711/6696/25
2-а/712/258/25
02 жовтня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною адміністративною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 26 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 829/М/2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явлення його на вимогу представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є порушенням ч. 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 3 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487.
Не погоджуючись з оскарженою постановою, позивач звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2025 року матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передані до Соснівського районного суду м. Черкаси за підсудністю.
Після визначення системою автоматизованого розподілу справ головуючого судді у вказаній справі матеріали адміністративної справи № 711/6696/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передані судді Борєйко О.М.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Підтвердив, що 19 лютого 2025 року він не мав при собі військово - облікового документу та не пред'явив його представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначив, що був особисто присутнім при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 19 лютого 2025 року та надав письмові пояснення; був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується його особистим підписом в протоколі № 829/М/2025 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. У визначений день і час не зміг з'явитись в зв'язку з перебуванням на лікуванні, про що письмово повідомив; з клопотаннями про відкладення розгляду адміністративної справи до ІНФОРМАЦІЯ_1 не звертався.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив; відзиву на позовну заяву не надав; матеріали адміністративної справи, для їх дослідження судом безпосередньо в судовому засіданні, суду не надав.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 235 КУпАП, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
19 лютого 2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 - старшим солдатом ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення №829/М/2025 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, в якому зазначено, що 19 лютого 2025 року о 15 годині 00 хвилин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що ОСОБА_1 не має при собі військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є порушенням ч. 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 3 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.
В протоколі позивачем зазначено, що він вийшов до магазину, зустрів працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не мав при собі військово - облікового документа і тому не зміг його пред'явити на вимогу працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 годині 00 хвилин 26 лютого 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що позивача було повідомлено належним чином, що підтверджується особистим підписом останнього в протоколі.
26 лютого 2025 року на підставі вказаного протоколу начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 829/М/2025 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
В оскарженій постанові зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 11 годину 00 хвилин 26 лютого 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , каб. №302.
Громадянин ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про дату, час та і дату розгляду справи, не з'явився; з клопотаннями про перенесення розгляду справи не звертався, про наявність поважних причин неявки на розгляд справи про адміністративне правопорушення 26 лютого 2025 року не повідомляв; копії військово - облікового документа не надав. В зв'язку з викладеним розгляд справи про адміністративне правопорушення було здійснено без участі ОСОБА_1 .
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, з моменту оприлюднення Указу Президента України від №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24 лютого 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно ч.6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Стаття 210-1 КУпАП визначає покарання за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 9 «Положення про Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а: «постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень».
Аналогічні вимоги містяться у «Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженій Наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3
Згідно п.6 «Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Постановою № 829/М/2025 по справі про адміністративне правопорушення від 26 лютого 2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 гривень.
В тексті оскарженої постанови зазначено наступне: «розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 11 годину 00 хвилин 26 лютого 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 каб. №302.
Громадянин ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та і дату розгляду справи, у вказаний день не прибув. Клопотань про перенесення розгляду не надходило. В зв'язку з чим було прийнято рішення розглядати справу без його участі».
В судовому засіданні позивач повідомив, що він був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 26 лютого 2025 року об 11 годині 00 хвилин. Пояснив, що 26 лютого 2025 року не зміг прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки перебував на стаціонарному лікуванні, про що направив письмове повідомлення. Зазначив, що з клопотаннями про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення до відповідача не звертався.
Згідно досліджених судом безпосередньо матеріалів справи, до позовної заяви позивачем доданої до матеріалів справи копії повідомлення від 24 лютого 2025 року про неможливість прибуття ОСОБА_1 26 лютого 2025 року об 11 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_4 та рекомендованого повідомлення (штрихкодовий ідентифікатор №2025103423899), вбачається, що вказане повідомлення позивачем адресовано та направлено не ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким розглядалась справа про адміністративне правопорушення, а іншій особі, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно матеріалів справи, досліджених судом безпосередньо в судовому засідані, ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про дату, час та і дату розгляду справи пр. адміністративне правопорушення, у визначений в протоколі день і час до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд справи про адміністративне правопорушення 26 лютого 2025 року не з'явився; з клопотаннями про перенесення розгляду справи о ІНФОРМАЦІЯ_2 не звертався, про наявність поважних причин неявки на розгляд справи про адміністративне правопорушення 26 лютого 2025 року відповідачу не повідомляв; копії військово - облікового документа не надав і не надіслав. В зв'язку з викладеним розгляд справи про адміністративне правопорушення було здійснено без участі ОСОБА_1 .
Крім того, в судовому засіданні позивач підтвердив , що дійсно не мав при собі військово-облікового документу та не пред'явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В протоколі про адміністративне правопорушення №829/М/2025 від 19 лютого 2025 року в розділі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу» позивач власноручно зазначив наступне:
«Вийшов до магазину, який розташований поряд з будинком, під час зустрічі з працівниками ТЦК та СП не зміг надати віськово - обліковий документ так як залишив його вдома. Військово-обліковий документ маю, і він відповідає вимогам чинного законодавства».
Вказаний протокол підписаний власноручно позивачем, зауваження у останнього щодо змісту протоколу відсутні.
Разом з тим, до позовної заяви позивачем надано копію військово - облікового документа з «Резерв+», в якому зазначено дату фактичного уточнення облікових даних позивачем, а саме: 25 березня 2025 року, тобто після вчинення останнім адміністративного правопорушення , передбаченого ч.3 ст. 201-1 КУпАП та винесення позивачем оскарженої постанови від 26 лютого 2025 року.
Військовий квиток був виданий позивачу не ІНФОРМАЦІЯ_7 , а ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивач у визначених статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" порядку та строки не оновив свої військово - облікові дані, за місцем реєстрації не проживає; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; про зміну місця проживання не повідомив.
Таким чином, без пред'явлення позивачем військово - облікового документа відповідач був позбавлений можливості 19 лютого 2025 року, в день складення протоколу, та 26 лютого 2025 року, в день розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскарженої постанови, перевірити в реєстрі «Оберіг» відомості про наявність у позивача військово - облікового документа, який видавався не відповідачем, враховуючи також ту обставину, що позивач перебуває на військовому обліку не у відповідача.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними доказами виконання останнім обов'язку передбаченого ч.6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пред'являти за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 військово - облікового документа.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ч.ч. 1,3,5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», згідно ст.ст. 7, 9, 23, 33, 210, 210-1, 251, 235, 259, 268, 278, 280, 285, 289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 72-79, 241, 242, 250, 256, 286, 288 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 06 жовтня 2025 року.
Сторони справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер юридичної особи Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_2 .
Суддя О.М. Борєйко