Справа №:755/16530/25
Провадження №: 2/755/12276/25
про повернення позовної заяви
"08" жовтня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації, третя особа - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання батьком дітей,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації, третя особа - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання батьком дітей.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Підставою для залишення позову без руху визначено відсутність у позові матеріально-правових вимог до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації, позивачем не зазначено, які права та інтереси позивача не визнаються, заперечуються, оспорюються Службою у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації, не обґрунтовано зміст спірних правовідносин та підстави їх виникнення. Також позивачем не обґрунтовано правові підстави залучення до складу учасників справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не зазначено на які його права та інтереси може мати вплив рішення по справі. При цьому до складу учасників справи не залучено відповідний Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, яким здійснено актовий запис про народження дитини, з огляду на заявлені позивачем вимоги. До позовної заяви не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, суду не надано.
Частиною п'ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
При цьому, відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа від 17 вересня 2025 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 вересня 2025 року про залишення позову без руху доставлено до електронного кабінету представника позивача ОСОБА_2 17 вересня 2025 року о
15-55 год.
Таким чином, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 вересня 2025 року про залишення позову без руху було вручено позивачеві 17 вересня 2025 року.
22 вересня 2025 року (вхід. від 23 вересня 2025 року № 56130) представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Бойчуком Д.В., через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до суду подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено заяву про встановлення факту батьківства у порядку окремого провадження.
Вивчивши зміст заяви про усунення недоліків, суд прийшов до такого висновку.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Так, захист прав в порядку цивільного судочинства здійснюється у позовному провадженні, а також у інших, спеціальних (окремих) провадженнях, зокрема, в порядку окремого провадження (розділ ІV ЦПК України).
Звертаючись до суду у розрізі спірних правовідносин, позивач подав до суду позовну заяву, обґрунтовує її подання положеннями статей 174, 175 ЦПК України щодо розгляду справи в порядку позовного провадження, у зв'язку із раніше зазначеними недоліками позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для їх усунення.
Також окремо акцентовано увагу позивача, що у випадку відсутності спору про право між
ОСОБА_1 та відповідачем - Службою у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації, позивачеві слід звернутися до суду у порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту батьківства, у порядку окремого провадження.
Всупереч вимогам ухвали від 15 вересня 2025 року про залишення позову без руху позивачем ОСОБА_1 не подано до суду позовну заяву у новій редакції, з урахуванням зазначених судом недоліків.
Однак в межах справи № 755/16530/25 (провадження № 2/755/12276/25 - позовне провадження) подано заяву про встановлення факту батьківства у порядку статті 315 ЦПК України.
У розділі IV ЦПК України «Окреме провадження» глава 6 регулює питання розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Зі змісту частини першої статті 294 ЦПК України вбачається, що справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, підлягають розгляду у порядку не позовного цивільного судочинства, а саме у порядку окремого провадження.
У статті 315 ЦПК України закріплено, що у судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При цьому, згідно пункту 5 частини другої статті 293 та частини другої статті 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.
Характерною і визначальною відмінністю цього провадження є відсутність спору про право (за частиною четвертою статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду).
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в статті 315 ЦПК України.
При цьому, законом встановлено окремі вимоги до заяви, що подається для встановлення судом певного юридичного факту, зокрема частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт.
При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно із пунктом четвертим частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом положень вище зазначених норм права розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.
Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.
Суд звертає увагу позивача, що позов це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.
Позов як складне явище має декілька елементів, до яких відносяться: предмет, підстава, зміст.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі. Значення елементів позову також полягає у тому, що за ними визначаються межі судового розгляду, адже суд відповідно до статті 13 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог.
Таким чином, положення Розділу ІІІ ЦПК України та положення Розділу IV ЦПК України «Окреме провадження» передбачають різні вимоги до форми та змісту заяв по суті справи та відмінні порядки розгляду таких заяв, тобто є взаємовиключними.
Суд враховує, що позивачем не подано заяви про відкликання позовної заяви ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації, третя особа - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання батьком дітей, поданої у порядку Розділу ІІІ ЦПК України (справа
№ 755/16530/25, провадження № 2/755/12276/25), вимоги ухвали про залишення позову без руху також не виконано.
Вказані недоліки позовної заяви є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною п'ятою статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня
2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.
Суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутися до суду із заявою про встановлення факту батьківства у порядку окремого провадження відповідно до положень розділу IV ЦПК України «Окреме провадження».
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації, третя особа - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання батьком дітей, - вважати такою, що не подана, та повернути суб'єкту звернення.
Роз'яснити суб'єкту звернення, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова