Справа №:755/19579/25
Провадження №: 1-кс/755/3757/25
"04" жовтня 2025 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Улан-Батор, Монголія, громадянин України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003163 від 03.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчої судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у ОСОБА_5 на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме квартири, яку на усній домовленості орендує ОСОБА_7 , що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Так, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме квартири АДРЕСА_4 , яку на усній домовленості орендує ОСОБА_7 , що належить ОСОБА_8 , 03.10.2025 в період часу 03 год 30 хв до 03 год 55 хв, достовірно знаючи адресу проживання ОСОБА_7 , підійшов до дверей квартири АДРЕСА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, обравши підпал, як спосіб пошкодження чужого майна, що є загально-небезпечним способом, усвідомлюючи, що своїми діями створює реальну небезпеку для життя та здоров'я мешканців будинку АДРЕСА_5 , ОСОБА_5 підпалив запальничкою папір, який у стані горіння підклав під вхідні двері квартири АДРЕСА_6 , внаслідок чого вказані двері загорілися та були пошкоджені.
У подальшому ОСОБА_5 , виконавши всі дії, які він вважав необхідними для умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу, залишив двері квартири АДРЕСА_4 горіти та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а пізніше був затриманий поряд з місцем вчинення кримінального правопорушення.
03 жовтня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КК України.
Того ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: -протоколом огляду місця події від 03.10.2025, актом про пожежу від 03.10.2025, протоколами допиту потерпілого та свідків, протоколом перегляду відеозапису камер відеоспостереження, протоколом особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 іншими матеріалами у сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Крім того, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного місця проживання у м. Києві, не працевлаштований та офіційних доходів не отримує, не має міцних соціальних зв'язків, що унеможливить його виклик до органів слідства, а в подальшому і до суду, в складних умовах воєнного стану в Україні.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає у тому, що підозрюваний може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію що має значення для кримінального провадження.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно останнього, у зв'язку з чим він перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. При цьому слід враховувати, що підозрюваний обізнаний із особою потерпілого та свідків, йому відомі їхні місця проживання, а вчинення інкримінованого йому злочину зумовлено особистою неприязністю до вказаних осіб. Окрім того, раніше він неодноразово висловлював на їх адресу погрози, що також посилює ризик незаконного впливу на зазначених учасників кримінального провадження.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, на даний час з об'єктивних причин не встановлено та не допитано всіх свідків у кримінальному провадженні, показання яких можуть мати важливе доказове значення.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, може будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом неявки до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, що в подальшому може позбавити орган досудового можливості забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення провадження у розумні строки, у зв'язку з чим порушуватимуться права інших учасників.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначене обґрунтовується тим, що інкримінований йому злочин було вчинено способом, небезпечним для необмеженого кола осіб, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки його дій та схильність до вчинення нових злочинів, у тому числі з непередбачуваними наслідками.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що ОСОБА_5 , не будучи позбавленим можливості вільного пересування та вибору місця проживання, може вчиняти злочини або спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду і поза межами м. Києва та Київської області. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов'язання є те, що підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування та суду не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що він перебуваючи на свободі може впливати на потерпілих та свідків, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань. Крім того, підозрюваний не надав підтверджуючих документів щодо законних підстав проживання за адресою : АДРЕСА_2 .
Крім того, застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, є неефективним, оскільки підозрюваний не має постійного місця проживання на підконтрольній органам державної влади України території, а зареєстрований він на тимчасово окупованій території, що унеможливлює належний контроль за його поведінкою у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Відтак, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зазначеним вище.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала у повному обсязі. Просила задовольнити, обґрунтовуючи наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки докази не підтверджені, окрім того, у його підзахисного погашена судимість, відтак просив застосувати інший запобіжний захід, а саме: особисте зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника, пояснив, що у тій квартирі знаходиться притон, та що з дружиною розлучився 3 роки тому, однак на даний час її підсадили на наркотики. Звернув увагу, що коли його затримували, у квартирі нікого не було, а відтак він не вважає це погрозами. Також зазначив, що допомагає фінансово дітям, тому просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.
За вказаним вище фактом 03 жовтня 2025 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12025100040003163.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та захисника щодо вручення їм копій клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
03.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 03.10.2025, актом про пожежу від 03.10.2025, протоколами допиту потерпілого та свідків, протоколом перегляду відеозапису камер відеоспостереження, протоколом особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Водночас, слідча суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідча суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для обрання запобіжного заходу, що повинно підтвердити або спростувати підозру.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
У межах вказаного кримінального провадження прокурор вказав на такі існуючі ризики, як:
п. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Слідча суддя враховує, що запобігання ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування і суду та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.
п. 2 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію що має значення для кримінального провадження.
Слідча суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на те, що досудове розслідування на даний час триває та заплановано проведення ряду слідчих дій з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, які органу досудового розслідування не були відомі та підлягають додаткову дослідженню, а тому підозрюваний може внаслідок обізнаності про порядок вчинення злочину вплинути на збереження речей та документів чи знищити докази, про які на даний час слідству невідомо.
п. 3 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі, біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно останнього, у зв'язку з чим він перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. При цьому слід враховувати, що підозрюваний обізнаний із особою потерпілого та свідків, йому відомі їхні місця проживання, а вчинення інкримінованого йому злочину зумовлено особистою неприязністю до вказаних осіб. Окрім того, раніше він неодноразово висловлював на їх адресу погрози, що також посилює ризик незаконного впливу на зазначених учасників кримінального провадження.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 вплинути на свідків, слідча суддя враховує, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
п. 2 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію що має значення для кримінального провадження.
п. 4 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, може будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом неявки до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, що в подальшому може позбавити орган досудового можливості забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення провадження у розумні строки, у зв'язку з чим порушуватимуться права інших учасників.
Слідча суддя вважає ризики передбачені п.п. 2,4 ст. 177 КПК України є цілком вірогідними з огляду на те, що досудове розслідування на даний час триває та заплановано проведення ряду слідчих дій з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, які органу досудового розслідування не були відомі та підлягають додаткову дослідженню, а тому підозрюваний може внаслідок обізнаності про порядок вчинення злочину вплинути на збереження речей та документів чи знищити докази, про які на даний час слідству невідомо, поза тим може перешкоджати шляхом неявки до органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
п. 5 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначене обґрунтовується тим, що інкримінований йому злочин було вчинено способом, небезпечним для необмеженого кола осіб, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки його дій та схильність до вчинення нових злочинів, у тому числі з непередбачуваними наслідками.
Слідча суддя вважає цей ризик доведеним, враховуючи конкретні обставини злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , той факт, що характер вчинених злочинних дій підозрюваного свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі та громадського порядку, до норм закону.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, стан здоров'я, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він не одружений, не має стабільного доходу, раніше не судимий.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим у клопотанні та прокурором під час судового розгляду, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого необхідно задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн 00 коп. та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст. 176-178, 182-184, 186, 194, 196, 197, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя
клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 09 год 00 хв 03 жовтня 2025 року по 02 грудня 2025 року включно, у межах строку досудового розслідування.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_5 прибувати до слідчого за кожною вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
не відлучатись за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, підозрюваному.
Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 45 хв 07 жовтня 2025 року.
Слідча суддя: ОСОБА_1