Номер провадження 2-во/754/254/25
Справа № 754/3775/24
Іменем України
09 жовтня 2025 року м.Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Скрипки О.І.,
за участю секретаря Моторенко К.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики (розпискою),-
В провадженні Деснянського районного суду м.Києва знаходилась вищевказана справа.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 27.01.2025 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики в розмірі 956660 грн., 3 % річних від простроченої суми за період з 21 жовтня 2023 року по 07 березня 2024 року 10915,12 грн., а також судовий збір 9675,75 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 30.07.2025 року вказане рішення суду скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики в розмірі 25000 доларів США, а також судовий збір в розмірі 9433,90 грн.
До Деснянського районного суду м.Києва надійшла заява позивача про виправлення описки в рішенні Деснянського районного суду м.Києва від 27.01.2025 року. У даній заяві позивач посилається на те, що при підготовці позовної заяви було помилково надано суду та зазначено в анкетних даних РНОКПП його сина ОСОБА_3 . Як наслідок, у резолютивних частинах рішень судів першої та апеляційної інстанцій вказаний невірний індивідуальний податковий номер, який йому не належить. З урахуванням наведеного позивач просив виправити описку в резолютивній частині Деснянського районного суду м.Києва та замінити індивідуальний податковий номер з НОМЕР_1 на НОМЕР_2.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Питання виправлення описки вирішено без повідомлення учасників справи.
Так, відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Дійсно, рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 27.01.2025 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики в розмірі 956660 грн., 3 % річних від простроченої суми за період з 21 жовтня 2023 року по 07 березня 2024 року 10915,12 грн., а також судовий збір 9675,75 грн.
Проте, постановою Київського апеляційного суду від 30.07.2025 року вказане рішення суду скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики в розмірі 25000 доларів США, а також судовий збір в розмірі 9433,90 грн.
Таким чином, рішення Деснянського районного суду м.Києва від 27.01.2025 року не має юридичної сили, а виправлення в ньому описки не матиме жодних юридичних наслідків. Питання же про виправлення описки у постанові Київського апеляційного суду вже вирішено відповідною ухвалою від 15.09.2025 року, чим забезпечено можливість її належного виконання.
З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення заяви про виправлення описки в рішенні суду.
Керуючись ст.ст. 269, 353-356, ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики (розпискою) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 09 жовтня 2025 року.
Суддя: