ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/48423.12.10
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі гарант»
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова
компанія «Оранта»
про стягнення 6 926,93 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача : не з'явились;
від відповідача: Лата А.Ф. (довіреність від 08.12.2010р.).
В судовому засіданні 23 грудня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Українська Страхова компанія «Дженералі гарант»в особі Білоцерківської філії ВАТ «УСК «Дженералі гарант»(позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 6 926,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо -транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/4314351.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, позовні вимоги в судовому засіданні визнав частково.
Ухвалою від 09.12.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 23.12.2010р.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
22 вересня 2008 року між позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-023258 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Договір добровільного страхування або Договір).
Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Транспортний засіб «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (копія свідоцтва в матеріалах справи).
Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема -пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 18.08.2009р. на 249 км автодороги м.Подільськ-Умань, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника і автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_2.
В результаті ДТП автомобіль «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім'я Страхувальника (копія довідки в справі).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 6626,93 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 482 від 23.10.2009р. (копія платіжки в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 88334 від 23.09.09р. (належним чином засвідчена копія страхового акту міститься в матеріалах справи).
Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що позивачем були понесені додаткові фінансові витрати по оплаті за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 111 від 13.01.2010р. (копія платіжки в справі).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08.09.2009р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4314351 (тип договору -3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з ОСОБА_2 полісу № ВС/4314351 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2 транспортного засобу «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Як визначено зі звіту про оцінку автомобіля № 226 (копія звіту в справі), вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 18.08.2009р., становить: 9806,28 грн.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВС/4314351 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 35000,00 грн. та франшиза в розмірі 00,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2, транспортного засобу «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 6626,93 грн.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача додаткових фінансових витрат, зокрема, за проведення експертизи в розмірі 300,00 грн. - є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Зі змісту страхового акту № 88334 від 23.09.09р. вбачається про додаткові збитки позивача, пов'язані з відповідною страховою подією, однак останнім не доведено, а з розрахунку виплати страхового відшкодування, зазначеного в страховому акті № 88334 від 23.09.09р., що був зроблений самим Страховиком не вбачається, що розміри витрат за проведення експертизи включались останнім до загальної суми страхового відшкодування.
Позивач в порядку досудового врегулювання спору 05.02.2010р. направив відповідачу регресну вимогу про виплату страхового відшкодування) (копія вимоги в справі). Факт надсилання відповідної вимоги позивачем та отримання її відповідачем 08.02.2010р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні № 393081 (копія повідомлення в матеріалах справи). Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не провів.
На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу відповідачем не перерахована, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі: 6626,93 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 6626,93 грн.
Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 321,10 грн. (96,90 грн. державного мита та 224,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, Голосіївський район, Жилянська, будинок, 75) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі гарант»в особі Білоцерківської філії ВАТ «УСК «Дженералі гарант»(ідентифікаційний код: 24879646, адреса: 09117, Київська область, м. Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, 12, офіс, 3, р/р 26504010022010 в «Укрексімбанку»м. Київ, МФО 322313) грошові кошти: основного боргу -6 626,93 грн. (шість тисяч шістсот двадцять шість гривень 93 копійки) та судові витрати: державного мита - 96,90 грн. (дев'яносто шість гривень 90 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -224,20 грн. (двісті двадцять чотири гривні 20 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення - 27.12.2010р.