КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/6414/25
Провадження № 1-кп/552/722/25
08.10.2025 Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025170430000430 від 21.04.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, військовозобов'язаного, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 350, ч. 2 ст. 345 КК України, -
встановив:
Виданим на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 «Про організацію роботи груп оповіщення, розшуку та доставки» № 109ГО від 20.04.2025 залучено до проведення заходів оповіщення на території відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом доби 21.04.2025 із 06 год. 30 хв. визначений особовий склад, зокрема, групу розшуку № 14 у складі головного сержанта - командира першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшого сержанта ОСОБА_7 та стрільця-санітара другого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_8 із маршрутом оповіщення в межах Полтавського району, включно з Полтавською міською територіальною громадою.
Цим же наказом, відповідно до затвердженого 20.04.2025 начальником Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_9 списку особового складу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області залучених до спільного патрулювання з ТЦК та СП на 21.04.2025, до складу групи оповіщення включено інспектора з реагування патрульної поліції сектору, поліцейської діяльності № 2 відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 .
Так, 21квітня 2025 року близько 13 години, пересуваючись на легковому автомобілі «Ореl», номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Жуківській у м. Полтаві, група оповіщення, розшуку та доставки ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі військовослужбовців ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та поліцейського ОСОБА_10 виявила ОСОБА_4 , який йшов проїжджою частиною їм назустріч.
Вийшовши із автомобіля, що зупинився неподалік будинку 25 по вулиці Жуківській, представник групи оповіщення, розшуку та доставки військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_8 привітався із ОСОБА_4 та повідомив про приналежність до патруля територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який здійснює перевірку військово-облікових документів.
Натомість, ОСОБА_4 , проігнорувавши звернення ОСОБА_8 , відійшов на тротуар та швидкою ходою почав віддалятися від автомобіля групи оповіщення в напрямку перехрестя з вулицею Української Центральної Ради.
У зв'язку з цим група оповіщення, розшуку та доставки ІНФОРМАЦІЯ_3 наздогнала ОСОБА_4 за декілька метрів від будинку АДРЕСА_3 , де після повторної зупинки автівки, з неї вийшли одягнуті у військову форму одягу із знаками розрізнення ЗСУ військовослужбовці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
За цих обставин близько 13 год. 02 хв. ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом з метою ухилення від виконання покладеного на нього ч. 6 ч. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 обов'язку мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП або поліцейського, бажаючи уникнути контакту та взаємодії із представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за відсутності будь-якої об'єктивної загрози для свого життя та здоров'я, перебіг на іншу сторону вулиці та у відповідь на висловлену до нього уповноваженим представником ТЦК та СП вимогу пред'явити військово-обліковий документ, повернувшись через праве плече і, утримуючи у правій руці струменевий газовий перцевий балон «Pepper КО Jet» з відстані близько 1,5 метри застосував щодо стрільця-санітара другого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_8 вказаний засіб сльозогінної та подразнюючої дії, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді опіку, сльозотечі, гіперемії кон'юнктиви та шкіри повік очей, тобто службовій особі, яка здійснювала функції представника влади, у зв'язку з її службовою діяльністю із перевірки військово-облікових документів. Після цього ОСОБА_4 намагався втекти з місця події.
Однак, залучений до складу групи оповіщення, розшуку та доставки ІНФОРМАЦІЯ_3 інспектор з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 2 відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 наздогнав ОСОБА_4 у зелених насадженнях на відстані близько 30 метрів від перехрестя вулиць Жуківської та Української Центральної Ради в м. Полтаві.
За цих обставин ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, за відсутності будь-якої об'єктивної загрози для свого життя та здоров'я, у відповідь на вимогу поліцейського зупинитися, раптово розвернувся та, утримуючи у правій руці струменевий газовий перцевий балон «Pepper КО Jet», з відстані близько 1,5 метри, застосував щодо старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 , вказаний засіб сльозогінної та подразнюючої дії, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді опіку, гіперемії, набряку шкіри кон'юнктиви та рогівки І ступеню очей.
У зв'язку з викладеним поліцейський ОСОБА_10 , вичерпавши інші заходи впливу, задля забезпечення публічної безпеки та порядку, припинення посягання на здоров'я поліцейського, а також встановлення особи імовірного правопорушника, застосувавши фізичну силу та кайданки, не пізніше 13 год. 13 хв. того ж дня здійснив затримання ОСОБА_4 .
Надалі старший групи оповіщення, розшуку та доставки ОСОБА_7 телефонним зв'язком викликав на місце події додаткові сили поліції та попрохав про прибуття бригади екстреної медичної допомоги для постраждалих ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
Водночас о 13 год. 14 хв. того ж дня на номер екстреної служби 102 здійснив виклик і ОСОБА_4 , який повідомив про те, що його затримали військові і про те, що він застосував газовий балон щодо військовослужбовця та поліцейського.
За вказаними викликами близько 13 год. 35 хв. того ж дня на місце події прибули екіпаж патрульної поліції та бригада екстреної медичної допомоги, яка надала необхідну допомогу постраждалим ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
Після повідомлення ОСОБА_4 своїх анкетних даних та підтвердження відсутності у нього при собі документів, що посвідчують його особу, із останнього було знято кайданки, і він залишив місце події.
За даними підсистеми «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо ОСОБА_4 обліковано звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 № El194153 від 28.01.2025 про порушення правил військового обліку.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 350 КК України, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження службовій особі у зв'язку з її службовою діяльністю, та за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень та обставини, викладені у обвинувальному акті, визнав повністю. Зазначив, що все відбувалося саме так як зазначено в обвинувальному акті. Також пояснив, що застосовуючи газовий балончик не знав, що потерпілими можуть бути отримані такі тілесні ушкодження. Щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях, просив суворо не карати.
Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду кримінального провадження, до суду не з'явилися, надавши суду заяви, де просили розглядати справу без їх участі.
Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, учасники судового провадження не заперечують щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, у відповідності до ч.3, 4 ст. 349 КПК, суд приходить до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого, дослідженням даних справи, які характеризують його особу.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
У відповідності до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчиненню нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має відповідати характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є нетяжкими злочинами, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України є особою, що раніше несудимою, характеризується позитивно, його поведінку під час вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, а також наявність пом'якшуючих та обтяжуючих його вину обставин.
В силу ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
В силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 350 КК України та ч. 2 ст. 345 КК України. При цьому, остаточне покарання необхідно призначити за правилами ч. 1 ст. 70 К України.
В той же час, враховуючи те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, характеризується позитивно, його негативне ставиться до вчиненого та позитивні погляди на майбутнє життя, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування ним покарання.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 350 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 345 КК України - два роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 350 КК України - три роки позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначено за цим вироком покарання, із встановленням випробувального строку на 1 рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ у вигляді газового перцевого балона «Pepper КО Jet» - знищити.
Вирок суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м Полтави.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити прокурору та обвинуваченому.
Головуючий ОСОБА_1