Справа № 549/435/25
Номер провадження 2/549/330/25
09 жовтня 2025 року селище Чорнухи
Суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Василюк Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Чорнухинського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали позову, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява не підсудна Чорнухинському районному суду Полтавської області з огляду на таке.
Позивач у позовній заяві вказує своє місце реєстрації, як АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_2 , на підтвердження місця фактичного проживання позивача за вказаною адресою надано довідку від 02.06.2022 №1627-5001715587 про взяття її на облік, як внутрішньо переміщеної особи.
Місце реєстрації відповідача у позовній заяві вказано, як АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_2 .
Відповідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Параграфом 3 глави 2 ЦПК України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність) та регламентовано правила подання позову до суду з врахуванням правил підсудності.
Виходячи з поняття «підсудність у цивільному судочинстві» як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Цивільно-процесуальний кодекс виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна (за вибором позивача), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв'язком справ.
Відповідно до ч. 1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, є підставою для скасування навіть правильного за суттю рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України«Про забезпечення прав ісвобод внутрішньопереміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру №1872896 від 09.10.2025 відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді №1867537 від 08.10.2025 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , знятий з обліку, як ВПО 23.04.2024 ( самостійно через Дію).
У позовній заяві позивач зазначає, що від даного шлюбу дітей немає, не вказує, що за станом здоров'я або з будь яких інших поважних причини позивач не може з'явитись до суду за місцем проживання відповідача. Також не вказує, що між подружжям існує домовленість, що справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Наведені обставини свідчать, що у даному випадку не доведено права позивача на пред'явлення позову про розірвання шлюбу за його зареєстрованим місцем проживання чи перебування у відповідності до ч. 2 ст. 28 ЦПК України.
Крім того, разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про розгляд справи про розірвання шлюбу за її відсутності.
З урахуванням зазначеного, в даному випадку підсудність справи передбачена ч.1 ст.27 ЦПК України - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання, тобто за адресою: АДРЕСА_1 ,а не місце фактичного проживання АДРЕСА_2 , оскільки відповідач знятий з обліку як ВПО за вказаною адресою.
У своєму роз'ясненні від 02.09.2022 Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Виняток встановлення факту смерті. Такі позови, як зазначили у ВС, подаються у будь-який місцевий суд загальної юрисдикції на території України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.31 ЦПК, України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Розпорядженням Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності справ в умовах воєнного стану» №1/0/9-22 від 06.03.2022 було змінено територіальну підсудність справ Кремінського районного суду Луганської області на Межівський районний суд Дніпропетровської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №1589/0/15-25 від 29 липня 2025 року з 04 серпня 2025 року змінена територіальна підсудність судових справ Межівського районного суду Дніпропетровської області шляхом її передачі до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
За таких обставин, суд приходить висновку, що позовну заяву подано з порушенням правил підсудності, та вважає за необхідне передати зазначену справу на розгляд до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого вона належить згідно ч.1 ст.27 ЦПК України.
Керуючись ст.27, 31, 32, 260 ЦПК України, суд
Цивільну справу №549/435/25 (провадження №2/549/330/25) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати за підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (вул. Дніпровська, 135, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400).
Передачу справи на розгляд до до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (вул. Дніпровська, 135, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400) здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Т. М. Василюк