Ухвала від 23.09.2025 по справі 758/14796/25

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14796/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року м. Київ

Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025105070000693, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025105070000693, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 12025105070000693, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.09.2025 року.

Досудовим розслідування встановлено, що до Подільського УП ГУ НП у м. Києві від працівників поліції надійшло повідомлення про те, що 17.09.2025 року за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 36, зупинено автомобіль, д.н.з. НОМЕР_1 , в якому виявили невідому речовину, ззовні схожу на наркотичну та затримано ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якого виявили невідому речовину, ззовні схожу на наркотичну.

Так, 18.09.2025 року у період часу з 02 год 09 хв по 02 год. 22 хв. проведено затримання ОСОБА_4 , в ході якого проведено обшук особи, за результатами якого виявлено та вилучено невідому речовину, ззовні схожу на наркотичну, а також мобільний телефон марки Iphone 12 Pro, серійний номер НОМЕР_2 , IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI 2 НОМЕР_4 .

Вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025105070000693 від 18.09.2025.

Орган досудового розслідування посилається на те, що вищезазначені речі мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і можуть бути використані, як доказ під час судового розгляду. Вищевказане майно не відповідає критеріям майна, на яке, відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, накладення арешту заборонено. Таким чином, вилучені речі повністю відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Враховуючи те, що вищевказане вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та має значення речового доказу, тому необхідно на вказане майно накласти арешт, оскільки незастосування заборони на відчуження, використання та розпоряджання цим майном може призвести до перепродажу майна, його пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи, у зв'язку із чим просив задовольнити його у повному обсязі.

Повідомити особу, у якої було вилучено в ході затримання майно, ОСОБА_4 про розгляд клопотання про арешт майна не виявилось можливим, оскільки останній відсутній за місцем проживання.

З огляду на викладене, враховуючи специфіку даного кримінального провадження, судовий розгляд клопотання здійснюється за відсутності власника майна.

Заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання та всі долучені до нього документи, слідча суддя дійшла наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 298-2 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку, у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 208 цього Кодексу, та лише за умови, що ця особа:

1) відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;

2) намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;

3) під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;

4) перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.

Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 КПК України.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

В ході судового розгляду встановлено, що 18.09.2025 працівниками в порядку ст. 298-2 КПК України затримано ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проведено особистий обшук, в ході якого виявлено та вилучено: невідому речовину, ззовні схожу на наркотичну, а також мобільний телефон марки Iphone 12 Pro, серійний номер НОМЕР_2 , IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI 2 НОМЕР_4 .

18.09.2025 року дізнавачем відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у м. Києві проведено ОСОБА_5 проведено огляд предмета - мобільний телефон марки Iphone 12 Pro, серійний номер НОМЕР_2 , IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI 2 НОМЕР_4 , про що складено протокол огляду від 18.09.2025 року.

Також, дізнавачем відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у м. Києві проведено ОСОБА_5 згідно з постановою від 18.09.2025 року призначено судову експертизу матеріалів речовин та виробів, які були виявлені та вилучені у ОСОБА_4 .

Вилучений в ході проведення обшуку мобільний телефон марки Iphone 12 Pro в силу положень ч. 2 ст. 168 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном.

Слідча суддя зауважує, що клопотання слідчого про арешт тимчасового вилученого в ході проведення обшуку подано у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчою суддею, відповідно до постанови дізнавача відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 18.09.2025 року вилучений 18.09.2025 року у ОСОБА_4 мобільний телефон марки Iphone 12 Pro синього кольору визнаний речовим доказом та залишено на зберігання в камері схову Подільського УП ГУ НП у м. Києві, оскільки таке майно має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і може бути використане, як доказ під час судового розгляду.

Із урахуванням наведеного, слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що таке майно самостійно та в сукупності з іншими фактичними даними має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та може бути використано, як доказ під час судового розгляду, а отже вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту на таке майно, є можливість його приховування, пошкодження, псування чи знищення. Відповідно накладення арешту позбавляє власника майна можливості розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, може бути виконане завдання арешту майна - збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

На думку слідчої судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, крім того воно є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України, а тому слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 170, 171, 173, 175, 237, 309, 370 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025105070000693, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучене в ході проведення 18.09.2025 року затримання ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на мобільний телефон марки Iphone 12 Pro, серійний номер НОМЕР_2 , IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI 2 НОМЕР_4 , з встановленням заборони його використання та відчуження.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.

Слідча суддя ОСОБА_1

Попередній документ
130856662
Наступний документ
130856664
Інформація про рішення:
№ рішення: 130856663
№ справи: 758/14796/25
Дата рішення: 23.09.2025
Дата публікації: 10.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Подільський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.09.2025)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 19.09.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛЕВИЦЬКА ЯНА КОСТЯНТИНІВНА
суддя-доповідач:
ЛЕВИЦЬКА ЯНА КОСТЯНТИНІВНА