Справа № 569/5151/25
02 жовтня 2025 року
Рiвненський мiський суд Рівненської області
в особi головуючої суддi Панас О.В.
при секретарі судового засідання Алексейчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-
У провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Просили стягнути з ОСОБА_1 накористь АТ «Сенс Банк» заборгованість в сумі 462 657,57 грн (Чотириста шістдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят сім гривень 57 копійок) з яких: 246 793,37 гри (Двісті сорок шість тисяч сімсот дев'яносто три гривні 37 копійок) - заборгованість за кредитом, 215 864,20 грн (Двісті п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 20 копійок) - заборгованість по відсотках. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» судові витрати: 5551,89 грн сплаченого судового збору та 36 36572 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача за довіреністю адвоката Дворської А.Р. в судове засідання не з'явився. Згідно поданого клопотання (№ 59740/25-вх. від 01.10.2025) просили розглядати справу без участі представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.
Згідно поданих додаткових пояснень представник позивача просила задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Згідно поданого 14.04.2025 ( № 22082/25-вх. ) відзиву, відповідач позовні вимоги визнав частково на загальну суму 427 166,28 грн., яка складається з основного боргу в сумі 246793,37 грн. та нарахованих процентів станом на 25.03.2024 в сумі 180372,91 грн.
Свою правову позицію обґрунтували наступними доводами. 27 листопада 2021 року між ним та АТ "АЛЬФА-БАНК" (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Позивач) було укладено угоду про надання споживчого кредиту №501398172, за умовами якої банк надав йому грошові кошти (споживчий кредит) в сумі 250000,00 грн. з фіксованою процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 35% річних, на строк 60 місяців, з кінцевою датою повернення кредиту - 29.11,2026р. Скрутний матеріальний стан сім'ї, відсутність постійного та стабільного заробітку, а також наявність утриманців (двох неповнолітніх дітей) призвели до порушення з його боку умов угоди про надання споживчого кредиту. За час існування зазначених кредитних правовідносин ним було погашено лише 3206,63 грн. основного боргу та 14537,25 грн. процентів за користування кредитом. Отже,він визнає позовні вимоги банку щодо стягнення з нього основного боргу в сумі 246793,37 грн.
Щодо позовних вимог банку про стягнення з нього процентів за користування кредитними коштами, вважає їх частково безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке. Так, згідно із встановленим графіком платежів за кредитом (додаток №1 до угоди про надання споживчого кредиту), повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами (60 платежів), до 29 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного його погашення. 02 квітня 2024 року Позивачем було надіслано поштою на його адресу вимогу про усунення порушень, у якій зазначено, що за станом на 25.03.2024р. загальна сума його заборгованості за кредитною угодою становила 427166,28 грн. Окрім того, банк вимагав від нього погашення заборгованість в розмірі простроченого боргу протягом 30 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги, а у випадку її невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, а саме: 427166,28 грн. Таким чином, з моменту пред'явлення Позивачем вимоги про усунення порушень, яка була надіслана поштою на його адресу 02.04.2024р. та за своїм змістом є вимогою про дострокове повернення основного боргу та нарахованих процентів, у Позивача припинилось право надалі нараховувати проценти за користування кредитними коштами.
У зв'язку з цим, ним визнаються позовні вимоги банку щодо стягнення заборгованості зі сплати процентів лише у сумі 180372,91 грн., нарахованих банком станом на 25.03.2024р. (загальний борг у сумі 427166,28 грн. - основний борг у сумі 246793,37 грн.). Щодо позовних вимог банку про стягнення з нього судових витрат, вважає, що позовні вимоги банку в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7,85% від суми стягнутих коштів є неспівмірними зі складністю справи, обсягом роботи та витраченим часом адвоката, а тому не можуть бути задоволені. Просив відмовити Акціонерного товариству «СЕНС БАНК» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього: заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 35491,29 грн., нарахованих після пред'явлення Позивачем письмової вимоги про дострокове повернення кредиту та процентів; витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7,85% від суми стягнутих коштів.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За наведених обставин, згідно положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Ухвалою суду від 18.03.2025 р. прийнято позовну заяву Акціонерного Товариства "Сенс Банк" до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, справу призначено до підготовчого засідання з участю сторін.
Ухвалою суду від 12.06.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті з викликом учасників справи.
Дослiдивши письмовi матеріали по справi, та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 27.11.2021 року ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Відповідач) звернувся до АТ «Альфа-Банк» (12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року) (далі - Банк) з метою отримання банківських послуг. 27.11.2021 року підписанням оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501398172 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії Відповідач запропонував Банку укласти Угоду про надання споживчого кредиту (далі - Угода). Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та Банком. 27.11.2021 року шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501398172 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії Банк прийняв пропозицію Відповідача на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 501398172 від 27.11.2021 року.
У Додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
Також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
Документи були підписані Позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «2280» шляхом направлення 27.11.2021 року на номер 380987892144, що підтверджується довідкою про ідентифікацією. Таким чином, 27.11.2021 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір,що підтверджується: офертою на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501398172, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії , акцептом пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501398172, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії додатком № 1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспортом споживчого кредиту із наступними основними умовами: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 250000.00 грн; процентна ставка - 35.00 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 60 місяців; дата повернення кредиту - 29.11.2026 року; порядок повернення кредиту - графік платежів: до 29 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 8,871.94 грн., загальна кількість платежів 60 для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 ,відкритий у Банку. Позичальник кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером №732847363 від 29 листопада 2021 р. виписками по рахункам № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . Позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним.
Згідно розрахунку заборгованості загальна заборгованість ОСОБА_1 згідно з угодою № 501398172 від 27.11.2021 року становить 462 657,57 грн., з яких : за кредитом: 246 793,37 грн., по відсотках: 215 864,20грн.
Також встановлено, що 02.04.2024 р. Банк направляв відповідачу вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості в розмірі простроченого боргу яка станом на 25.03.2024 р. становить 427166,28 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за кредитом у розмірі 246 793,37 грн.
Щодо позовних вимог банку про стягнення з відповідача процентів суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до 4.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Так, згідно із встановленим графіком платежів за кредитом (додаток №1 до угоди про надання споживчого кредиту), повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами (60 платежів), до 29 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного його погашення.
Як встановлено судом, 02.04.2024 р. Банк направляв відповідачу вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості в розмірі простроченого боргу яка станом на 25.03.2024 р. становила 427166,28 грн.
Окрім того, банк вимагав від відповідача погашення заборгованість в розмірі простроченого боргу протягом 30 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги, а у випадку її невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, а саме: 427 166,28 грн.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023р. у справі №910/4518/16 наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Також, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12 та від 04.02.2020р. у справі №912/1120/16. Таким чином, з моменту пред'явлення Позивачем вимоги про усунення порушень, яка була надіслана поштою на адресу відповідача 02.04.2024р. та за своїм змістом є вимогою про дострокове повернення основного боргу та нарахованих процентів, у Позивача припинилось право надалі нараховувати проценти за користування кредитними коштами. У зв'язку з цим, суд вважає, що підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати процентів у сумі 180372,91 грн., нарахованих банком станом на 25.03.2024р. в розмірі 180372,91 грн.
Таким чином , суд прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість в загальному розмірі 427 166,28 грн. (246793,37 грн.- основний борг + 180372,91 грн. - заборгованість по відсотках = 427 166,28 грн.)
В задоволенні стягнення нарахованих відсотків в розмірі 35 491,29 грн. - відмовити.
Відповідно суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково.
Що стосується понесених позивачкою судових витрат у формі судового збору. Фактична сплата позивачем судового збору в розмірі 5551,89 грн. за подачу позовної заяви підтверджується меморіальним ордером № 724382 від 10.02.2025 р.
Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання послуг № 1006 укладеним 28.01.2025 року між АТ «Сенс Банк» та Адвокатським об'єднанням "СМАРТЛЕКС" .Пунктом 3.1 зазначеного договору передбачено, що за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн.; за отримання рішення суду - 225,00 грн.; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85%.
При визначенні розміру компенсації за правничу допомогу суд враховує, складність справи, яка є малозначною справою, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, без участі сторін, незначний об'єм робіт виконаний безпосередньо адвокатом. Крім того, з долучених до справи доказів не вбачається достовірних доказів затрати визначеного робочого часу адвоката на спілкування, підготовку нормативної бази позову та пред'явлення його до суду. З врахуванням вищевикладеного, суд зменшує розмір правничої допомоги, враховуючи надані послуги щодо підготовки та подання позовної заяви про стягнення боргу , який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача до 1000,00 грн. Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК, понесені позивачем судові витрати на загальну суму 6551,89 грн. підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачки, які складаються з судового збору за пред'явлення позову - 5551,89 грн., та 1000, 00 грн. витрати на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,141, 264-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд ,-
Позовну заяву Акціонерного Товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором № 501398172 від 27.11.2021 в розмірі 427 166 (чотириста двадцять сім тисяч сто шістдесят шість) грн. 28 коп.
В задоволенні стягнення з ОСОБА_1 нарахованих відсотків в розмірі 35 491,29 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства "Сенс Банк" судові витрати в розмірі 6551 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн.. 89 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство "Сенс Банк", місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 02.10.2025.
Суддя О.В.Панас