Справа 556/1777/25
Номер провадження 2/556/709/2025
07.10.2025 Володимирецький районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді - Котик Л.О.
при секретарі - Соловей Г.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання визнання права власності на спадкове майно, -
В провадженні Володимирецького районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання визнання права власності на спадкове майно.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_3 .
Після смерті останньої відкрилася спадщина, що складається із земельних ділянок, загальною площею 1,15 га та 1,87 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Довговільської сільської ради ( нині Володимирецької селищної ради) Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.
На випадок смерті ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Довговільської сільської ради, 04.12.1997 року, згідно якого будинок та господарські будівлі та належну частку землі, які належали їй згідно сертифікату РВ №0144508, виданого 24 жовтня 1996 року на праві особистої власності, заповідала внуку ОСОБА_1 .
Позивач спадщину прийняв, оскільки на момент смерті проживав разом з бабою ОСОБА_3 .
Однак оформити спадкові права на земельну ділянку через нотаріальну контору позивач не має можливості, оскільки оригінали державних актів на право приватної власності на землю, втрачено.
На підставі наведеного просить визнати за ним право власності на спадкове майно, оскільки підтвердити свої спадкові права, окрім як в судовому порядку, не може.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 12 червня 2025 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Належним чином повідомлена відповідачка в підготовче судове засідання не з"явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 .
На момент смерті ОСОБА_3 , останній належали земельні ділянки, загальною площею 1,15 га та 1,87 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Довговільської сільської ради (нині Володимирецької селищної ради) Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку, серії РВ №050187, серії РВ №013662 від 11.09.2003.
На час смерті спадкодавиця ОСОБА_3 , проживала разом із дочкою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внуком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується довідкою Володимирецької селищної ради № 458 від 08.09.2025.
На випадок смерті ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчено секретарем виконкому Довговільської сільської ради, 04.12.1997 року, згідно якого будинок та господарські будівлі та належну частку землі, які належали їй згідно сертифікату РВ №0144508, виданого 24 жовтня 1996 року на праві особистої власності заповідала внуку ОСОБА_1
Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та спадкодавицею підтверджується такими документами: свідоцтвом про народження позивача, серія НОМЕР_2 , де його матір'ю записана - ОСОБА_2 ; свідоцтвом про укладення шлюбу, серії НОМЕР_3 , де дівоче прізвище матері позивача - « ОСОБА_4 »; свідоцтвом про народження матері позивача, серії НОМЕР_4 , де її матір'ю записана - ОСОБА_3 .
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №81495111 від 11.06.2025, після смерті ОСОБА_3 , спадкова справа не зведена.
Згідно роз'яснення №471/01-16 від 06.06.2025, виданого завідувачем Володимирецької державної нотаріальної контори Рівненської області щодо оформлення спадщини, після померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, оскільки оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку втрачено.
Відповідно до п.4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. №295/5 (надалі - Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Відповідно до п.4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №295/5, свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Згідно п.3.3 Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалених рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України 29.01.2009 року, під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів, тощо. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути, зокрема : довідка житлово - експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі).
Відповідно до п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на рухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127, для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Згідно п.8 ч.1 ст.27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.
А як зазначено в ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки па підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 7 від 14 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладання договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.(ст.392 ЦК України)
Статті 1216, 1297 Цивільного кодексу України, визначають право та обов'язок спадкоємців, чию спадщину складає нерухоме майно, оформити документи про спадщину, у зв'язку з чим позивачка звернулася до суду з позовом про визнання за нею, як спадкоємцем за законом права власності на спадкове майно після смерті баби.
Отже, способом захисту прав та інтересів позивача, у даному випадку, є визнання за ним права власності на спірне майно.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за життя ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку, яке підтверджувалось відповідним сертифікатом, який в подальшому на підставі розпорядження голови Володимирецької районної державної адміністрації від 10 липня 2003 року №1268 був замінений Державним актом, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання визнання права власності на спадкове майно, підлягає задоволенню.
Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.
А як в ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Питання про повернення сплаченого при подачі позовної заяви судового збору позивач не ставить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 177, 178, 346, 328, 1216, 1217, 1223, 1233, 1268, 1297 ЦК України, ст.ст. 524, 548, 549 ЦК України 1963 року, ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 30, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельні ділянки, загальною площею 1,15 га та 1,87 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Довговільської сільської ради ( нині Володимирецької селищної ради) Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області, що належали ОСОБА_3 на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку, серії РВ №013662 та серії РВ №050187 від 11.09.2003, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча: Котик Л.О.
Учасники провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання згідно відомостей АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;