Справа № 361/10067/25
Провадження № 2/361/3677/25
29.09.2025
(ЗАОЧНЕ)
29 вересня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Червонописького В.С.,
за участю секретаря Корнійко А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У серпні 2025 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом.
Свій позов позивач обґрунтовувала тим, що 18 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що складено запис за № 534.
Зазначає, що за час перебування в шлюбі народилася дитина: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наголошує, що наразі відносини погіршилися, сторони не можуть бути однією родиною та не ведуть спільного життя, як чоловік та дружина. Позивач та відповідач не змогли побудувати міцні сімейні відносини, та наразі не можуть бути родиною і кожен з них веде самостійне життя, разом не проживають.
Просила суд постановити рішення про розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Крім того, позивач просила суд справу розглянути у спрощеному провадженні без участі позивача та її представника, проти заочного рішення не заперечує.
28 серпня 2025 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
За зареєстрованою адресою місця проживання відповідача засобами поштового зв'язку акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви, проте судова кореспонденція йому не вручена та повернута до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Близькі за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.
Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідач не використав право подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між сторонами 18 серпня 2007 року був зареєстрований шлюб між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що 18 серпня 2007 року складено відповідний актовий запис № 534, серія НОМЕР_1 .
Від спільного шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 1251, серія НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони остаточно припинили сімейні відносини, не ведуть спільного господарства.
Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Водночас, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За положеннями ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Також, у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України »Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бут розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання.
При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.
Отже, встановивши не бажання позивача продовжувати шлюбні стосунки та відсутність будь-яких переконливих доказів того, що сторони вчиняють дії, направлені на збереження сім'ї, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим та буде суперечити інтересам сторін.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи ті обставини, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачем розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди - є неможливим.
Керуючись ст. ст. 24, 56, 110, 111, 112,113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 200, 265, 268, 280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 18 серпня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис №534, серія НОМЕР_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.Червонописький