пр. № 1-кс/759/6419/25
ун. № 759/23340/25
08 жовтня 2025 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100080002972 від 02.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 203-2 КК України,
у жовтні 2025 р. до суду надійшло вищезазначене клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що група невстановлених осіб, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», згідно з яким в Україні заборонено гральний бізнес - діяльність, пов'язану з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера, що дає змогу учаснику, як отримати грошовий виграш, так і не отримати його залежно від випадковості, діючи умисно, з метою отримання прибутку, організували мережу гральних закладів з метою надання доступу до азартних ігор на території м. Києва, за адресами: м. Київ, вул. Єфремова, 3
Крім того, вказані невстановлені особи з метою отримання незаконного прибутку, здійснювали забезпечення грошовими коштами учасників групи з метою відкриття гральних закладів та розширення їх мережі, координували дії учасників організованої групи під час незаконної діяльності, усували перешкоди для забезпечення діяльності гральних закладів, погоджували отримання в оренду та суму орендної плати за нежитлові приміщення, підшукані для організації діяльності гральних закладів, організовували конспірацію гральних закладів, забезпечували обладнанням для повного функціонування гральних закладів (меблями, камерами відеоспостереження, службовими мобільними телефонами, тощо), координували та контролювали роботу по наданню гравцям послуг з проведення і надання доступу до азартних ігор, здійснювали контроль за прибутками та витратами закладу як особисто, так і через учасників злочинної організації, розподіляли отримані гральним закладом незаконні прибутки між іншими співучасниками, отримували щоденні звіти у формі повідомлень щодо прибутків, сум входу, виходу, різниці грошових коштів - прибутку, чим забезпечували умови для зайняття гральним бізнесом та надання доступу до азартних ігор.
Отриманий прибуток від зайняття гральним бізнесом невстановлені особи розподіляють між собою, в залежності від ступеню участі, а решту витрачають на потреби функціонування та розвитку мережі гральних закладів.
Гральні заклади мережі у більшості випадків є відокремленими приміщеннями малих архітектурних форм та інших нежитлових приміщень, загальна площа яких становить від 50 до 200 м2, в яких розміщені персональні комп'ютери із встановленим програмним забезпеченням симуляції азартних ігор від 15 до 30 одиниць та які розташовані у різних районах м. Києва.
Так, 02.10.2025 на спец-лінію «102» надійшло повідомлення з приводу здійснення незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор за адресою: АДРЕСА_1.
Виїздом співробітників Святошинського УП ГУНП у м. Києві вказана інформація підтвердилась.
Слід зазначити, що на момент прибуття працівників Святошинського УП ГУНП у м. Києві, за адресою проведення незаконної діяльності у сфері азартних ігор, а саме: АДРЕСА_1, доступ до таких приміщень не обмежувався.
Так, 02.10.2025 у період часу з 14:36 год. до 14:50 год. у відповідності до положень ч. 3 ст. 233 КПК України з метою врятування майна, а саме: речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено: монітори у кількості - 16 шт; системні блоки у кількості - 14 шт; клавіатури у кількості - 16 шт; комп'ютерні мишки у кількості - 14 шт.
Відповідно до постанови слідчого від 02.10.2025 вилучені в ході обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Також під час проведення моніторингу сайту «Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» https://www.gc.gov.ua/ua/Reiestry.html встановлено відсутність адреси розташування «підпільного» грального закладу, а саме: АДРЕСА_1 , в офіційних реєстрах, щодо наявності у суб'єктів господарювання права на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор за вказаною адресою.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні та необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження, про які він просить суд.
Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з якої вбачається, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що існують передбачені законом підстави для арешту майна; надано достатньо доказів, які вказують на те, що майно на яке було спрямоване вказане правопорушення, тобто є предметом кримінального правопорушення; враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення; відсутність негативних наслідків арешту майна для інших осіб.
Таким чином, у вказаному клопотанні зазначено, що підставами, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, що передбачено ч. 1-3 ст. 170 КПК України, є збереження речових доказів.
Підставою заборони на використання майна з метою збереження речових доказів, що передбачено ч. 4 ст. 170 КПК України, є запобігання відчуження майна, а також інші наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, якими є: неможливість проводити слідчі дії.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя, розглянувши дане клопотання та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, -
клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12025100080002972 від 02.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 203-2 КК України задовольнити.
Накласти арешт на тимчасового вилучене майно в ході проведення обшуку 02.10.2025 року, нежитлової будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належать: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , в приміщенні, а саме: монітори у кількості - 16 шт; системні блоки у кількості - 14 шт; клавіатури у кількості - 16 шт; комп'ютерні мишки у кількості - 14 шт.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1