Провадження № 2/537/1057/2025
Справа № 537/2190/25
03.10.2025 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді Мартишевої Т. О.
за участі секретаря судового засідання Антохіної Ю.С.
представника позивача Шаповала В.Д.,
представника відповідача Галченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кременчуці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шаповал Валерій Дмитрович, до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, за участю третьої особи Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання незаконним та скасування рішення, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шаповал В.Д., звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовної заявою до відповідача - виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа - Комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання незаконним та скасування рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказує, що є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним Договором дарування квартири від 12 травня 2023 року посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинським О.Ю.
З набуттям права власності на житлове приміщення в будинку АДРЕСА_2 позивач набув право спільної сумісної власності і на допоміжні приміщення у будинку, технічне обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язаний брати участь у загальних витратах, пов?язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації (викупу) не підлягають.
У серпні 2024 року позивачу стало відомо, що 31 травня 2024 року Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області на 4 Пленарному засіданні позачергової XXIV сесії VIII скликання, прийнято Рішення «Про закріплення нерухомого майна на праві господарського відання та визначення його балансоутримувача», яким закріплено за Комунальним госпрозрахунковим житлово-експлуатаційним підприємством «АВТОЗАВОДСЬКЕ» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на праві господарського відання нерухоме майно нежитлове (підвальне) приміщення, яке розташоване в будинку АДРЕСА_2 , орієнтовна площа приміщення 385,0кв.м та визначено Комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство «АВТОЗАВОДСЬКЕ» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області балансоутримувачем нерухомого майна і замовником будівельних робіт на даному об?єкті.
Вважає, що фактично даним рішенням відповідач позбавляє права позивача та інших співвласників будинку на користування допоміжним приміщенням для побутових потреб.
Законодавство України розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об?єкта нерухомості.
На час приватизації позивачами квартир було чинним Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затверджене наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року № 56, у пункті 17 якого прямо вказувалося, що нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Порядок передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.
З наведених норм убачається, що у житлових будинках можуть бути як допоміжні, так і нежилі приміщення, які мають окреме, незалежне призначення (магазини, кафе, перукарні, художні майстерні тощо).
У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входить і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.
При цьому допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов?язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
Натомість, спірне приміщення з моменту будівництва будинку та здачі його в експлуатацію ніколи не виступало самостійним об?єктом цивільно-правових відносин та ніколи не використовувалось для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, призначене саме для забезпечення експлуатації будинку (через нього проходять комунікації) та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, кожен мешканець будинку має вільний доступ.
Відповідно до Конституції України всі суб?єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і та ін.
Суть позовних вимог зводиться до оскарження рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, яким вирішувалося питання закріпленню на праві господарського відання та передачі на баланс Комунальному госпрозрахунковому житлово-експлуатаційному підприємству «АВТОЗАВОДСЬКЕ» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області підвальних приміщень будинку АДРЕСА_2 , правом власності на яке у Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ніколи не виникало і спірним приміщенням відповідач ніколи не володів, що на думку позивача, є порушенням її прав, як співвласника спільного майна багатоквартирного будинку.
Позивач просить суд: - визнати незаконним та скасувати рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, прийняте на 4 Пленарному засіданні позачергової XXІV сесії VІІІ скликання «Про закріплення нерухомого майна на праві господарського відання та визначення його балансоутримувача» від 31 травня 2024 року; - стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Ухвалою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 травня 2025 року у справі відкрите загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
02 червня 2025 року представником Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - Галченко М.В. подано до суду відзив на позовну заяву відповідно до якого остання просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення в повному обсязі. Остання вказала, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на даний час продовжено. Відповідно до п. 5 вищевказаного указу Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.
Представник вказала, що належна організація та функціонування цивільного захисту в Україні, в умовах зовнішньої агресії та існування реальної загрози життю та здоров'ю мирного населення України є життєво необхідною. Крім того, частішими стають наративи країни-агресора, щодо можливого застосування зброї масового ураження, а тому як ніколи набуває актуальності готовність відповідної необхідної кількості сховищ до прийняття цивільного населення. Таким чином, цивільне населення має бути забезпечене місцями укриття від обстрілів, якими, виходячи з положень Кодексу цивільного захисту України є пристосовані сховища та укриття.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи, серед іншого, забезпечують організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов'язаних з територіальною обороною та цивільним захистом (ст. 15 Закону України «Про оборону України»).
Для вирішення питань щодо укриття категорій населення центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання та інші юридичні особи завчасно створюють фонд захисних споруд цивільного захисту (ч. 4 ст. 32 КЦЗ України).
Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб'єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п. 8 ст. 32 КЦЗ України та п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об'єктів до складу та виключення таких об'єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України «Деякі питання використання об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» від 10.03.2017 № 138.
У зв'язку з вищезазначеним, на виконання протоколу Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Полтавської області від 02.06.2023 № 4/2023, враховуючи неодноразові звернення мешканців Кременчуцької міської територіальної громади та потребу у нарощуванні фонду захисних споруд цивільного захисту, а також те, що підвальне приміщення в будинку АДРЕСА_2 за технічними характеристиками має відповідну місткість і площу, перебуває в працездатному технічному стані та задовільному санітарному стані, з метою забезпечення безпеки населення в умовах збройної агресії країни-агресора, в тому числі і мешканців багатоквартирного будинку № 57-А, спірним рішенням Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області закріпила своє зобов'язання облаштувати у відповідному підвальному приміщенні найпростіше укриття шляхом проведення будівельних робіт для приведення його у відповідність до вимог законодавства як споруди цивільного захисту.
Згідно із ч. 2 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, найпростіше укриття - це цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій створені умови для тимчасового перебування людей (не менше 48 годин) у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров'ю з метою зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів. Тобто, Кодексом цивільного захисту України надано визначення, що найпростіше укриття це, крім іншого, підвальне приміщення. Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, первинні (мобільні) та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту, є об'єктами такого фонду, мають стратегічне значення для забезпечення захисту населення і належать до засобів колективного захисту. В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.
Потреба у фонді захисних споруд - загальна кількість об'єктів фонду захисних споруд з місткістю, що забезпечує укриття всіх категорій населення за місцем роботи та місцем проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового перебування в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (суб'єкта господарювання) з урахуванням вимог законодавства. У мирний час потреба розраховується в захисних спорудах/спорудах подвійного призначення, а в особливий період виключно в умовах тимчасової недостатності захисних споруд та споруд подвійного призначення потреба розраховується з урахуванням первинних (мобільних) та найпростіших укриттів. Потреба відображає місткість об'єктів фонду захисних споруд, що повинні бути створені для укриття населення, з урахуванням видів об'єктів фонду захисних споруд, необхідності перебування їх у постійній готовності, території їх розміщення, а також пішохідної доступності
Для встановлення можливості використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів підлягають огляду, а у разі потреби - технічному обстеженню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України: підземні переходи між станціями (транспортні, станцій метрополітену); тунелі (станції метрополітену, автодорожні, магістральні, пішохідні); підземні склади; споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини); об'єкти підземного простору колишніх оборонних об'єктів та баз; підземні гірські виробки, печери та інші підземні порожнини різного призначення; підвальні та цокольні поверхи об'єктів цивільного і промислового призначення; інші об'єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення.
Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області 31.05.2024 прийнято рішення «Про закріплення нерухомого майна на праві господарського відання та визначення його балансоутримувача», яким вирішено: 1) закріпити за комунальним госпрозрахунковим житлово-експлуатаційним підприємством «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на праві господарського відання нерухоме майно - нежитлове (підвальне) приміщення, яке розташоване в житловому будинку АДРЕСА_2 ; 2) визначити комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області балансоутримувачем нерухомого майна та замовником будівельних робіт на об'єкті, зазначеному в п. 1 рішення.
Підставою винесення на голосування вищевказаного рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області слугував протокол Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Полтавської області від 02.06.2023 № 4/2023, яким Комісія вирішила, зокрема: районним військовим адміністраціям, територіальним громадам із залученням представників територіальних підрозділів Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області провести комісійні обстеження об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення, швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту, найпростіших укриттів ), які передбачаються для укриття населення, зокрема їх готовності до використання за призначенням, забезпечення безперешкодного доступу до них населення, обладнання необхідним майном, відповідними покажчиками на місцевості, тощо, та за підсумками роботи скласти відповідні акти, копії яких зберігати в РВА; активізувати роботу щодо збільшення фонду захисних споруд громад, районів та області в цілому за рахунок складання актів та постановки на облік найпростіших укриттів.
Також, на виконання вищевказаного Протоколу 08.09.2023 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області прийнято рішення № 1852 «Про організацію обстеження підвальних приміщень багатоквартирних житлових будинків та інших споруд підземного простору щодо можливості їх використання для укриття населення», яким створено комісію з обстеження підвальних приміщень багатоквартирних житлових будинків та інших споруд підземного простору щодо можливості їх використання для укриття населення як найпростіших укриттів, споруд подвійного призначення Кременчуцької міської територіальної громади та затверджено Положення про Комісію.
29.09.2023 Комісією здійснено обстеження підвального приміщення, що розташоване в будинку АДРЕСА_2 , за результатами якого складено акт оцінки об'єкта щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття
За результатами обстеження, з урахуванням радіуса пішохідної доступності населення до об'єкту, Комісією встановлено, що підвальне приміщення перебуває в працездатному технічному та задовільному санітарному стані, під'єднане до внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання та водовідведення, наявне електропостачання та електроосвітлення.
На час огляду вищезазначене підвальне приміщення не рекомендовано до використання для укриття населення як найпростіше укриття до проведення заходів по його облаштуванню та приведенню відповідно до вимог законодавства (забезпечення дверних отворів, відкриття дверей, влаштування системи вентиляції з необхідним рівнем повітрообміну у приміщенні, забезпечення рівної підлоги, розміщення покажчиків, облаштування санітарними приладами, забезпечення необхідною кількістю води, контейнерами для зберігання продуктів харчування, засобами медичної допомоги, шанцевим інструментом, резервним штучним освітленням, виконання вимог правил пожежної безпеки та державних будівельних норм, засобами зв'язку та оповіщення, місцями для сидіння).
Отже, враховуючи законодавчу вимогу, що місця розміщення об'єктів фонду захисних споруд повинні забезпечувати можливість швидкого доступу до них населення з найвіддаленішого місця їх розташування з урахуванням радіуса пішохідної доступності до таких об'єктів, у зв'язку з існуванням нагальної потреби населення у збільшенні фонду захисних споруд на відповідній території та забезпечення безпеки мешканців багатоквартирного будинку, здійснено обстеження підвального приміщення в будинку АДРЕСА_2 щодо можливості його використання як найпростішого укриття населення.
Оскільки, за результатами обстеження підвального приміщення встановлено, що воно є неготовим до використання для укриття населення до проведення заходів по його облаштуванню та приведенню відповідно до вимог законодавства, пунктом 2 оскаржуваного рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області КГЖЕП «Автозаводське» визначено замовником будівельних робіт у відповідному підвальному приміщенні. Варто зазначити, що на даний час, на фоні військової агресії з боку російської федерації, в умовах воєнного стану питання належного утримання, використання та функціонування захисних споруд цивільного захисту населення постає досить актуальним
Таким чином, для використання підвального приміщення як найпростішого укриття необхідним є проведення будівельних робіт для приведення його у відповідність до вимог законодавства як споруди цивільного захисту, що у свою чергу потребує фінансових витрат, що для співвласників квартир у багатоквартирному будинку є додатковим фінансовим навантаженням. Тому для приведення у відповідність до вимог законодавства щодо споруд цивільного захисту та використання підвального приміщення як найпростішого укриття необхідним є виділення коштів з міського бюджету.
Оскільки засновником комунального підприємства та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального підприємства, а також зобов'язаний контролювати виконання міського бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним підприємством коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, виконання робіт тощо, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.
Отже, КГЖЕП «Автозаводське» є юридичною особою, яка створена органом місцевого самоврядування та частково фінансується за рахунок місцевого бюджету, а тому, відповідно до Статуту, може отримувати видатки міського бюджету, спрямовані на виконання бюджетних програм, в тому числі на виконання Програми розвитку та удосконалення цивільного захисту населення Кременчуцької міської територіальної громади на 2024-2026 роки в новій редакції, затвердженої рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.12.2024. У свою чергу Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області є розпорядником бюджетних коштів міського бюджету, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів Державної казначейської служби України.
Також, представник відповідача зазначила, що зі змісту позову ОСОБА_1 вбачається, що предметом спору в цій справі є визнання незаконним та скасування рішення позачергової XXIV сесії Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII скликання від 31.05.2024 «Про закріплення нерухомого майна на праві господарського відання та визначення його балансоутримувача».
Проте, вищевказане рішення міської ради не призводить до зменшення суб'єктивного права чи інтересу позивача, а також не призводить до такого становища, за якого таке право припинило б своє існування. Так, оспорюване рішення міської ради, як вбачається з його змісту, не припиняє право користування співвласників багатоквартирного будинку нежитловим (підвальним) приміщенням, яке розташоване в житловому будинку АДРЕСА_2 . Зазначила, що спірним рішенням зазначене вище підвальне приміщення не передається до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади. Окрім того, таке нежитлове (підвальне) приміщення не перебуває у фактичному володінні та/або користуванні КГЖЕП «Автозаводське».
05.06.2025 представником Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - Карчевською О.П., подано до суду письмові пояснення, відповідно до яких остання просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення в повному обсязі. Зазначила, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діє в Україні на даний час. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оборону України" оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони
За змістом статті 3 Закону 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об'єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права. У силу пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів
Як визначено частинами четвертою, п'ятою статті 32 КЦЗ України, для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.
Отже, на Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області законом покладається обов'язок щодо визначення потреби, створення, використання, утримання захисних споруд цивільного захисту та готовності їх до використання за призначенням. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Статуту КГЖЕП «Автозаводське», затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 20.10.2023, підприємство засноване на комунальній власності Кременчуцької міської територіальної громади. Засновником та власником КГЖЕП «Автозаводське» є Кременчуцька міська територіальна громада в особі її представницького органу - Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (п.1.2 Статуту). Підприємство функціонально підпорядковане Власнику в особі уповноваженого ним органу - Департамент житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в межах, визначених цим Статутом та Положенням про Департамент житлово-комунального господарства (п. 1.3. Статуту). Підприємство за відповідним рішенням Власника частково фінансується (дотується) з місцевих та державного бюджетів та використовує отримані кошти у своїй господарській діяльності (п.2.6. Статуту).
Представник вказала, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області слугував протокол Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Полтавської області від 02.06.2023 № 4/2023, яким Комісія вирішила, зокрема: районним військовим адміністраціям, територіальним громадам із залученням представників територіальних підрозділів Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області провести комісійні обстеження об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних 8 укриттів, споруд подвійного призначення, швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту, найпростіших укриттів), які передбачаються для укриття населення, зокрема їх готовності до використання за призначенням, забезпечення безперешкодного доступу до них населення, обладнання необхідним майном, відповідними покажчиками на місцевості, тощо, та за підсумками роботи скласти відповідні акти, копії яких зберігати в РВА (п. 2 Протоколу); активізувати роботу щодо збільшення фонду захисних споруд громад, районів та області в цілому за рахунок складання актів та постановки на облік найпростіших укриттів (п. 4.5 Протоколу)
Окрім того, оспорюване рішення міської ради не призводить до зменшення суб'єктивного права чи інтересу позивача, а також не призводить до такого становища, за якого таке право припинило б своє існування. Як вбачається зі змісту рішення, воно не припиняє право користування співвласників багатоквартирного будинку нежитловим (підвальним) приміщенням, яке розташоване в житловому будинку АДРЕСА_2 . Навпаки, у разі облаштування укриття у підвалі житлового будинку АДРЕСА_2 буде задоволена потреба, в тому числі і мешканців будинку, у захисній споруді, де вони зможуть тимчасово перебувати під час повітряних тривог.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, підтримуючи доводи письмового відзиву.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час його проведення.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
З матеріалів справи убачається, що відповідно до договору дарування квартири від 12 травня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинським О.Ю., зареєстрованого у реєстрі за № 1007, позивач ОСОБА_1 прийняла безоплатно у власність квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 88,0 кв.м, житловою площею 47,1 кв.м.
Право власності позивача на зазначену вище квартиру 12 травня 2023 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав, що підтверджується відповідним витягом індексний номер 332075307 від 12 травня 2023 року.
Як убачається з протоколу засідання Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Полтавської області від 02.06.2023 № 4/2023, порядок денний «Про доступність та стан готовності фонду захисних споруд цивільного захисту на території області», додатного до матеріалів відзиву, за результатами доповідей та з урахуванням обговорення регіональна комісія вирішила, у тому числі, районним військовим адміністраціям, територіальним громадам із залученням представників територіальних підрозділів Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Полтавській області провести комісійні обстеження об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення, швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту, найпростіших укриттів), які передбачаються для укриття населення, зокрема, їх готовності до використання за призначенням, забезпечення безперешкодного доступу до них населення, обладнання необхідним майном, відповідними покажчиками на місцевості, тощо, та за підсумками роботи скласти відповідні акти, копії яких зберігати в РВА; активізувати роботу щодо збільшення фонду захисних споруд громад, районів та області в цілому за рахунок складення актів та постановки на облік найпростіших укриттів.
Рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 08 вересня 2023 року № 1852 вирішено: - створити комісію з обстеження підвальних приміщень багатоквартирних житлових будинків та інших споруд підземного простору щодо можливості їх використання для укриття населення як найпростіших укриттів, споруд подвійного призначення Кременчуцької міської територіальної громади та затвердити її склад; - затвердити Положення про комісію з обстеження підвалльних приміщень багатоквартирних житлових будинків та інших споруд підземного простору щодо можливості їх використання для укриття населення як найпростіших укриттів, споруд подвійного призначення Кременчуцької міської територіальної громади; - комісії організувати з 08.09.2023 комісійні обстеження підвальних приміщень багатоквартирних житлових будинків та інших споруд підземного простору щодо можливості їх використання для укриття населення як найпростіших укриттів, споруд подвійного призначення Кременчуцької міської територіальної громади; розробити графік проведення обстежень підвальних приміщень багатоквартирних житлових будинків та інших споруд підземного простору щодо можливості їх використання для укриття населення як найпростіших укриттів, споруд подвійного призначення; за результатами комісійного обстеження скласти акти оцінки або огляду об'єкта (будівлі, споруди, приміщення) відповідно до законодавства; - управлінню міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області здійснити організаційно-правові заходи щодо реєстрації об'єктів (нежитлових приміщень в підвальних приміщеннях багатоквартирних житлових будинків та інших споруд підземного простору) за Кременчуцької міською радою Кременчуцького району Полтавської області; - після проведення заходів з реєстрації об'єктів, відповідно до пункту 4 цього рішення, визначити їх балансоутримувачів, тощо.
29 вересня 2025 року комісією з обстеження підвальних приміщень багатоквартирних житлових будинків та інших споруд підземного простору щодо можливості їх використання для укриття населення як найпростіших укриттів, споруд подвійного призначення Кременчуцької міської ради, у присутності майстра ТОВ «ЖЕП «Перспектива», складено акт оцінки об'єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття, а саме об'єкта (підвального приміщення), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить співвласникам будинку, управління будинком здійснюється ТОВ «ЖЕП «Перспектива». Визначено загальну характеристику та стан об'єкта (споруди, будівлі, приміщення). Згідно із висновком про можливість використання об'єкта (будівлі, споруди, приміщення) для укриття населення як найпростішого укриття - підвальне приміщення житлового будинку, яке планується до використання для укриття населення за адресою: АДРЕСА_3 , на час огляду не рекомендовано до використання для укриття населення як найпростішого укриття до проведення заходів по його облаштуванню та приведенню відповідно до вимог законодавства, зазначено перелік заходів, що необхідно виконати для приведення об'єкта (будівлі, споруди, приміщення) до вимог щодо утримання та експлуатації найпростіших укриттів (забезпечення дверних отворів, відкриття дверей, влаштування системи вентиляції з необхідним рівнем повітрообміну у приміщенні, забезпечення рівної підлоги, розміщення покажчиків, облаштування санітарними приладами, забезпечення необхідною кількістю води, контейнерами для зберігання продуктів харчування, засобами медичної допомоги, шанцевим інструментом, резервним штучним освітленням, виконання вимог правил пожежної безпеки та державних будівельних норм, засобами зв'язку та оповіщення, місцями для сидіння тощо).
Рішенням позачергової XXІV сесії VІІІ скликання Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31 травня 2024 року «Про закріплення нерухомого майна на праві господарського відання та визначення його балансоутримувача» закріплено за комунальним госпрозрахунковим житлово-експлуатаційним підприємством «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на праві господарського відання нерухоме майно-нежитлове (підвальне) приміщення, яке розташовується в житловому будинку АДРЕСА_2 , Орієнтовна площа підвального приміщення складає 385,0 кв.м (п. 1).
Визначено комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області балансоутримувачем нерухомого майна та замовником будівельних робіт на об'єкті, зазначеному в п. 1 рішення (п.2).
З повідомлення Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23.09.2025 також встановлено, що звернень мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та інших громадян щодо облаштування укриття в підвальному приміщенні вказаного будинку або найближчій території не було. На лист виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 12.10.2023 №01-29/1878 до ТОВ «ЖЕП «Перспектива» як управителя даного житлового будинку, щодо проведення можливих заходів по приведенню підвального приміщення до вимог найпростішого укриття, отримали відповідь від них, де повідомляється, що за їх ініціативою було організовано загальні збори співвласників будинку АДРЕСА_2 лейтенанта Кагала для розгляду питання проведення ремонту в підвальному приміщенні під найпростіше укриття, яке відбулося 11.10.2023. Рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.05.2024 «Про закріплення нерухомого майна на праві господарського відання та визначення його балансоутримувача» Департаментом з питань цивільного захисту та оборонної роботи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не розроблялось і до мешканців вищевказаного будинку не повідомлялось.
З листа Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на адресу ТОВ «ЖЕП «Перспектива» від 12 жовтня 2023 року за вих. № 01-29/1878 убачається, що для встановлення можливості використання для укриття населення, зокрема як найпростіших укриттів, можливо провести огляд в порядку, визначеному КМУ: підвальних, цокольних поверхів об'єктів цивільного і промислового призначення; споруд підземного простору (споруд котлованного типу та інших підземних споруд (приміщень)); інші об'єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення. На виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, з метою обстеження та взяття на облік підвальних приміщень всіх форм власності, розміщених на території Кременчуцької міської територіальної громад для нарощування об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту прийнято рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 08.09.2023 №1852 «Про організацію обстеження підвальних приміщень багатоквартирних житлових будинків та інших споруд підземного простору щодо можливості їх використання для укриття населення». В умовах воєнного стану пріоритетом в першу чергу, є безпека населення громади, у тому числі персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти. У урахуванням ситуації яка склалася з недостатньою кількістю укриттів, розташованих на території міста Кременчука, проводяться обстеження підвальних приміщень для їх подальшого облаштування до вимог найпростіших укриттів. 29.09.2023 проведено огляд підвального приміщення вбудованого в 6-ти поверховий житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 , щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття. На час огляду підвальне приміщення не рекомендоване до використання для укриття населення як найпростіше укриття до проведення заходів по його облаштуванню та приведенню відповідно до вимог законодавства за умов усунення недоліків зазначених в Акті огляду об'єкта від 29.09.2023. Облаштування підвального приміщення до вимог найпростішого укриття забезпечить безпосередньо як жителів даного будинку, так і найближче розташованих будинків засобами захисту під час повітряної тривоги, крім того, наддасть можливість укриватися працівникам та дітям Кременчуцького ліцею №11 «Гарант» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, оскільки знаходиться на відстані до 100 м, рекомендованій ДСНС України, а створення власного об'єкту під укриття неможливо, через розташування в низині, що буде призводити до постійного підтоплення підземними водами, як наслідок незадовільний санітарний стан. Зазначено, що суб'єкт господарювання має право забезпечити укриття у об'єктах фонду інших суб'єктів господарювання на договірних засадах. При цьому обов'язково має дотримуватися вимог чинних нормативно-правових актів, норм, стандартів та правил. З урахуванням вищевикладеного та у зв'язку з тим, що підвальне приміщення належить співвласникам будинку АДРЕСА_3 , запропоновано управителю даного житлового будинку провести всі можливі заходи до приведення об'єкту до вимог найпростішого укриття, зазначених в Акті від 29.09.2023.
У свою чергу, у відповідь ТОВ «ЖЕП «Перспектива» повідомлено, що роботи, зазначені в Акті, відносяться до тих робіт, виконання яких передбачено Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України №579 від 09.07.2018 року. В Акті чітко зазначено, що підвальне приміщення будинку АДРЕСА_3 не рекомендовано до використання для укриття населення як найпростіше укриття до проведення заходів по його облаштуванню, може вважатися найпростішим укриттям тільки після приведення його в належний стан згідно висновків комісії, викладених в Акті. ТОВ «ЖЕП «Перспектива» є управителем будинку АДРЕСА_3 , за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території, належної умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Тобто, управитель виконує лише ті роботи, які чітко передбачені договором із співвласниками та в межах наділених ними коштів, та не є власником будинку. В діючому кошторисі витрат на будинок не передбачено коштів на облаштування найпростішого укриття в підвалі будинку. В той же час, відповідно до п.4 постанови КМУ №138 від 10.03.2017 року «Про питання використання захисних споруд цивільного захисту», фонду захисних споруд створюється міністерства, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України. Тобто, саме органи місцевого самоврядування повинні, у разі необхідності й прийняття відповідного рішення, приводити підвальне приміщення до вимог найпростішого укриття, зазначених в Акті від 29.09.2023 року. Повідомлено, що в свою чергу, ТОВ «ЖЕП «Перспектива», як управитель, готове сприяти органам місцевого самоврядування у виконання цієї задачі. Зокрема, було організовано загальні збори співвласників будинку для розгляду питання проведення ремонту в підвальному приміщенні під найпростіше укриття, які відбулися 11.10.2023 року. Зазначено, що на сьогодні, для позитивного вирішення питання облаштування укриття, ТОВ «ЖЕП «Перспектива» проводяться бесіди із кожним співвласником будинку окремо і більш детально доводиться інформація до останніх про необхідність облаштування найпростішого укриття у підвалі їх будинку.
Відповідно до положень ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.
Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 офіційно тлумачить положення Закону України № 2482-12 та визначає, що право власності на квартиру включає право спільної власності на допоміжні приміщення.
Відповідно до п. 2 рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_2 та інших громадян про офіційне тлумачення положень п. 2 ст. 10 Закону України № 2482-12 та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього ж Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т.ін.
Аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних
адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші і т.ін.), Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Допоміжні приміщення, такі як підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та інші, безоплатно передаються у спільну власність громадян разом із приватизацією ними квартир або кімнат у багатоквартирних будинках. Право власності на ці допоміжні приміщення не вимагає додаткових дій, таких як створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або вступ до нього.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України № 2482-12 визначено, що власники квартир у дво- або багатоквартирних житлових будинках та житлових приміщень у гуртожитках, незалежно від підстав набуття права власності, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою.
Згідно зі ст. 382 ЦК всі власники квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку включає приміщення загального користування (включно з допоміжними), і право спільної сумісної власності передбачає розпорядження цим майном за згодою всіх співвласників.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК майно, що належить двом або більше особам (співвласникам), є їх спільним майном на праві спільної власності. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників, не підлягає поділу між ними і співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 417 визначено, що спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (включно з допоміжними), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.
Власники квартир у багатоквартирних будинках і житлових приміщень у гуртожитках є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку та зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитку згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Допоміжні приміщення (комори, сараї тощо) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і не підлягають окремій приватизації.
Згідно з положеннями Закону України № 2482 суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та окремих осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду на користь громадян України. Закон також урегульовує відносини, пов'язані з виникненням, оформленням та набуттям права приватної власності на квартири та інші об'єкти приватизації державного житлового фонду.
Таким чином, допоміжні приміщення стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку одночасно з приватизацією громадянами квартир або придбанням квартир на підставі відповідних цивільно-правових угод.
Позивач ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_1 , є співвласником допоміжного приміщення у будинку за зазначеною адресою.
24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні», який станом на теперішній час продовжено.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи, серед іншого, забезпечують організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов'язаних з територіальною обороною та цивільним захистом (ст. 15 Закону України «Про оборону України»).
В силу ст. 4 Кодексу цивільного захисту України цивільним захистом є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки. Захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (п. 14 ч. 1 ст. 2 КЦЗ України).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 21 КЦЗ України, громадяни України мають право в тому числі на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
Для вирішення питань щодо укриття категорій населення центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання та інші юридичні особи завчасно створюють фонд захисних споруд цивільного захисту (ч. 4 ст. 32 КЦЗ України).
Згідно із ч. 2 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, найпростіше укриття - це цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій створені умови для тимчасового перебування людей (не менше 48 годин) у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров'ю з метою зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 19 КЦЗ України, до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій у сфері цивільного захисту належить, зокрема, планування та організація роботи із забезпечення потреб в укритті населення шляхом будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.
Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об'єктів до складу та виключення таких об'єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 32 КЦЗ України).
Положеннями пункту 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об'єктів до складу та виключення таких об'єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України «Деякі питання використання об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» від 10.03.2017 № 138 (надалі - Порядок) визначено, що фонд захисних споруд - сукупність усіх засобів колективного захисту (захисні споруди, споруди подвійного призначення, первинні (мобільні) укриття та найпростіші укриття), передбачених статтею 32 Кодексу цивільного захисту України, що можуть бути використані для укриття населення та перебувають на обліку відповідно до вимог, визначених цим Порядком.
Вищезазначеним пунктом також визначено, що утримання об'єктів фонду захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності об'єктів фонду захисних споруд до використання за призначенням.
Відповідно до ч. 8 ст. 32 КЦЗ України, утримання об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об'єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.
Пунктом 9 Порядку встановлено, що утримання об'єктів фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
Пунктом 3 Порядку визначено, що балансоутримувач захисної споруди - це власник, користувач, юридична особа, на балансі яких перебувають об'єкти фонду захисних споруд (у тому числі ті, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).
Пунктом 11 Порядку передбачено, що балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів фонду захисних споруд у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд, крім об'єктів, що мають перебувати в постійній готовності.
Згідно із ч. 1 ст. 20 КЦЗ України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема, виконання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, експлуатації, використання та реконструкції об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з органами місцевого самоврядування потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні), проведення їх технічної інвентаризації як об'єктів нерухомого майна
Вимоги з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 (далі за текстом - Вимоги).
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» Вимог, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу VI «Організація заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд» Вимог встановлено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.
Пунктом 5 Порядку визначено, що потреба у фонді захисних споруд визначається та затверджується рішенням міністерства, іншого центрального та місцевого органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого органу державної влади, органу місцевого самоврядування та суб'єкта господарювання.
Потреба у фонді захисних споруд - загальна кількість об'єктів фонду захисних споруд з місткістю, що забезпечує укриття всіх категорій населення за місцем роботи та місцем проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового перебування в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (суб'єкта господарювання) з урахуванням вимог законодавства. У мирний час потреба розраховується в захисних спорудах/спорудах подвійного призначення, а в особливий період виключно в умовах тимчасової недостатності захисних споруд та споруд подвійного призначення потреба розраховується з урахуванням первинних (мобільних) та найпростіших укриттів. Потреба відображає місткість об'єктів фонду захисних споруд, що повинні бути створені для укриття населення, з урахуванням видів об'єктів фонду захисних споруд, необхідності перебування їх у постійній готовності, території їх розміщення, а також пішохідної доступності (пункт 3 Порядку).
Пунктом 5 Порядку визначено, що місця розміщення об'єктів фонду захисних споруд повинні забезпечувати можливість швидкого доступу до них населення (працівників) з найвіддаленішого місця їх розташування з урахуванням радіуса пішохідної доступності до таких об'єктів, який приймається не більше ніж: 1) 300 метрів - для багатоповерхової забудови, забудови підвищеної поверховості та висотної забудови, а також для суб'єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; 2) 500 метрів - для середньоповерхової та малоповерхової забудови.
Відповідно до п. 6 Порядку, створення фонду захисних споруд здійснюється шляхом, зокрема:- комплексного освоєння підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення в ньому споруд соціально-побутового, виробничого та господарського призначення, що можуть бути використані для укриття населення як споруди подвійного призначення;- реконструкції (із зміною функціонального призначення) наявних будівель і споруд (їх частини) різного функціонального призначення або проведення капітального ремонту відповідних об'єктів; - облаштування (пристосування) та включення до складу фонду захисних споруд як найпростіших укриттів об'єктів різного призначення, які експлуатуються, зокрема цокольних або підвальних приміщень, інших об'єктів підземного простору, зокрема гірських та інших виробків, підземних порожнин.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначає, що внаслідок прийняття відповідачем спірного рішення порушено її права, як співвласника спільного майна багатоквартирного будинку, вказуючи, що фактично даним рішенням відповідач позбавляє позивача та інших співвласників будинку права користування допоміжним приміщенням для побутових потреб.
Суд зауважує, що інші співвласники житлового будинку АДРЕСА_2 , позивачем при зверненні до суду із даним позовом не зазначені та до участі у судовому розгляді справи не залучені.
При надходженні позову ОСОБА_1 до суду позовну заяву було залишено без руху судовою ухвалою від 09 квітня 2025 року, у якій суд звертав увагу позивача, що прийняття рішення за результатами розгляду заявлених позовних вимог, безпосередньо може вплинути на права та обов'язки осіб з якими позивачем набуто права спільної сумісної власності на допоміжні приміщення у будинку.
Під час розгляду даної цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заявлення клопотань.
Клопотань щодо залучення учасників справи, зокрема третіх осіб, витребування додаткових доказів та відомостей, від сторін та їх представників до суду не надходило.
Разом із цим, доводи сторони позивача щодо порушення права позивача ОСОБА_1 , як співвласника, на користування допоміжними приміщеннями для побутових потреб не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи. Позивачем не доведено у чому саме полягає таке порушення та не надано суду будь-яких доказів на підтвердження доводів позову. Право власності позивача ОСОБА_1 , як співвласника житлового будинку за вищевказаною адресою, відповідачем не оспорюється.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
За приписами ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до вимог ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. ч.1, 5, 7 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).
Як зазначено відповідачем, спірне рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31 травня 2024 року прийняте на виконання протоколу Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Полтавської області від 02.06.2023 № 4/2023, враховуючи неодноразові звернення мешканців Кременчуцької міської територіальної громади та потребу у нарощуванні фонду захисних споруд цивільного захисту, а також те, що підвальне приміщення в будинку АДРЕСА_2 за технічними характеристиками має відповідну місткість і площу, перебуває в працездатному технічному стані та задовільному санітарному стані, з метою забезпечення безпеки населення в умовах воєнного стану, в тому числі і мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .
Відповідачем ураховано необхідність забезпечення можливості швидкого доступу до об'єкту фонду захисних споруд мешканців будинку та найближче розташованих будинків під час повітряної тривоги, а також працівників та учнів навчального закладу Кременчуцького ліцею №11 «Гарант», відсутність іншого укриття на відстані, рекомендованій ДСНС України, неможливість створення на зазначеній території нового об'єкту під укриття, тощо.
Як встановлено у ході судового розгляду справи, станом на жовтень 2023 року про необхідність вирішення питання щодо облаштування найпростішого укриття у підвалі будинку за вищевказаною адресою були повідомлені співвласники житлового будинку та управитель будинку ТОВ «ЖЕП «Перспектива», було організовано загальні збори співвласників будинку для розгляду питання проведення ремонту в підвальному приміщенні під найпростіше укриття, які відбулися 11.10.2023 року.
Спірним рішенням Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області закріпила своє зобов'язання облаштувати у відповідному підвальному приміщенні найпростіше укриття шляхом проведення будівельних робіт для приведення його у відповідність до вимог законодавства як споруди цивільного захисту, КГЖЕП «Автозаводське» визначено замовником будівельних робіт у відповідному підвальному приміщенні.
Таким чином, обґрунтованість прийняття оспорюваного рішення є доведеною відповідачем.
Разом із цим відсутні підстави стверджувати, що рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31 травня 2024 року порушує право позивача, як співвласника житлового будинку АДРЕСА_2 , на користування таким допоміжним приміщенням для побутових потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Тлумачення вказаної норми свідчить про те, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача були в нього до порушення, власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 у справі №538/2304/17).
Відтак, захисту підлягає лише порушене право, яке було наявним у позивача до моменту такого порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
При цьому, стороною позивача під час судового розгляду справи не доведено ті обставини, на які позивач посилається як на підстави своїх вимог.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати, в порядку ст.141 ЦПК України, не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. 1-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , фактична адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), від імені та в інтересах якої діє адвокат Шаповал Валерій Дмитрович (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ), до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська область, місто Кременчук, площа Перемоги, будинок 2; код ЄДРПОУ 24388300), третя особа: Комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Гегечкорі Полковника, будинок 32; код ЄДРПОУ 25165297), про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Скорочене судове рішення (вступна та резолютивна частини) проголошене в судовому засіданні 03 жовтня 2025 року. Повний текст рішення виготовлений 09 жовтня 2025 року.
Суддя : Т.О. Мартишева