Справа № 524/12713/25
Провадження № 1-кп/524/794/25
09 жовтня 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12025170500001354 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світлоград Ставропольського краю, РФ, громадянина РФ, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
22.07.2025 приблизно о 23 годині, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на законних підставах в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де в ході сумісного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він побачив в приміщенні кімнати вищевказаної квартири сумку марки «Puma», в якій знаходились грошові кошти у сумі 4100 гривень, які належать ОСОБА_6 . В цей час, у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи в умовах воєнного стану, введеного на всій території України, з 24.02.2022 Законом України від 24.02.2022 за 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» строк дії якого неодноразово продовжено, умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вважаючи, що його дії є непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою в незаконному отриманні майнової вигоди, шляхом вільного доступу, здійснив таємне викрадення (крадіжку) грошових коштів у сумі 4100 гривень, які належать ОСОБА_6 . Після чого, заволодівши вказаними грошовими коштами, ОСОБА_5 , з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 4100 грн.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України.
23.09.2025 між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК Украни звільнено від відбування покарання з випробуванням.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
Окрім цього, до угоди про визнання винуватості долучена заява від потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до якої останній надав письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_4 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз і в його присутності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Укладаючи відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розумів надані йому законом права, а також розяснені судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, укладання угод по якому не допускається, крім випадків надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладання ним угоди. Прокурором надано заяву потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до якої він надає згоду на укладання угоди між прокурором та обвинуваченим, а отже угода відповідає вимогам закону.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.ч.4, 5 ст. 474 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.07.2025 на тимчасово вилучене майно необхідно скасувати.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не пред'являвся.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 468, 469, 472, 474 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 , укладену 23 вересня 2025 року.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 5(п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши відповідно до ст. 76 КК України обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.07.2025 на тимчасово вилучене майно - скасувати.
Речові докази: сумку сіро-чорного кольору марки «PUMA» -повернуи потерпілому ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_7