Справа № 357/15670/25
Провадження № 2/357/6591/25
09.10.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.
Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
З позову вбачається, що позивачем заявлені до суду дві вимоги немайнового характеру, а саме: 1) розірвати шлюб; 2) визначити місце проживання малолітньої дитини разом з матір'ю.
Особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви щодо сплати судового збору за звернення до суду та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
До позовної заяви позивачем додана квитанція про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн, тобто судовий збір сплачено за одну вимогу немайнового характеру.
Отже позивач в порядку усунення недоліків позову має сплатити судовий збір ще за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 1 211,20 грн. (3 028 х 0,4) та надати суду докази (квитанцію) про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код); Судовий збір, за позовом____(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Крім того, у позовній заяві вказуються відомості необхідні для правильного вирішення спору ( ч. 6 ст. 175 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли, зокрема щодо визначення місця проживання малолітньої дитини разом з матір'ю (друга позовна вимога).
Відповідно до частини 4 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Положеннями частини 5 статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін.
Отже в порядку усунення недоліків позову, позивачу слід визначити належний склад учасників справи, в тому числі шляхом залучення до участі в справі в якості третьої особи орган опіки та піклування Білоцерківської міської ради, а також надати докази щодо наявності спору між сторонами щодо місця проживання дитини.
Слід також роз'яснити, що справа за позовною вимогою про визначення місця проживання дитини розглядається судом в порядку загального позовного провадження, в яких перед розглядом справи по суті провадиться підготовче судове засідання. У таких справах необхідним є складення висновку органу опіки та піклування, а також з'ясування думки дитини в судовому засіданні за участю психолога. Наведене може вплинути на строки розгляду справи, в тому числі і першої позовної вимоги про розірвання шлюбу.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 12, 13, 175, 185, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Цуранов