ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/32808.12.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»
про стягнення 148 008, 95 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Волинський А.В.
від відповідача: не з?явились
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу № LC447-04/10 від 01.04.2010 р. у розмірі 148 008, 95 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вищевказаного договору щодо внесення лізингових платежів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.11.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 р. розгляд справи було відкладено на 08.12.2010 р. у зв?язку з нез?явленням у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача на виклик суду не з?явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 08.12.2010 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
28.03.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»укладено договір фінансового лізингу № LC447-03/07, за умовами якого позивач, на підставі договору купівлі-продажу, зобов?язується придбати у свою власність та передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації, а відповідач - прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
У відповідності до п. 1.2. договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів та не може бути менше одного року.
Пунктами 4.1., 4.2. договору встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію позивача та визначаються відповідним графіком.
У відповідності до специфікації від 28.03.2007 р. (додаток 2 до договору фінансового лізингу № LC447-03/07 від 28.03.2007 р.) предметом лізингу є екскаватор колесний WX 165 фірми CASE з планерувальним ковшем вартістю 1 148 536, 04 грн.
25.09.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»укладено угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу № LC447-03/07 від 28.03.2007 р., якою погодили вищевказаний договір та додатки до нього у новій редакції.
Відповідно до п. 6 вказаної угоди вона набирає законної сили з дня її підписання уповноваженими представниками сторін та з моменту її підписання та підписання договору в новій редакції попередня редакція договору втрачає чинність.
25.09.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»укладено договір фінансового лізингу № LC447-03/07 від 28.03.2007 р. у новій редакції та зазначено, що з дня його підписання сторонами договірні відносини сторін за договором № LC447-03/07 від 28.03.2007 р. продовжують свою дію, а договір застосовується у новій редакції і діє до повного виконання сторонами своїх обов?язків за цим договором.
Пунктами 4.1., 4.3. договору № LC447-03/07 від 25.09.2009 р. встановлено, що відповідач за цим договором сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу на поточні лізингові платежі. Відповідач протягом строку лізингу щомісяця сплачує позивачу авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії позивача.
Пунктом 4.4. договору передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку до договору та перераховується у гривні за курсом продажу. Комісія позивача, розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості відповідача згідно даних графіку до договору.
01.04.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»укладено угоду про внесення змін до договору оренди фінансового лізингу № LC447-03/07 від 25.09.2009 р., яким змінили номер вищевказаного договору на № LC447-04/10 та зазначено, що всі платежі за договором фінансового лізингу № LC447-03/07 від 25.09.2009 р. будуть здійснюватись на підставі договору фінансового лізингу № LC447-04/10, а предмет лізингу, переданий за договором № LC447-03/07 від 25.09.2009 р. вважається переданим за договором № LC447-04/10.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов?язання щодо сплати лізингових платежів за договором № LC447-04/10 від 01.04.2010 р. , у зв?язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 148 008, 95 грн. відповідно до рахунків-фактур № № LC447-04/10/4-004 від 01.07.2010 р., № LC447-04/10/5-005 від 02.08.2010 р. та № LC447-04/10/6-006 від 01.09.2010 р.
Оцінюючи подані позивачем докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Статтею 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»до обов?язків лізингоодержувача віднесено, зокрема, обов?язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № LC447-04/10 від 01.04.2010 р. не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору фінансового лізингу № LC447-04/10 від 01.04.2010 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 148 008, 95 грн., а відповідач наведені позивачем обставини не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх грошових зобов'язань, то позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»про стягнення заборгованості по лізинговим платежам у розмірі 148 008, 95 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон» (03680, м. Київ, вул. Качалова, 5, код ЄДРПОУ 34731008), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м. Київ, пр. Московський, 9, корп. 5, оф. 101, код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість у розмірі 148 008, 95 (сто сорок вісім тисяч вісім грн. 95 коп.) грн., 1 480, 09 (одна тисяча чотириста вісімдесят грн. 09 коп.) грн. - державного мита та 118, 00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пригунова А.Б.
Повне рішення складено: 24.12.2010 р.