Справа № 212/11283/25
3/212/2651/25
08 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду м. Кривого Рогу Феняк О.Р., розглянувши матеріали, які надійшли з Криворізького РУП ВП №3 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
21 вересня 2025 року о 12 годині 30 хвилин громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем свого проживання ухилилась від передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: квартира потребує ремонту, в квартирі брудно, речі розкидані, стоїть стійкий неприємний запах, обмежений запас продуктів харчування та готової їжі, чим порушила ч.2 ст. 150 СК України.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані інспектором поліції за ч. 1 ст. 184 КУпАП, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №866077 від 24.09.2025.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно. До протоколу про адміністративне правопорушення додано заяву ОСОБА_1 в якій вона просить розгляд справи проводити без її присутності. З заявою про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 не зверталась.
Суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, про призначення у справі судового засідання, не була позбавлена можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП у будь-який спосіб.
Враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція ч.1ст.184 КУпАП, передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Згідност.150 СК України, визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон) дитиною вважається особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.01.2001 року (в діючій редакції) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч.1 ст.152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом.
В силу положень ст.155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №866077 від 24.09.2025, повідомленням Криворізької гімназії №34 КМР №846 від 16.09.2025; поясненнями ОСОБА_1 від 24.09.2025; актом обстеження умов проживання, складеним спеціалістами служби у справах дітей 24.09.2025; рапортом Інспектора СЮП ВП КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Рудяк Д.; Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Оцінюючи наявні у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП суд не вбачає.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд, у відповідності до положень статті 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність та відповідно до норм ст. 36 КУпАП вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Положеннями ст. 40-1КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 184, 247, 251, 256, 283-285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 гривень (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.)
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, в установу банку України не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу та судового збору у вказаний термін, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для організації примусового виконання в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у випадку примусового виконання даної постанови, з правопорушника підлягає стягненню штраф, визначений даною постановою, у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О. Р. Феняк