Справа № 367/6811/25
Провадження №1-в/367/166/2025
Іменем України
08 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду матеріали подання провідного інспектора Бучанського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погодженого начальником відділу ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання у зв'язку із змінами до Закону України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,-
Бучанський РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області звернувся до суду з поданням про звільнення ОСОБА_5 від виконання покарання засудженого.
В обґрунтування подання вказують, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в Бучанському РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області з 10.04.2024 року.
18.07.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Вказаним Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна, чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Зазначили, що згідно вироку Оболонського районного суду м. Києва від 19.10.2021 року ОСОБА_5 04.05.2019 року будучи матеріально-відповідальною особою, якій ввірено майно ТОВ «СВП ПЛЮС», відповідно до договору про повну індивідуальну відповідальність від 21.12.2019, посадової інструкції продавця консультанта, маючи безперешкодний доступ матеріальних цінностей, перебуваючи на робочому місці в приміщення магазину «ТТТ», діючи умисно, повторно, привласнив товар, а саме: мобільний телефон «Dogee X 50 Black», спричинивши ТОВ «СВП ПЛЮС», матеріальну шкоду на суму 1008,24 грн.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 2019 рік з 1 липня 2019 року складав 960,50 грн. Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму 1921,00 грн. Отже, відповідно до вироку Оболонського районного суду м. Києва сума в розмірі 1008,24 грн. менша двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
На підставі цього просили вирішити питання про звільнення ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання.
Прокурор просив подання задовольнити частково, виключивши з вироку епізод який мав місце 04.05.2019 року на суму 1008,24 грн. У задоволенні іншій частині просив відмовити.
Представник органу пробації у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки суд не повідомили.
Засуджений ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду вказаного подання повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься заява, в якій просив задовольнити подання та розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Враховуючи положення статті 539 КПК України суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності вказаних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з вироку Оболонського районного суду м. Києва від 19.10.2021 року, в справі №756/7442/19, ОСОБА_5 визнано винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання, відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш сурового покарання більш суровим покаранням у вигляді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов'язані із зберіганням, обліком та реалізацією товарно-матеріальних цінностей на один рік 6 місяців. Відповідно до ст. 701 КК України, призначено остаточно ОСОБА_5 покарання за сукупністю вироків, приєднавши повністю до покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов'язані із зберіганням, обліком та реалізацією товарно-матеріальних цінностей на один рік 6 місяців, яке йому призначено за цим вироком не відбуте ним покарання у вигляді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1020 (одна тисяча двадцять) гривень, яке йому було призначене за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 17.05.2018 року.
Вирок набрав законної сили 19.11.2021.
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковиний мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи ( у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2019 року складав 960,00 грн. Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 1921,00 грн.
Згідно вироку Оболонського районного суду м. Києва від 19.10.2021, в справі №756/7442/19, ОСОБА_5 27.04.2019 року викрав майно на суму 2643,61 грн, в той же день повторно викрав майно на суму 5179,86 грн. 04.05.2019 року повторно викрав майно на суму 108,24 грн, що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2270 грн). Крім цього 06.05.2019 року повторно викрав майно на суму 5186,80 грн.
Таким чином, на засудженого ОСОБА_6 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати за епізодом який мав місце 04.05.2019 року на суму 1008,24 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду. При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_6 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання підлягає частковому задоволенню шляхом виключення з вироку Оболонського районного суду м. Києва від 19.10.2021 року епізоду, який мав місце 04.05.2019 на суму 1008,24 грн., та посилання на визнання винним та засудження ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 191 КК України за вказаним епізодом. Водночас оскільки інші діяння засудженого кваліфіковані за ч.ч. 1, 3 ст. 191 КК України, які не підпадають під дію ч. 2 ст. 74 КК України, та призначено основне покарання за дані злочини у межах мінімальної санкції ч. 3 ст. 191 КК України, підстав для пом'якшення призначеного основного та додаткового покарання відсутні та у задоволенні клопотання органу пробації у цій частині слід відмовити.
На підставі ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України , Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд,-
Подання провідного інспектора Бучанського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погодженого начальником відділу ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання у зв'язку із змінами до Закону України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» - задовольнити частково.
Виключити з вироку Оболонського районного суду м. Києва від 19.10.2021 року по справі № 756/7442/19 епізоду, який мав місце 04.05.2019 на суму 1008,24 грн., та посилання на визнання винним та засудження ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 191 КК України за вказаним епізодом.
В іншій частині подання лишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1