Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/908/21
Провадження по справі № 1-кп/514/16/25
09 жовтня 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Бессарабське клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
В провадженні Тарутинського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021162270000242 від 12.06.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
09 жовтня 2025 року ухвалою суду відновлено кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162270000242 від 12.06.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, посилаючись на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, на наявність ризиків, які виражаються у можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ризик переховуватись від суду підтверджується зокрема тим, що обвинувачений після скерування обвинувального акту до суду, залишив місце мешкання, та фактично ухиляється від судових засідань, тим самим перешкоджаючи розгляду кримінального провадження відносно нього. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для ОСОБА_4 переховуватися від суду. Поряд із цим, ризик втечі має оцінюватись у контексті обставин, пов'язаних із характером особи, її моральністю. Враховуючи, що ОСОБА_4 ніде офіційно не працює, самовільно залишив військову частину, місце реєстрації обвинуваченого знаходиться в межах території, яка безпосередньо межує з територією Республіки Молдова, що може спонукати його переткнути Державний кордон України у напрямку виїзду та ухилитись від суду.
Оцінюючи наведені ризики у сукупності, вважає їх реальними та такими, що виправдовують обмеження свободи обвинуваченого.
Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж у вигляді тримання під вартою - немає. Тож, просив задовольнити клопотання та обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді триманні під вартою строком на 60 діб без визначення застави.
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив застосувати відносно нього міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки наміру переховуватись від суду у нього немає.
Заслухавши думку учасників судового провадження суд дійшов до наступних висновків.
Так, частинами 1,2 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини наведені в ст. 178 КПК України.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 11.06.2021 в період часу з 16:00 годин по 17:00 годин, перебуваючи під навісом приміщення літньої кухні свого домоволодіння по АДРЕСА_1 вживав алкогольні напої зі своєю знайомою ОСОБА_6 , під час чого вступив у сварку з побутових причин, в процесі якої вони негативно висловлювались в адресу один одного .
Під час зазначеної сварки, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з прямим умислом, направленим на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , з мотивів особистих неприязних відносин, що виникли під час сварки, бажаючи помститися за її висловлювання, які він вважав образливими для себе, взяв у руки дерев'яну дошку, довжиною 1,5 метра.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , зазначеною дошкою наніс множинні (не менш п'яти) удари по різним частинам тіла ОСОБА_6 , а саме по голові та тулубу, спричинив останній тілесні ушкодження, у виді синця повік правового ока, крововиливу слизової оболонки верхньої губи, синця правої підключичної області, зовнішньої поверхні лівого плеча, задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, задньо-внутрішньої поверхні нижньої третини лівого передпліччя, тильної поверхні лівої кисті, зовнішньої поверхні правого плеча, зовнішньої поверхні правого стегна, що не були небезпечними для життя в момент заподіяння, та за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого неправомірного умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , взяв у руки сапу з дерев'яним руків'ям, яка знаходилась під навісом господарського приміщення зазначеного домоволодіння.
Далі, підійшов до ОСОБА_6 , яка в цей час сиділа на сходинках біля вхідних дверей приміщення літньої кухні та наніс їй один удар металевою частиною сапи по голові в область потилиці, внаслідок якого спричинив останній тілесні ушкодження у виді рани лівої тьмяно-потиличної області голови, синців лобної області, крововилив м'яких покривів голови лівої лобно-скронево-тімяно-потиличної та правої лобної області, лівосторонній вогнищевий субдуральний крововилив, внутрішньо-мозкова гематома лівої скроневої частки, які призвели до набряку головного мозку, що були небезпечним для життя в момент заподіяння, та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Внаслідок спричинення ОСОБА_4 сукупності зазначених тілесних ушкоджень, які супроводжувались набряком головного мозку, потерпіла ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18:20 годин померла в КНП «Одеська обласна клінічна лікарня».
Тож, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 02 квітня 2025 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Іванчанка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого в будинку АДРЕСА_2 , мешканця будинку АДРЕСА_1 у зв'язку з неявкою обвинуваченого у судові засідання.
09 жовтня 2025 року ухвалою суду відновлено кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162270000242 від 12.06.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України у зв'зку з розшуком останнього.
Суд, оцінивши обставини справи, пояснення обвинуваченого, який не погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, які виражаються у можливості обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду, прийшов до висновку, що п
ідстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою наразі не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні зокрема щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу в повному обсязі та вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 177, 194, 331, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 07 грудня 2025 року, включно, без визначенням розміру застави.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.
Суддя ОСОБА_1