Справа № 212/11347/25
2-н/212/3073/25
про відмову у видачі судового наказу
08 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Феняк О.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду та просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) на одну дитину.
Ознайомившись з матеріалами заяви про видачу судового наказу, приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Таким чином, особа має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу лише з вимогою, чітко визначеною у вказаних вище пунктах статті 161 ЦПК України.
Як встановлено зі змісту заяви про видачу судового наказу, заявник просить суд видати судовий наказ щодо вимоги, що не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України.
Частиною 2 ст. 167 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, в силу положень статті 165 ЦПК України, у видачі судового наказу належить відмовити, роз'яснивши наслідки такої відмови.
Керуючись ст. ст. 161, 165-166, 259, 260, 353 ЦПК України, суддя,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. Р. Феняк