Справа № 758/15168/25
про залишення заяви без руху
01 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Левицька Я.К., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділення частки у спільному домоволодінні, земельної ділянки та зобов'язання здійснити державну реєстрацію виділеної частки,
25.09.2025 року через систему «Електроний суд» до Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якій позивач просить:
- виділити свою частку у спільному домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , у натурі, закріпивши за нею окрему ізольовану частину будинку відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 20.02.2009 р. у справі № 2-1/08 та технічної експертизи, без урахування самочинних прибудов;
- виділити відповідну частку земельної ділянки у користування згідно з варіантом, запропонованим експертизою у справі 2009 року;
- зобов'язати орган державної реєстрації речових прав провести державну реєстрацію виділеної частки будинку та земельної ділянки як окремих об'єктів нерухомості.
Ознайомившись із позовною заявою, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги щодо форми та змісту та форми позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
ОСОБА_1 звертаючись до суду із позовною заявою не зазначила відомостей про відповідачів, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, зазначене унеможливлює відкриття провадження у справі та належне повідомлення відповідачів про розгляд цивільної справи.
Також, позивачем завлено вимоги щодо зобов'язання орган державної реєстрації речових прав провести державну реєстрацію виділеної частки будинку та земельної ділянки як окремих об'єктів нерухомості. Водночас такий орган державної реєстрації речових прав не має статусу учасника у даному цивільному спорі.
Позивачем до позовної заяви не долучено жодних документів та інших доказів, що обґрунтовують позовні вимоги.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивачем долучено квитанцію від 22.09.2025 року про сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 211,20 грн. Однак, позовна заява не містить зазначення позивачем відомостей щодо конкретизації сплати суми судового збору за кожною з заявлених вимог.
Як вбачається, з позовної заяви позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру про виділення частки з нерухомого майна, разом з похідною вимогою про зобов'язання здійснити державну реєстрацію виділеної частки.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Частиною 3 ст. 364 ЦК України встановлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Отже, позов про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності є позовом майнового характеру, оскільки позивач як власник реалізує своє право спільної часткової власності на майно шляхом виділу частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.
Перевіряючи вірність сплаченого позивачем розміру судового збору за пред'явленим позовом, суд виходить з наступного.
Ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1 211,20 грн та не більше 15 125 грн.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.
Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, заяку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Водночас позивачем у позовній заяві не визначено ціну позову, що унеможливлює з'ясування судом питання правомірності сплати позивачем судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
За наслідком чого позивачеві необхідно визначити ціну позову, яка відповідає реальній ринковій вартості станом на день пред'явлення позову до суду спірного нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у натурі, та земельної ділянки, на якій розташоване таке домоволодіння, з наданням до суду доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, або доказів на підтвердження вартості аналогічного за цими ж параметрами нерухомого майна.
У разі визначення ціни позову, позивачеві необхідно надати д осуду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсотку від встановленої ціни позову, однак не менше ніж 1 211,20 грн та не більше 15 140 грн.
У разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову, яким може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості нерухомого майна станом на день звернення до суду з позовом, у такому разі на підставі ч.2 ст. 176 ЦПК України, приймаючи що заявлені вимоги стосуються об'єкта нерухомого майна, вартість якого є значною, слід вважати встановленим судом до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви в частині вимоги майнового характеру у максимальному розмірі 15 140 грн.
У такому разі, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, у розмірі 15 140 грн.
Суд зазначає, що сплата судового збору позивачем підлягає у вищевказаних судом розмірах, однак за вирахуванням вже сплачено їсуми судового збору у розмірі 1 211,20 грн, на підтвердження чого до позову надано відповідну квитанцію від 22.09.2025 року .
Суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Подільс. р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA468999980313151206000026008; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Подільський районний суд міста Києва , код ЄДРПОУ суду.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 6-8 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою в електронній формі, не долучив до неї доказу надсилання відповідачам копії позовної заяви та копій всіх документів, що додаються до неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на викладене, у зв'язку зневідповідністю позовної заяви ОСОБА_1 вимогам ст. 177 ЦПК України наявні підстави для залишення її без руху.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділення частки у спільному домоволодінні, земельної ділянки та зобов'язання здійснити державну реєстрацію виділеної частки - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у десять днів з дня отримання ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальне підтвердження.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.К. Левицька