вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/286/25
Справа № 356/428/25
РІШЕННЯ (заочне)
02.10.2025 року Березанський міський суд Київської області в складі:
Головуючого судді Лялик Р.М.
З участю секретаря Стрижак В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 15.11.2020 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 201115-001.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 17 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю.
Згідно пункту 2.2. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та здійснити плату за його користування до закінчення строку дії договору, згідно графіку, передбаченого договором, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань.
Кредитний договір № 201115-001 від 15.11.2020 року було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором F11674 (15.11.2020 12:58:17).
Відповідно до кредитного договору клієнту було надано кредит у сумі 17 000, 00 грн. строком дії договору до 15.11.2021 року.
Відповідно до умов кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 5, 9 % (сума одноразової комісії складає 1 003, 00 грн.), разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника.
Згідно розрахунку кредитної заборгованості та виписки з особового рахунку за кредитним договором № 201115-001 від 15.11.2020 року станом на 18.03.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 12 475, 00 грн., яка складається з: 5 454, 00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7 021, 00 грн. - прострочена заборгованість по процентам.
Відтак, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 20115-001 від 15.11.2020 року у розмірі 12 475, 00 грн., судові витрати в сумі 2 422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, розгляд справи просив проводити без його, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з"явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованою адресою проживання.
За таких обставин, суд прийняв рішення про заочний розгляд за наявними матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача проти такого порядку не заперечує, а належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з'явився, не повідомив причини своєї неявки та не подав відзиву.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, надані на підтвердження вказаних обставин, встановив наступне.
15.11.2020 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 201115-001, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 17 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю та здійснити плату за його користування до закінчення строку дії договору, згідно графіку, передбаченого договором, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань (а.с. 18-19).
В матеріалах справи мітиться також паспорт кредитного продукту «12 місяців», що пропонується для клієнта ОСОБА_1 (а.с. 20) та внутрішні правила надання фінансових послуг надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кредитсервіс» (а.с. 21-23).
Відповідно до платіжного доручення № 887 від 15.11.2020 року ОСОБА_1 здійснено переказ коштів в сумі 15 997, 00 грн.; призначення платежу: перерахування кредитних коштів за кредитним договором № 20115-001 (а.с. 30).
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 20115-001 від 15.11.2020 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» станом на 18.03.2025 року (включно) становить 12 475, 00 грн. (а.с. 24).
Позивачем ТОВ «Кредитсервіс» було надіслано відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості від 18.04.2025 року, однак заборгованість відповідачем погашена не була (а.с.29).
Статтею 55 Конституції України гарантовано право особи на судовий захист.
Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 - електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова відповідача від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
При цьому, порушенням зобов'язання в розумінні статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Так, за змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитом є грошові кошти, надані банком або іншою фінансовою установою позичальнику у відповідному розмірі, зобов'язання з повернення яких на умовах та в строки, встановлені договором, покладається на позичальника.
У випадку порушення позичальником строків виконання таких зобов'язань вони стають простроченими.
Окрім того, як встановлено в пункті 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В частині 2 статті 1050 ЦК України зазначено, що у випадку, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Так, за правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Таким чином, за встановлених судом обставин, відповідач скористався наданим банком кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 12 475, 00 грн.
Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Судом враховано, що частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства визнано справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Як визначено ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
З урахуванням вказаного, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 скористався наданим банком кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань.
Доказів зворотного суду надано не було та в судовому засіданні їх не встановлено.
Відтак, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» підлягають задоволенню.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023 року (а.с. 33-34); платіжну інструкцію № 6043 від 18.02.2025 року на суму 7 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата правничої допомоги згідно акту № 3 від 18.02.2025 року по договору про надання правничої допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023 року) (а.с. 32); акти приймання-передачі наданої правової допомоги (а.с. 38,39,40).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (місцезнаходження: вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 63-з, м. Київ, код ЄДРПОУ: 41125531) заборгованість за кредитним договором № 20115-001 від 15.11.2020 року за період з 15.11.2020 року по 15.02.2022 року в розмірі 12 475 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (місцезнаходження: вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 63-з, м. Київ, код ЄДРПОУ: 41125531) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (місцезнаходження: вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 63-з, м. Київ, код ЄДРПОУ: 41125531) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя Р. М. Лялик