Справа № 357/14515/25
3/357/5846/25
09.10.2025 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 3 КУпАП,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
ОСОБА_1 , ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 08.08.2025, приблизно о 01:00 год. перебувала у п'яному вигляді за адресою: Київська область, м. Біла Церква по вул. Глазкова, 3, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 178 КУпАП, чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину визнала.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція ч. 3 статті 184 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення встановлена показами в суді особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.08.2025 серії ВАД № 857182, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Суддя, заслухавши ОСОБА_1 , розглянувши протокол та додані до нього документи вважає, що остання своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП - невиконання батьківських обов'язків щодо виховання дитини, що призвело до вчинення неповнолітніми віком чотирнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.
Призначаючи стягнення враховуються дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , є визнання вини.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Суддя вважає, що ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 184 ч. 3, 221, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП і застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ