Дата документу 06.10.2025Справа № 554/14256/25
Провадження № 1-кс/554/11976/2025
06 жовтня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Полтави скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на постанову старшого дізнавача СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про відмову у задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024175420000731 від 05.12.2024 року, в якості потерпілих,
встановив:
30.09.2025 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави зі скаргою, у якій просили зобов'язати старшого дізнавача СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 визнати останніх потерпілими у кримінальному провадженні № 12024175420000731 від 05.12.2024 року.
На обґрунтування клопотання зазначили, що вони зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Досудове розслідування y кримінальному провадженні № 12024175420000731 від 05.12.2024 року розпочато згідно їхньої заяви та ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 04.12.2024 року. А саме за обставин того, що ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_1 , самочинно займається будівництвом двоповерхового житлового будинку, станції технічного обслуговування транспортних засобів, на земельній ділянці, яка не була виділена під будівництво.
Обставини, які зумовили звернення останніх до правоохоронних органів, наступні. Згідно свідоцтва про право власності на житло від 01 лютого 2002 року, виданого відділом приватизації житла управлінням житлово-комунального господарства, заявниками по справі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 передано у власність, кожному по 1/4 частині житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 . Загальна площа приміщень складає 99,4 м2. Квартира АДРЕСА_3 зареєстрована Колективним підприємством Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» на праві приватної спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності і записаний у реєстрову книгу за № 139- 18355.
ОСОБА_9 належить квартира АДРЕСА_4 , яка згідно договору дарування від 23 червня 2006 року посвідченого державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 , зареєстровано в реєстрі за № 4-780. Відповідне право власності зареєстровано 17.01.2007 року в Колективному підприємстві Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», реєстраційний номер 15042795, як окремий об?єкт.
Вказана квартира АДРЕСА_5 належала ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою полтавською державною нотаріальною конторою 14.06.2006 року за реєстром N2-788 та Свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою полтавською державною нотаріальною конторою 11.06.1998 року за реєстром № 3-1003, та зареєстрованого у Колективному підприємстві Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» відповідно 15.06.2006 року та 23.01.1998 року в реєстрову книгу за № 139 під № 18355.
Згідно Договору дарування від 23 червня 2006 року ОСОБА_12 передала у власність, а ОСОБА_9 прийняв у власність безоплатно квартиру АДРЕСА_6 . Нотаріус, порушуючи повноваження, зареєструвала квартиру АДРЕСА_5 , як окремий об?єкт господарювання.
Частина приміщень заявників та частина приміщень ОСОБА_9 знаходиться за однією адресою та в одному житловому будинку літ. «А-1», за адресою: АДРЕСА_1 .
За відсутності відповідних дозвільних документів, ОСОБА_9 самочинно повністю зруйнував свою частину, тобто квартиру АДРЕСА_5 . Відбулася руйнація суміжної несучої стіни, що відокремлювала квартиру АДРЕСА_7 . Ці події відбувалися з 2007 року.
Вказують, що до цього часу не відновлено належного стану квартири АДРЕСА_8 . Заявники отримують щоденно істотну матеріальну та моральну шкоду. ОСОБА_9 нехтує їхніми правами. Рішення судів не виконував та продовжував самочинно будуватися до цього часу.
Зазначають, що останній самочинно продовжує проводити будівельні роботи з будівництва нового триповерхового індивідуального житлового будинку на земельній ділянці, яка не передавалася ОСОБА_13 ні у власність, ні у користування. Та частина якої перебувала і у їх користуванні. У збудованому двоповерховому будинку ОСОБА_9 відкрив магазин «Обжора», на цей час магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Також ОСОБА_14 облаштував станцію технічного обслуговування транспортних засобів. Використовує струм та продає його мешканцям м. Полтави, заправляючи автомобілі мешканців Полтави з лічильника нібито власної квартири. Оскільки будівництво індивідуального триповерхового житлового будинку зі станцією технічного обслуговування за адресою АДРЕСА_1 , здійснено без оформлення відповідної дозвільної документації, самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню.
Таке рішення було ухвалено ще в 2007 році, суддя ОСОБА_15 ухвалила зобов?язати ОСОБА_9 знести за його рахунок самовільно розпочатий будівництвом житловий будинок на прибудинковій території житлового будинку по АДРЕСА_1 . Зобов?язати ОСОБА_9 привести самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 до попереднього вигляду у придатний для використання стан.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_9 не виконав. ОСОБА_9 нехтує приписами, рішеннями судів та займається будівництвом, тепер вже у три поверхи, має велике підвальне приміщення, влаштував станцію технічного обслуговування, магазини, що працюють цілодобово без зупинки. Своїми діями ОСОБА_9 завдає заявникам матеріальну та моральну шкоду.
На підтвердження того, що заявникам завдається матеріальна і моральна шкода вони надали дізнавачу рішення судів, іншу документацію щодо викладених обставин та прохали визнати їх потерпілими у кримінальному провадженню 12024175420000731 від 05.12.2024 року.
29.09.2025 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 отримано постанову старшого дізнавача СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 , якою відмовлено в задоволенні клопотання про залучення останніх у кримінальному провадженні № 12024175420000731 від 05.12.2024 року, в якості потерпілих.
Вказують, що дізнавач не врахував рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23.01.2013 року по справі № 1622/10550/2012, згідно якого встановлено, що діями ОСОБА_9 заявникам завдана матеріальна і моральна шкода. Розмір матеріальної шкоди на 2013 рік визначений у розмірі 24598 грн., що завдана заявникам діями ОСОБА_9 .
Для захисту своїх прав та законних інтересів заявники звернулися до Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, проте, уповноваженою службовою особою їхні права порушені.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 скаргу підтримала, прохала задовольнити з підстав у ній наведених.
Вивчивши матеріали скарги, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до такого висновку.
За змістом ч.ч. 1, 5 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Виходячи з положень ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування.
Згідно ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
29.09.2025 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 отримано постанову старшого дізнавача СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 , якою відмовлено в задоволенні клопотання про залучення останніх у кримінальному провадженні № 12024175420000731 від 05.12.2024 року, в якості потерпілих.
Однак, винесена постанова жодним чином невмотивована та в ній не наведено належного обґрунтування висновків слідчого.
У мотивувальній частині постанови вказано лише про наявність кримінального провадження № 12024175420000731 від 05.12.2024 року, про подане ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 клопотання і висновок старшого дізнавача про те, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки останнім не було завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Слідчий, всупереч вказаним вимогам закону, не навів у постанові жодних законних мотивів за яких він відмовив у задоволенні заяви, не перевіривши доводи, наведені у клопотанні, не дав наведеним доказам належної оцінки для прийняття відповідного процесуального рішення, зокрема які ж є очевидні і достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не завдано шкоди.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачена можливість особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, оскарження на досудовому провадженні рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Частиною 2 ст. 307 КПК України встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на те, що судом встановлено, що процесуальне рішення старшого дізнавача є вочевидь невмотивованим, скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Враховуючи дискреційні повноваження слідчого (прокурора), слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язати уповноважену особу у вказаному кримінальному провадженні повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з урахуванням їх доводів.
Керуючись ст. ст. 26, 42, 93, 94, 110, 214, 220, 303 - 307, 372 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Постанову від 22.08.2025 року старшого дізнавача СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 , якою відмовлено в задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024175420000731 від 05.12.2024 року, в якості потерпілих - скасувати.
Зобов'язати старшого дізнавача СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 (іншу уповноважену особу у разі його відсутності), повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо залучення їх у кримінальному провадженні № 12024175420000731 від 05.12.2024 року, в якості потерпілих та прийняти вмотивовану постанову з урахуванням наведених доводів.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_16