Справа № 752/24299/25
Провадження № 2/752/10984/25
Іменем України
09 жовтня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та утримання дітей до 18-ти років, -
ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить:
-встановити факт проживання позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 01 серпня 2018 року;
-встановити факт того, що ОСОБА_1 з 01 серпня 2018 року здійснює виховання та утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-встановити факт того, що ОСОБА_1 з 01 серпня 2018 року здійснює виховання та утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
У тексті позову позивач повідомляє, що ним понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією. Разом з тим, квитанція про сплату судового збору до позову не додана, перелік додатків до позовної заяви не містить посилання на квитанцію.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Права та обов'язки сторін визначені статтями 43 та 49 ЦПК України.
Згідно положень п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем зазначено підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Як вбачається із сайту «Судова влада», в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва, окрім даної справи, знаходяться ще сім справ: 752/24042/25, №752/24050/25, №752/24056/25, №752/24060/25, №752/24158/25, №752/24223/25, №752/24294/25, в яких позивачем є ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , а предметом позову є встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та утримання дітей віком до 18-ти років.
За таких обставин судом встановлено, що позивачем подано аналогічні позови з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Подання ОСОБА_1 декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав суд визнає зловживанням процесуальними правами, метою яких є маніпуляція з автоматизованим розподілом справ між суддями.
З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали позовної заяви, судом встановлено зловживанням позивачем процесуальними правами, - що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до положень ч. 3 ст. 44 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 44, 49, 175, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Визнати дії позивача ОСОБА_1 щодо подання декількох позовних заяв з тим самим предметом та з тих самих підстав, зловживанням процесуальними правами, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та утримання дітей до 18-ти років - повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя А.В. Слободянюк