Справа № 209/7426/25
Провадження № 3/209/1332/25
09 жовтня 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Левицька Н.В.., розглянувши адміністративний матеріал, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст.172-20 КУпАП,-
До Дніпровського районного суду міста Кам'янського з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії Українинадійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно протоколу серії НГУ №542524 про військове адміністративне правопорушення, 23 вересня 2025 року близько 21 год 30 хв. солдат ОСОБА_1 на території пункту тимчасової дислокації підрозділу в місці несення служби охороняємого об'єкту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , перебував в стані алкогольного сп'яніння та виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 не з'явився, належним чином сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи смс-повідомленням. ОСОБА_1 скерував до суду заяву, в якій зазначив, що просить суд проводити розгляд справи без його участі на підставі наявних у суді матеріалів справи.
Враховуючи заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та на підставі ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2).
Відповідно до ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, визначені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Так, згідно ч.3 ст.172-20 КУпАП, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відтак, станом на день вчинення адміністративного правопорушення 23 вересня 2025 року в Україні діє особливий період (воєнний стан).
Суд, дослідивши у судовому засіданні адміністративний матеріал, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненого при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом серії НГУ №544524 від 23 вересня 2025 року, Актом №2721.40 від 23 вересня 2025 року огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції з використанням спеціального технічного засобу та тесту, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено 1,58 проміле, витягом з наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 368 від 06 грудня 2024 року; витягом з наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 180 від 20 червня 2025 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 23 вересня 2025 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 23 вересня 2025 року; актом про відмову від надання пояснень або виконання вимог.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, тобто, перебував на території військової частини в стані алкогольного сп'янінні в умовах особливого періоду.
Також судом досліджені службова характеристика на ОСОБА_1 , наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №745 від 07 серпня 2024 року «Про призначення посадових осіб частини, уповноважених складати протоколи про військові адміністративні правопорушення», у якій зокрема зазначено, що солдат ОСОБА_1 зарекомендував себе виключно з негативної сторони як недисциплінований та несумлінний військовослужбовець. Вимоги статутів ЗСУ та інших керівних документів, які регламентують проходження служби НГУ знає погано та відповідно не користується ними в повсякденному житті.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Будь-які докази, які б свідчили про зворотнє, в матеріалах справи відсутні.
Підстав для закриття справи на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 судом не встановлено, також відсутні підстави для застосування ст.22 КУпАП.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
У ч.2 ст.33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті ч.3 ст.172-20 КУпАП, зокрема у виді штрафу.
Саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Крім того, відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», слід стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.33, 34, 40-1, ст. 172-20, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам'янського протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через 15 днів з дня набрання постановою про накладання штрафу законної сили, а в разі оскарження або опротестування - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА