Справа № 355/2105/25
Кримінальне провадження № 1-кп/355/156/25
"06" жовтня 2025 р. Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду селища Баришівка кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025116080000103 від 03 червня 2025 року відносно,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міста Миколаїв, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, освіта середня спеціальна, раніше судимий 07 лютого 2024 року за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя за ч.1 ст. 309 КК України у виді штрафу 17000, 00 гривень, 11 лютого 2025 року ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя замінено покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,
у скоєнні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,-
ОСОБА_3 07 лютого 2024 року засуджений Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень.
Заводським районним судом м. Запоріжжя 11 лютого 2025 року на підставі ст. 53 КК України, ст. 26 КВК України несплачену суму штрафу замінено на покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.
В подальшому, ОСОБА_3 , 05 березня 2025 прибув до уповноваженого органу з питань пробації - Броварського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, де йому під підпис в повному обсязі роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт та наслідки за ухилення від його відбування, передбачені ч. 2 ст. 389 КК України. Того ж дня, ОСОБА_3 під особистий підпис видано направлення для відбування покарання у виді громадських робіт до КП «Житлово-експлуатаційна контора Баришівської селищної ради», згідно якого останній мав приступити до виконання громадських робіт з 10 березня 2025 року.
Однак, ОСОБА_3 в порушення порядку та умов відбування вищевказаного покарання до КП «Житлово-експлуатаційна контора Баришівської селищної ради» 10 березня 2025 не з'явився та не розпочав відбування покарання.
ОСОБА_3 25 квітня 2025 року за викликом з'явився до Броварського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, та працівниками уповноваженого органу з питань пробації письмово попереджено його про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України за умисне невиконання покарання у виді громадських робіт.
Не зважаючи на вищевказане попередження, ОСОБА_3 знову, без поважних причин, не з'явився до КП «Житлово-експлуатаційна контора Баришівської селищної ради» для відбуття призначеного йому покарання.
Тобто, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно з метою ухилення від відбування покарання, достовірно знаючи, що йому необхідно відбути покарання, визначене ухвалою 11 лютого 2025 року, Заводським районним судом м. Запоріжжя у виді 240 годин громадських робіт, порушуючи порядок та умови відбування даного покарання, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт за ст. 389 КК України, в період з 10 березня 2025 року по день складання обвинувального акту без поважних причин не відпрацював жодної години з визначеного покарання та таким чином ухилився від відбування призначеного покарання.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбачено ч.2 ст.389 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст.302 КПК України, надійшов до суду 02 жовтня 2025 року з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника ОСОБА_4 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, тобто за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт в період з 10 березня 2025 року по день складання обвинувального акту, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироці суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а саме заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання іншого учасника судового провадження захисника ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши обвинувальний акт та матеріали кримінальної справи, які були надані прокурором як докази здобутими на досудовому розслідуванні та не оспорюються, їх можна визнати допустимими, а саме:
Копію вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2024 року, за яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу, що становить 17000, 00 гривень (а.с. 11-12)
Копію ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2025 року, за якою замінено засудженому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу розміром однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень призначеного Заводським районним судом міста Запоріжжя, від 07 лютого 2024 року за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України на покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин з розрахунку одна година громадських робіт на один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, які відбувати не більше 4 годин за день (а.с. 13-14)
Подання Броварського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про притягнення до кримінальної відповідальності засудженого ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що останній не з'являється до підприємства для відбування громадських робіт та станом на 06 травня 2024 року жодної відбутої години громадських робіт не має (а.с.10)
Підписку ОСОБА_3 , за якою він засуджений до громадських робіт на 240 годин, а також, що він ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, а також попереджений, що в разі ухилення від відбування покарання може бути притягнутий до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України (а.с.16)
Копію письмових пояснень ОСОБА_3 , від 05 березня 2025 року, за якими вказано, що він ознайомлений з направленням для відбування покарання у виді громадських робіт ( а.с. 17)
Копію наказу №52/1 від 07 березня 2025 року про прийняття для проходження громадських робіт ОСОБА_3 з 10 березня 2025 року та графіку виходу особи, до якого застосовано кримінальне покарання у вигляді громадських робіт (а.с. 20-21)
Копію повідомлення КП «Житлово-експлуатаційна контора Баришівської селищної ради» від 31 березня 2025 року №98 за яким вказано, що ОСОБА_3 , з 10 березня 2025 року для відпрацювання громадських робіт не з'являється, відповідно до табелю виходу на роботу обвинувачений не виходив на роботу ( а.с. 22-23).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 від 25 квітня 2025 року вказано, ОСОБА_3 не прибуває для виконання громадських робіт у зв'язку з тим що він хворів. У зв'язку з чим отримав попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. (а.с. 26-27)
Довідки, які видані 07 серпня 2025 року заступником головного лікаря з ЕТН Комунального некомерційного підприємства «Баришівська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_5 з яких слід, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.(а.с.42)
Згідно довідки-характеристики обвинувачений ОСОБА_3 характеризується посередньо, ніде не працює, громадський порядок не порушує, спиртними напоями не зловживає, схильний до вживання наркотичних речовин. (а.с.52)
Суд кваліфікує дії обвинуваченого як ухилення від відбування покарання у види громадських робіт, що передбачено ч.2 ст.389 КК України.
Вчинений обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків .
Відповідно ст. 65 КК України суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Враховуючи особу обвинуваченого, скоєний ним кримінальний проступок, а також те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції його від суспільства оскільки ухиляється від відбування призначеного покарання, йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.389 КК України у виді обмеження волі. Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. ст. 65 - 68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок до повного відбуття покарання за попереднім вироком, остаточне покарання йому слід призначити на підставі ст. 71 КК України, використовуючи правила складання покарань, передбачені ст. 72 КК України.
Згідно ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
Як слід з.4 ст.71 КК України, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком.
За змістом п. 4, ч. 1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт;
Отже, із зазначених положень вбачається, що одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт.
Обвинувачений ОСОБА_3 не відбув призначене покарання у виді 240 годин громадських робіт, виходячи із розрахунку, визначеному положеннями п. 4, ч. 1 ст.72 КК України становить 30 днів обмеження волі (240 годин : 8 = 30днів).
За таких обставин, в порядку ст.ст.71,72 КК України суд вважає за необхідне до покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком 07 лютого 2024 року Заводського районного суду м. Запоріжжя за ч.1 ст. 309 КК України у виді штрафу 17000, 00 гривень, яке змінено 11 лютого 2025 року ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт, що становить 30 днів обмеження волі.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Речові докази відсутні.
В ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100,124,301,302,368-374,381-382,394 КПК України,-
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального проступку передбаченого ч.2 ст.389 КК України та призначити за цими законом покарання у виді 1(одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст.71, ч. 1 ст.72 КК України, за сукупністю вироків, повністю приєднати ОСОБА_3 невідбуту частину покарання за вироком від 07 лютого 2024 року Заводського районного суду м. Запоріжжя за ч.1 ст. 309 КК України у виді штрафу 17000, 00 гривень, яке змінено 11 лютого 2025 року ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт, за визначеними положеннями п. 4, ч. 1 ст.72 КК України становить 30 днів обмеження волі, остаточно призначити покарання у виді 1 (одного) року 30 днів обмеження волі.
Запобіжний захід не обирати.
Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 діб, з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду, шляхом її направлення через Баришівський районний суд Київської області.
Відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недосліджена доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Баришівського
районного суду ОСОБА_6