Справа № 758/2431/25
15 вересня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Левицької Я.К.,
за участю: секретаря судового засідання - Новіцької О.К.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», про стягнення коштів,
У січні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») звернулось до Подільського районного суду міста Києва із позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 57 112,45 грн як відшкодування витрат, заподіяних товариству, а також судового збору в сумі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 01.06.2023 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспорту № 453/23-Т/В1, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Мерседес Бенс», д.н.з. НОМЕР_1 .
24.07.2023 року в с. Святопетрівському на вул. Центральній, буд. 1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Мерседес Бенс», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок чого було пошкоджено автомобіль марки «Мерседес Бенс», д.н.з. НОМЕР_1 , та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу. Згідно з постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 369/12557/23 винним у вчиненні вищезазначеного ДТП було визнано ОСОБА_1 . Відповідно до рахунку № 390 від 10.08.2023 року вартість відновлювального ремонту становила 105 402,84 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО», то позивач мав право зворотної вимоги до зазначеного товариства, тому в порядку прямого врегулювання була зарахована сума в розмірі 48 290,39 грн, що підтверджується страховим актом про «Пряме врегулювання» збитку та розрахунком до нього. Позивач посилається на те, що невиплачена сума відшкодування в розмірі 57 112,45 грн підлягає стягнення з відповідача на його користь на підставі ст. 1194 ЦК України. У зв'язку з чим, звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 24.02.2025 року позовну заяву ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 15.05.2025 року задоволено клопотання відповідача та залучено ПрАТ «СК «ВУСО» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою суду від 15.05.2025 року задоволено клопотання відповідача та призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу у даній справі, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою суду від 21.08.2025 року поновлено провадження у справі у зв'язку з поверненням до суду матеріалів справи з клопотанням експерта від 21.07.2025 року № СЕ-19/111-25/44503-АВ щодо забезпечення надання сторонами у справі: підтверджуючих документів про здійснення оплати за проведення судової експертизи, а також якісних, розбірливих, читаємих копій протоколу огляду від 02.08.2023 року № 08-23-М192, рахунку № 390 від 10.08.2023 та цифрових кольорових фотографій (в електронному форматі на DVD-диску або фдеш-носії) пошкодженого транспортного засобу «Mercedes Benz Sprinter 319 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконаних при проведенні технічних оглядів, з можливістю ідентифікації автомобіля, визначенням його фактичного пробігу, дійсного технічного й експлуатаційного стану на момент ДТП, а також встановлення інших пошкоджень складових та розмірів і характеру отриманих пошкоджень як зовнішніх, так і внутрішніх; документального підтвердження проведення відновлювальних робіт (копії актів виконаних робіт та підтверджуючі документи про їх оплату).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні зазначив, що відмовився від проведення оплати судової транспортно-товарознавчої експертизи, у зв'язку з чим, матеріали справи були повернуті до суду. Просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 212792053 від 04.01.2023 року ліміт страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 грн, додатково за полісом добровільного страхування цивільної відповідальності водіїв наземного транспорту від 04.01.2023 року № ВКSC2ТЗ ще на суму 250 000 грн. Тобто саме у цих межах ПрАТ «СК «ВУСО» мало виплатити потерпілому відшкодування, однак виплату проведено на суму 48 290,39 грн. З висновками позивача про те, що третя особа відшкодовує витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу та застосованим коефіцієнтом фізичного зносу відповідач категорично не погоджується. Вважає, що пошкоджений автомобіль на момент ДТП мав 4,6 років, тому коефіцієнт фізичного зносу для замінених деталей дорівнює нулю. Натомість ФОП ОСОБА_4 взяв цей показник як 0,5858, у зв'язку з чим 57 112,45 грн розрахував як фізичний знос, що підлягає стягненню не із страховика, а з винного водія. Посилається на те, що у нього не виник обов'язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, оскільки його цивільно-правова відповідальність за шкоду майну була застрахована з лімітом відповідальності (сукупно) у 410 000 грн.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПрАТ «СК «ВУСО» надала письмові пояснення щодо позову, у яких зазначила, що відповідно до законодавства страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості. Отже, вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за законом має сплатити страховик як страхове відшкодування. Згідно з звітом № 08-23-М210 від 14.09.2023 року про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу «Mercedes Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу (вартість матеріального збитку) складає 50 290,39 грн. Таким чином, розрахунок сплаченого ПрАТ «СК «ВУСО» страхового відшкодування на користь позивача було здійснено наступним чином: 50 290,39 грн (вартість матеріального збитку) - 2 000 грн (франшиза) = 48 290,39 грн. Враховуючи наведене, третя особа вважає, що виконала свій обов'язок зі сплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи у повному обсязі. Крім того, представник третьої особи просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Заслухавши доводи відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.07.2023 року близько 13 год. 20 хв. в Київській області, в Бучанському районі, с. Святопетрівське, по вул. Центральна, буд. 1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Мерседес Бенс», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Згідно з постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.08.2023 року по справі № 369/12557/23 (провадження № 3/369/5591/23) ОСОБА_1 визнано винним за ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. в дохід держави.
На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність потерпілої особи - власника транспортного засобу «Mercedes Benz Sprinter 319 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була застрахована за договором добровільного наземного транспорту № 453/23-Т/В1 від 01.06.2023 року «ALL RISKS», укладеним із ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (далі - Договір № 453/23-Т/В1).
Відповідно до п. 24.3.2 Договору № 453/23-Т/В1 протягом 2 -х робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком, Страховик має право провести огляд пошкодженого ТЗ та скласти Акт огляду ТЗ.
Згідно з п. 24.3.9 Договору № 453/23-Т/В1 у разі настання страхового випадку Страховик має право визначити Страхувальнику станцію технічного обслуговування для усунення пошкоджень, завданих ТЗ, шляхом зазначення цієї інформації у Акті огляду ТЗ та скласти Кошторис збитків на підставі даних цієї СТО.
Після виплати страхового відшкодування Страховик має право пред'явити вимоги відшкодування збитків до осіб, що винні в настанні страхового випадку (п. 24.3.10 Договору № 453/23-Т/В1).
26.07.2023 року водій транспортного засобу «Mercedes Benz Sprinter 319 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , який був учасником зазначеного ДТП, звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу № справи 006.01941223.
02.08.2023 року ФОП ОСОБА_4 складено протокол огляду № 08-23-М192 технічного стану транспортного засобу «Mercedes Benz Sprinter 319 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно зі звітом № 08-23-М210 від 14.09.2023 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , «Висновок про вартість матеріального збитку» дійсна вартість транспортного засобу «Mercedes Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 889 783,52 грн; вартість відновлювального ремонту - 100 508,86 грн; значення коефіцієнту фізичного зносу - 0,5858, оскільки термін експлуатації перевищує 4 роки; оціночна вартість матеріального збитку, заподіяного власнику в результаті пошкодження транспортного засобу - 50 290,39 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування) або 42 884,12 грн (не включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування).
ФОП ОСОБА_4 виставлено рахунок № НОМЕР_3 від 10.08.2023 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» щодо оплати виконаних робіт/ наданих послуг по ТЗ «Mercedes Benz Sprinter 319 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 на загальну суму 105 402,84 грн.
На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність винної особи - власника транспортного засобу марки «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 була застрахована згідно з Полісом № 212792053 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.01.2023 року, укладеним із ПрАТ «СК «ВУСО». Відповідно до умов вказаного договору страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю складає 320 000 грн, за шкоду заподіяну майну - 160 000 грн, франшиза - 2 000 грн.
ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ПрАТ «СК «ВУСО» є членами Угоди про пряме врегулювання збитків. У зв'язку з цим, відповідно до страхового акту № 109.02207323-1 про «Пряме врегулювання» збитку від 29.09.2023 року та розрахунку суми страхового відкшодування від 29.09.2023 року ПрАТ «СК «ВУСО» було компенсовано ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страхове відшкодування (матеріальний збиток) у розмірі 48 290,39 грн внаслідок пошкодження транспортного засобу марки «Mercedes Benz Sprinter 319 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Крім того, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» проведено оплату вартості відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу, належного ОСОБА_2 , у розмірі 57 112,45 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 50937545 від 09.10.2023 року.
Також, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» складено страховий акт № 006.01941223-1 від 09.10.2023 року та розрахунок страхового відшкодування від 06.10.2023 року щодо суми страхового відшкодування у розмірі 57 112,45 грн, яка підлягає стягненню в порядку регресу з ОСОБА_1 .
Отже, позивач просить стягнути із відповідача витрати, понесені на відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу у загальному розмірі 57 112,45 грн.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим суб'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену безпеку.
Судом встановлено, що шкода транспортну засобу марки «Mercedes Benz Sprinter 319 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, спричиненої винними діями ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2 , а відтак мала б бути повністю ним відшкодована.
Оскільки цивільно-правова відповідальність винної особи - ОСОБА_1 була застрахована згідно з Полісом № 212792053 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.01.2023 року, укладеним із ПрАТ «СК «ВУСО», то останнє частково врегулювало даний страховий випадок на підставі Угоди про пряме врегулювання збитків. Однак відповідач стверджує, що ПрАТ «СК «ВУСО» мало б у повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так як страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну (160 000 грн) повністю покривав таку суму заподіяної шкоди (105 402, 84 грн).
Статтею 19 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю лише двох забезпечених транспортних засобів або за участю лише двох транспортних засобів, з яких забезпеченим є транспортний засіб, власником якого є потерпіла особа, і в якій потерпілій особі заподіяно шкоду виключно у вигляді пошкодження або фізичного знищення такого транспортного засобу, потерпіла особа має право на пряме врегулювання страхового випадку.
Пряме врегулювання страхового випадку передбачає виконання страховиком потерпілої особи визначених цим Законом прав і обов'язків страховика відповідальної особи щодо розгляду заяви про страхову виплату, прийняття рішення за результатами її розгляду та здійснення страхової виплати в разі прийняття відповідного рішення.
Відповідальним за дотримання вимог цього Закону під час прямого врегулювання страхового випадку є страховик, який здійснив таке врегулювання.
Страховик потерпілої особи, який здійснив пряме врегулювання страхового випадку, має право зворотної вимоги до страховика відповідальної особи у розмірі фактично здійснених витрат на врегулювання страхового випадку та здійсненої страхової виплати з урахуванням положень частини п'ятої цієї статті. Розмір такої вимоги не може перевищувати розміру витрат, розрахованих відповідно до вимог цього Закону.
Страховик відповідальної особи зобов'язаний на вимогу страховика потерпілої особи, який здійснив пряме врегулювання страхового випадку, компенсувати заявлений ним розмір вимог, визначений частиною четвертою цієї статті, протягом п'яти робочих днів з дня отримання вимоги, якщо інший розмір компенсації чи строк її здійснення не передбачено положенням про пряме врегулювання страхових випадків.
Положення про пряме врегулювання страхових випадків затверджується радою МТСБУ із загальних питань та оприлюднюється на веб-сайті МТСБУ.
Положення про пряме врегулювання страхових випадків може визначати особливості взаємодії страховиків, а також МТСБУ та страховиків при здійсненні прямого врегулювання страхових випадків, у тому числі порядок та умови розрахунків, порядок визначення розміру компенсації, порядок та умови функціонування компенсаційного фонду МТСБУ для забезпечення безперервності виконання зобов'язань у процесі прямого врегулювання страхових випадків (у разі необхідності його створення), а також порядок вирішення спорів між ними.
Так, відповідно до Положення про пряме врегулювання збитків, затвердженого протоколом Президії МТСБУ № 376/2016 від 10.03.2016 року (чинного на момент проведення страхового відшкодування) це Положення є внутрішнім нормативним документом Моторного (транспортного) страхового бюро України та встановлює порядок взаємодії страховиків - членів МТСБУ для забезпечення впровадження процесу прямого врегулювання збитків в Україні.
Відповідно до п. 1.1 даного Положення пряме врегулювання збитків-виконання страховиком, який застрахував цивільно-правову відповідальність потерпілого, обов'язків страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність відповідальної особи за скоєння дорожньо-транспортної пригоди, у частині відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого.
Згідно з п. 2.1 даного Положення Страховик потерпілого організовує проведення страхової виплати Потерпілому в ДТП, з яким такий Страховик уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу, який є чинним на момент ДТП. Після проведення такої страхової виплати страховик відповідальної особи компенсує страховику потерпілої особи сплачені кошти відповідно до розділу 5 цього положення.
Крім того, на момент проведення страхового відшкодування діяли положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Так, згідно з ст. 29 зазначеного закону передбачалось, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Такий розрахунок здійснювався згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 (далі- Методика), відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 якої відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (Сврз) та величини Втрати товарної вартості.
Отже, вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом України № 1961-IV має сплатити страховик як страхове відшкодування.
У розділі IV Методики наведено вимоги до оцінки КТЗ і викладення її результатів та зазначено, що така оцінка передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об'єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень. За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, який повинен містити, зокрема, висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) (пункти 4.1, 4.3 та підпункт "р" пункту 4.4 розділу IV Методики).
Крім того, відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції закону чинній на момент здійснення страхового відшкодування) розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в порядку прямого врегулювання збитків Страховиком винної особи здійснюється відшкодування виключно вартості матеріального збитку, заподіяного майну потерпілої особи, за виключенням франшизи.
Згідно зі звітом № 08-23-М210 від 14.09.2023 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , «Висновок про вартість матеріального збитку» дійсна вартість транспортного засобу «Mercedes Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 889 783,52 грн; вартість відновлювального ремонту - 100 508,86 грн; значення коефіцієнту фізичного зносу - 0,5858, оскільки термін експлуатації перевищує 4 роки; оціночна вартість матеріального збитку, заподіяного власнику в результаті пошкодження транспортного засобу - 50 290,39 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування) або 42 884,12 грн (не включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування).
Зазначені висновки звіту про вартість матеріального збитку суб'єкта оціночної діяльності не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак беруться судом до уваги.
При цьому, суд враховує те, що частинами 1, 2, 3 та 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема, достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
У зв'язку з наведеним, суд погоджується із позицією ПрАТ «СК «ВУСО» про те, що страхова компанія повністю виконала свій обов'язок зі сплати страхового відшкодування (матеріального збитку) на користь потерпілої особи у розмірі 48 290, 39 грн.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За своєю правовою природою регрес - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Таким чином, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом. Відтак, до позивача, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто право вимоги до відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що оскільки ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало потерпілій особі ОСОБА_2 фактичний розмір заподіяної шкоди (вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу), то саме воно набуло право вимоги до ОСОБА_1 як особи, винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, про стягнення 57 112,45 грн, як є різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 62524595 від 06.02.2025 про сплату судового збору за подання позову в сумі 3 028 грн, який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст. 2, 12, 13, 81,141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» кошти в сумі 57 112 (п'ятдесят сім тисяч сто дванадцять) грн 45 коп. як відшкодування витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», код ЄДРПОУ 33908322, адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» код ЄДРПОУ 31650052, адреса: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31.
Суддя Я.К. Левицька