Справа №705/780/23
1-кс/705/1617/25
09 жовтня 2025 року м.Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про скасування арешту майна, подане представником власника майна ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12022255360000314 від 13.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України,
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту на майно, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2023 року у справі №705/780/23 накладено арешт на нерухоме майно: а саме на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,95 га, кадастровий номер 71243803000:03:000:0292, яка розташована на території Черкаської області, Уманського району, Антонівської сільської ради.
Підставою для винесення вищевказаної Ухвали суду стало клопотання прокурора Уманської окружної прокуратури, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022255360000314 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України - підроблення офіційного документу. Заяву про відкриття вищевказаного кримінального провадження 12.05.2022 р. до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області подала ОСОБА_3 (колишнє прізвище ОСОБА_5 ) про те, що невідома особа у невстановленому місці здійснила підробку договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 7124380300:03:000:0292, площею 2,95 га, що належить останній на праві приватної власності, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма «Ліга», внаслідок чого ОСОБА_3 позбавлена права розпорядження власним майном.
31.08.2024 року, досудовим слідством Уманського РУП ГУНП в Черкаській області винесена постанова про закриття кримінального провадження №12022255360000314 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, але при цьому не прийнято рішення про скасування арешту майна.
Арешт вищевказаної земельної ділянки на сьогоднішній день не відповідає розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, відповідно до ст.173 ч.2 п.5 КПК України.
В подальшому застосуванні такого заходу, як арешт нерухомого майна, а саме земельної ділянки кадастровий 7124380300:03:000:0292, яка належить ОСОБА_3 - відпала потреба. На сьогоднішній день ОСОБА_3 не має можливості вільно розпорядитись належним їй майном.
03.06.2025 року ОСОБА_3 звернулась до Уманського міськрайонного суду з позовом до ГГУНП в Черкаській області про зняття заборони з нерухомого майна, який був задоволений рішенням зазначеного суду від 25.06.2025 року та скасовано постановою Черкаського апеляційного суду від 11.09.2025. При цьому, роз'яснено що заявник має право звернутися до слідчого судді з повторним клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства.
Просить суд скасувати арешт на нерухоме майно належне ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,95 га, кадастровий номер 7124380300:03:000:0292, яка розташована на території Черкаської області, Уманського району, Антонівської сільської ради.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримує та просить задовольнити.
Представник Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, за клопотанням якого накладався арешт, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв, заперечень стосовно задоволення клопотання не надав.
За вказаних обставин, неприбуття слідчого чи дізнавача в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, врахувавши процесуальну позицію учасників судового розгляду, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Слідчим суддею встановлено, що Уманським РУП ГУНП в Черкаській області проводилось досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022255360000314 від 13.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2023 року в порядку та спосіб, передбачений нормами КПК України, з забороною державному реєстратору вносити зміни пов'язані зі зміною власника земельної ділянки, інших дій пов'язаних з відчуженням земельної ділянки накладено арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,95 га, кадастровий номер 71243803000:03:000:0292, яка розташована на території Черкаської області, Уманського району, Антонівської сільської ради.
Постановою дізнавача СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області кримінальне провадження №12022255360000314 від 13.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України - закрито.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. ст. 9 та 26 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
В силу ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справах «Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).
Питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п.7 ч.2ст.131 КПК України).
При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Як вбачається з матеріалів клопотання, арешт земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,95 га, кадастровий номер 71243803000:03:000:0292, яка розташована на території Черкаської області, Уманського району, Антонівської сільської ради накладений в межах кримінального провадження №12022255360000314 від 13.05.2022, яке постановою дізнавача СД Уманського РУП ГУНП закрито в порядку п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Отже підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту нерухомого майна відсутні та в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення клопотання та скасування арешту майна.
На підставі ст. ст. 26, 64-2, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - задовольнити.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.02.2023 у справі №705/780/23 (1-кс/705/143/23), а саме земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,95 га, кадастровий номер 7124380300:03:000:0292, яка розташована на території Черкаської області, Уманського району, Антонівської сільської ради - скасувати повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1