Справа № 569/18878/25
07 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечка С.П.,
секретар судового засідання Литвиненко В.М.,
з участю представника позивача Іващенко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети «Вісті Рівненщини» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, -
Представник позивача адвокат Іващенко Ірина Ігорівна звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по невиплачений заробітній платі та компенсації за невикористані щорічні відпустки у загальному розмірі 54960 грн. 88 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, на підставі Наказу № 22 від 15.03.2004 року, ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ТОВ Редакція газети «Вісті Рівненщини» на посаду коректора з посадовим окладом згідно штатного розпису. Відповідно до наказу № 017 від 30.04.2025 року ОСОБА_1 звільнена з роботи 30.04.2025 року за угодою сторін, згідно п.1 ст.36 КЗпП України. У день звільнення з роботи позивача, відповідач не виплатив на користь звільненого працівника заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку. Відповідно до письмового повідомлення ТОВ Редакція газети «Вісті Рівненщини» №02/04-25 від 30.04.2025 року борг по заробітній платі станом на 1 квітня 2025 року (після утримання ПДФО і військового збору) - 26 321 грн. 42 коп., нарахованої заробітної плати за квітень 2025 року - 8 000 грн., нарахованої компенсації за невикористані щорічні відпустки -29 194 грн. 11 коп. Разом нараховано - 37 194 грн. 11 коп. Утримано з нарахованих сум ПДФО - 6 694 грн. 94 коп., військовий збір - 1 859 грн. 71 коп. Сума заробітної плати і компенсації, яка належить до виплати після сплати ПДФО і військового збору - 28 639 грн. 46 коп. Загальний борг підприємства перед працівником 54 960 грн. 88 коп.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Іващенко І.І. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи слідує, що згідно Наказу № 22 від 15.03.2004 року, ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ТОВ Редакція газети «Вісті Рівненщини» на посаду коректора з посадовим окладом згідно штатного розпису.
Відповідно до копії наказу № 017 від 30.04.2025 року ОСОБА_1 звільнена з роботи 30.04.2025 року за угодою сторін, згідно п.1 ст.36 КЗпП України.
Відповідно до письмового повідомлення ТОВ Редакція газети «Вісті Рівненщини» №02/04-25 від 30.04.2025 року борг по заробітній платі станом на 1 квітня 2025 року (після утримання ПДФО і військового збору) - 26 321 грн. 42 коп., нарахованої заробітної плати за квітень 2025 року - 8 000 грн., нарахованої компенсації за невикористані щорічні відпустки -29 194 грн. 11 коп. Разом нараховано - 37 194 грн. 11 коп. Утримано з нарахованих сум ПДФО - 6 694 грн. 94 коп., військовий збір - 1 859 грн. 71 коп. Сума заробітної плати і компенсації, яка належить до виплати після сплати ПДФО і військового збору - 28 639 грн. 46 коп. Загальний борг підприємства перед працівником 54 960 грн. 88 коп.
Відповідно до вимог ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої незалежності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Вимогами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до вимог ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Вказана норма кореспондує ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з відповіді директора ТОВ Редакція газети «Вісті Рівненщини» №02/04-25 від 30.04.2025 року загальний борг підприємства перед працівником станом на 30.04.2025 року становить 54960,88 грн.
Вирішуючи спірні правовідносини, які виникли в даній справі між сторонами, суд вважає доведеним наявність перед позивачем заборгованості по заробітній платі у розмірі 54960,88 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в розмірі 54960,88 грн.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
За правилами ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн, від сплати якого позивач звільнена.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети «Вісті Рівненщини» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети «Вісті Рівненщини» на користь ОСОБА_1 суму нарахованої але не виплаченої заробітної плати та компенсації за невикористані щорічні відпустки у загальному розмірі 54960 грн. 88 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині присудження виплати заробітної плати за один місяць.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети «Вісті Рівненщини» в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Редакція газети «Вісті Рівненщини», місцезнаходження: 33028, Україна, Рівненська обл., місто Рівне, Майдан Просвіти, будинок 1, код ЄДРПОУ 13981137.
Повний текст рішення виготовлено 09.10.2025 року.
Суддя Харечко С.П.