31.03.2018 року укладено договір № 208796 про надання послуг з організації перевезення відправлень.
Відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно пункту 2.1. Договору, Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (надалі за текстом - послуги), а Замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.
Пунктами 2.2. - 2.4. Договору передбачено, що Експедитор надає Замовнику послуги на умовах цього договору та згідно з умовами, затвердженими Експедитором. За надані Експедитором послуги Замовник сплачує Експедитору винагороду згідно з чинними тарифами Експедитора, розміщеними на офіційному сайті Експедитора novaposhta.ua.
В пункті 2.6. Договору сторонами узгоджено, що шляхом підписанням цього договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами, чинними на момент укладання договору та розміщеними на сайті Експедитора novaposhta.ua, і зобов'язується їх виконувати.
Відповідно до пункту 5.1. Договору, загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих Експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих Експедитором послуг відбувається за чинними тарифами Експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100 % вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг експедитора.
Згідно пункту 5.3. Договору, Експедитор щомісячно складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає Замовнику одним із наступних способів: 5.3.1. шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання Замовником; 5.3.2. шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням електронних цифрових підписів. Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється Сторонами з урахуванням порядку та строків, що визначені умовами п. 5.4. Договору. Адреса електронної пошти Замовника для обміну електронними документами вказана у Договорі - infopowerplan@gmail.com.
Як зазначає позивач, упродовж квітня 2018 року по квітень 2019 року, ТОВ «Нова Пошта» надало відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 35 022,19 грн.
Дане твердження підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № НП/21-004015 від 10 травня 2018 року на суму 793,98 грн; № НП/21-003913 від 30 квітня 2018 року на суму 1 126,00 грн; № НП/21-004574 від 20 травня 2018 року на суму 1 232,00 грн; № НП/21-004956 від 31 травня 2018 року на суму 1 524,00 грн; № НП/21-005208 від 10 червня 2018 року на суму 1 270,00 грн; № НП/21-005575 від 20 червня 2018 року на суму 907,50 грн; № НП/21-006117 від 30 червня 2018 року на суму 1 155,70 грн; № НП-000347216 від 10 липня 2018 року на суму 1 067,37 грн; № НП-000385559 від 20 липня 2018 року на суму 1 507,00 грн; № НП-000444161 від 31 липня 2018 року на суму 1 158,00 грн; № НП-000474580 від 10 серпня 2018 року на суму 1 471,00 грн; № НП-000517123 від 20 серпня 2018 року на суму 797,99 грн;№ НП-000571702 від 31 серпня 2018 року на суму 1 000,00 грн; № НП-000632094 від 10 вересня 2018 року на суму 899,00 грн; № НП-000861514 від 20 вересня 2018 року на суму 1 294,50 грн; № НП-000932595 від 30 вересня 2018 року на суму 722,00 грн; №НП-001019801 від 10 жовтня 2018 року на суму 240,00 грн.; № НП-001084693 від 20 жовтня 2018 року на суму 630,00 грн; № НП-001179573 від 31 жовтня 2018 року на суму 1 187,50 грн; № НП-001260310 від 10 листопада 2018 року на суму 1 522,00 грн; № НП-001341989 від 20 листопада 2018 року на суму 555,00 грн; № НП-001428209 від 30 листопада 2018 року на суму 1 562,50 грн; № НП-001533584 від 10 грудня 2018 року на суму 1 281,50 грн; № НП-001629129 від 20 грудня 2018 року на суму 1 006,00 грн; №НП-001739180 від 31 грудня 2018 року на суму 1 680,00 грн.; №НП-001814224 від 10 січня 2019 року на суму 815,00 грн.; №НП-001863794 від 20 січня 2019 року на суму 759,00 грн.; №НП-001892521 від 31 січня 2019 року на суму 996,00 грн.; №НП-001929287 від 10 лютого 2019 року на суму 4 194,90 грн.; №НП-001969066 від 20 лютого 2019 року на суму 1 053,00 грн.; №НП-002009366 від 28 лютого 2019 року на суму 1 385,50 грн.; №НП-002050599 від 10 березня 2019 року на суму 1 459,40 грн.; №НП-002189673 від 20 квітня 2019 року на суму 44,20 грн
Крім цього, до зазначених актів наданих послуг позивачем складено Специфікації та Рахунки-фактури для оплати: №НП/21-003913 від 30 квітня 2018 року на суму 1 126,00 грн; №НП/21-004015 від 10 травня 2018 року на суму 793,98 грн.; №НП/21-004574 від 20 травня 2018 року на суму 1 232,00 грн.; №НП/21-004956 від 31 травня 2018 року на суму 1 524,00 грн.; №НП/21-005208 від 10 червня 2018 року на суму 1 270,00 грн.; №НП/21-005575 від 20 червня 2018 року на суму 907,50 грн.; №НП/21-006117 від 30 червня 2018 року на суму 1 155,70 грн.; №НП-000347216 від 10 липня 2018 року на суму 1 067,37 грн.; №НП-000385559 від 20 липня 2018 року на суму 1 507,00 грн.; №НП-000444161 від 31 липня 2018 року на суму 1 158,00 грн.; №НП-000474580 від 10 серпня 2018 року на суму 1 471,00 грн.; №НП-000517123 від 20 вересня 2018 року на суму 797,99 грн.; №НП-000571702 від 31 вересня 2018 року на суму 1 000,00 грн.; №НП-000632094 від 10 вересня 2018 року на суму 899,00 грн.; №НП-000861514 від 20 вересня 2018 року на суму 1 294,50 грн.; №НП-000932595 від 30 вересня 2018 року на суму 722,00 грн.; №НП-001019801 від 10 жовтня 2018 року на суму 240,00 грн.; №НП-001084693 від 20 жовтня 2018 року на суму 630,00 грн.; №НП-001179573 від 31 жовтня 2018 року на суму 1 187,50 грн.; №НП-001260310 від 10 листопада 2018 року на суму 1 522,00 грн.; №НП-001341989 від 20 листопада 2018 року на суму 555,00 грн.; №НП-001428209 від 30 листопада 2018 року на суму 1 562,50 грн.; №НП-001533584 від 10 грудня 2018 року на суму 1 281,50 грн.; №НП-001629129 від 20 грудня 2018 року на суму 1 006,00 грн.; №НП-001739180 від 31 грудня 2018 року на суму 1 680,00 грн.; №НП-001814224 від 10 січня 2019 року на суму 815,00 грн.; №НП-001863794 від 20 січня 2019 року на суму 759,00 грн.; №НП-001892521 від 31 січня 2019 року на суму 996,00 грн.; №НП-001929287 від 10 лютого 2019 року на суму 4 194,90 грн.; №НП-001969066 від 20 лютого 2019 року на суму 1 053,00 грн.; №НП-002009366 від 28 лютого 2019 року на суму 1 385,50 грн.; №НП-002050599 від 10 березня 2019 року на суму 1 459,40 грн.; №НП-002189673 від 20 квітня 2019 року на суму 44,20 грн.
Апелянт зазначає, що надані позивачем односторонньо підписані рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та специфікації до актів надання послуг не є достатніми доказами фактичного виконання сторонами умов укладеного договору про надання позивачем послуг та прийняття їх відповідачем.
Щодо таких доводів апеляційної скарги колегія суддів вказує наступне.
На виконання умов пункту 5.3 Договору, Експедитор направив Замовникові зазначені вище акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг), рахунки-фактури та акт звірки взаємних розрахунків за місцезнаходженням (адресою) замовника поштовою кореспонденцією. Даний факт підтверджується квитанцією поштового оператора та опису вкладення у цінний лист від 26 червня 2019 року, що містяться в матеріалах справи.
В описі вкладення від 26.06.2019 у цінний лист за поштовою накладною за трек - номером № 3600000152739 представником позивача вказані акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг), за якими надані відповідачу послуги перевезення відправлень позивачем. Опис вкладення в повній мірі відповідає вимогам Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, згідно з пунктом 19 яких внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. В описі вкладення від 26.06.2019 представник позивача у відповідних рядках та стовпчиках вказала перелік документів (реквізити актів та рахунків-фактур), що відправлялись позивачем відповідачу.
З Довідки про причини повернення листа за трек - номером 3600000152739 вбачається, що лист ТОВ «Нова Пошта» з надісланими відповідачу актами здачі - прийняття робіт (наданих послуг) 13.07.2019 повернуто «за закінченням терміну зберігання».
Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, одержувач, якому адресовано лист з оголошеною цінністю, повідомляється про його надходження поштою. Водночас, саме на одержувача покладено обов'язок отримати цінний лист, який, за загальним правилом, підлягає врученню у відділенні пошти, та як виключення (за домовленістю зі службою пошти) може бути доставлений за адресою.
В силу положень статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Пунктом 10.6 Договору зазначається, що сторони несуть відповідальність за правильність вказаних у цьому договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно в письмовій формі повідомляти про їх зміну, а в разі непоінформування несуть ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків
Відповідачем не надавались повідомленя про зміну місцезнаходження у відповідності до пункту 10.6 Договору.
Отже, позивачем дотримано вимог щодо вручення відповідачу цінного листа з актами здачі - прийняття робіт (наданих послуг), а неотримання відповідачем цінного листа з актами наданих послуг від служби пошти є його відповідальністю, тому відповідач є таким, що отримав акти наданих послуг.
Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
З урахуванням вищенаведеного та умов, передбачених пунктом 5.4 договору, вказані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) свідчать про повне, своєчасне та належне виконання експедитором зобов'язань з надання послуг за договором, відсутність претензій зі сторони замовника.
Всупереч вимог 5.3 договору від 31.03.2018 № 208796, відповідач не підписав та не повернув експедитору акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг), а також не надав Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання акту.
За умовами пункту 5.4. Договору, Замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі за текстом - акт) та Повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні, замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами та оплату наданих послуг.
Відповідач у встановлений договором строк, не надав позивачу письмову мотивовану відмову чи заперечення від підписання цих актів.
Колегія суддів зазначає, що не підписання відповідачем актів та ненадання у встановленому договором порядку вмотивованої відмови такого вважається за умовами договорів фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором, а також, те що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні, відтак, останній зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими рахунками та актами наданих послуг
Відповідач не був позбавлений можливості, дотримуючись договірної процедури, яка встановлена Договором, надати позивачу, у встановлений договором строк, письмову мотивовану відмову від підписання цих актів, зазначивши власні заперечення з цього приводу.
Згідно пункту 8.1. Договору, Договір набуває чинності з дати його підписання та діє протягом 1 (одного) року з дати підписання, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У разі, якщо ні одна із Сторін договору, письмово за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу Сторону про припинення дії договору, строк дії Договору пролонгується (продовжується) на один рік на тих же умовах.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази визнання договору у встановленому законом порядку недійсним чи припиненим. Отже, враховуючи, що сторонами не було заявлено про припинення дії договору чи визнання їх недійсними в судовому порядку, він продовжив свою дію у 2019-2024 роках.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за надані послуги не розрахувався. Таким чином, відповідач порушив умови договору, норми ЦК України та ГК України щодо виконання своїх договірних зобов'язань зі своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг.
Разом з тим, перевіривши підстави та правильність нарахування позивачем штрафних санкцій, колегія суддів вказує, що такі здійснено арефметично вірно, відтак, правомірно задоволено судом першої інстанції
Доводи скаржника в цій частині, викладені в апеляційній скарзі, ґрунтуються на його власній оцінці доказів та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Щодо доводів апелянта про те, що позивачем було пропущено строк позовної давності, колегія суддів вказує наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до положень частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 Цивільного кодексу України).
За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи, яка звертається з позовом. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право позивача (скаржника), за захистом якого той звернувся. У разі коли таке право не порушене, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право особи дійсно порушено, але позовна давність сплинула і про це зроблено заяву іншої стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку із спливом позовної давності - за відсутністю поважних причин її пропуску.
Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту:
« 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
При цьому, Законом України від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 19 такого змісту:
« 19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Також суд зазначає, що відповідно пункту 1 частини 1 статті 263 ЦК України, перебіг позовної давності зупиняється якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила)
Згідно частини 2, 3 статті 263 ЦК України, у разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Отже, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"» передбачав, що моментом, з якого продовжується позовна давність (у тому числі передбачена ст.ст. 257, 258 ЦК України), є запровадження карантину відповідно до постанови №211, тобто 12.03.2020.
А тому у разі, якщо сплив позовної давності мав би настати з 12.03.2020, а позивач звернувся до суду після цього моменту, але до закінчення карантину, позовна давність не може вважатись пропущеною, а суд не має підстав для застосування статті 267 ЦК України (Постанова КГС ВС від 30.01.2024 року у справі № 904/3153/22 (904/4344/22).
Таким чином, з огляду на надзвичайні події, такі як введення карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби, а також введення воєнного стану в Україні, у зв'язку військовою агресію російської федерації, суд першої інстанції правомірно встановив, що строк позовної давності не сплив.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що Господарський суд Чернівецької області у справі № 926/2035/24 всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог. А відтак, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2025 року у справі №926/2035/24.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Янчука Ігора Олександровича б/н від 12.03.2025 (вх. № 01-05/687/25 від 13.03.2025) залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 лютого 2025 року у справі №926/2035/24 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя О.В. Зварич
Суддя І.Ю. Панова