печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48001/25-к
02 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025000000001881 від 26.06.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції ОСОБА_7 , за погодженням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , звернувся до слідчого з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025000000001881 від 26.06.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000001881 від 26.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво у даному провадженні доручено групі прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до рішення Піщанської сільської Ради Новомосковського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338836) від 15.03.2024 № 1-41/VIIІ «Про затвердження першого заступника сільського голови» ОСОБА_6 затверджено на посаду першого заступника сільського голови.
Таким чином, ОСОБА_6 , будучи призначеним на посаду першого заступника голови Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області (далі - Піщанська сільська рада) в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», у розумінні положень частини третьої статті 18, пункту 1 Примітки до статті 364, пункту 2 Примітки до статті 368 Кримінального кодексу (надалі - КК) України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді першого заступника голови Піщанської сільської ради, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, вчинив дії, спрямовані на одержання для себе неправомірної вигоди у великому розмірі за вчинення в інтересах ТОВ «БУДСЕРВІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 32772325) (далі - ТОВ «БУДСЕРВІС ГРУП», Товариство) дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.
Так, у квітні 2025 року, більш точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_6 , який перебував на території Піщанської об'єднаної територіальної громади, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел направлений на особисте збагачення шляхом використання свого службового становища з метою одержання від представника ТОВ «БУДСЕРВІС ГРУП» - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке мало на меті отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, неправомірної вигоди у великому розмірі за вчинення дій щодо винесення виконавчим комітетом Піщанської сільської ради позитивного рішення про надання відповідного дозволу.
30.09.2025 о 11 год. 20 хв. ОСОБА_9 затриманий в порядку ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 368 КК України.
01.10.2025 01 год. 55 хв. ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останнього вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України , а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вказавши на необґрунтованість підозри та недоведеність заявлених ризиків. Підозрюваний вказав, що не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування, разом з тим має на своєму утримані двох дітей, один з яких є неповнолітнім, на підтвердження своєї позиції у судовому засіданні надав, підтверджуючі документи. Просили застосувати до підозрюваного запобіжних захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить наступних висновків.
30.09.2025 о 11 год. 20 хв. ОСОБА_9 затриманий в порядку ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 368 КК України.
01.10.2025 01 год. 55 хв. ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
В той же час, згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора у клопотанні про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Доводи, які зазначені в клопотанні про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного такого виняткового запобіжного заходу.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, з метою запобігання спробам ОСОБА_6 вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 21:00 год. по 06:00 год. наступної доби: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, одночасно поклавши на підозрюваного обов'язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12025000000001881 від 26.06.2025, а саме до 30.11.2025 включно.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 21:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12025000000001881 від 26.06.2025, а саме до 30.11.2025 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;
- не відлучатися за межі Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками та особами визначеними слідчим/прокурором у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.
Встановити строк дії ухвали до 30.11.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1