Провадження № 2/510/1777/25
Справа № 510/1474/25
09 жовтня 2025 року м. Рені Одеської області
Ренійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,
за участю секретаря Фурсової А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
В провадженні Ренійського районного суду Одеської області перебувала зазначена цивільна справа, за результатами розгляду якої судом, 29 вересня 2025 року постановлено заочне рішення про задоволення позову, а саме суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 21.06.2024-100000937 (кредитної лінії) від 21 червня 2024 року у розмірі 36 571 (тридцять шість тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн. 01 коп. та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Заходами електронного суду представник позивача Сарана А.О. звернувся до суду з заявою про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.
Частина 3 ст. 270 ЦПК України наголошує на те, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд дослідивши надані докази дійшов висновку, що заява про компенсування судових витрат підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, а також, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.
Положення ст. 133 ЦПК України регламентує види судових витрат, відповідно якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, й витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Також зі змісту ст.58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно ст.15 ЦПК України, представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 62 ЦПК визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, у відповідності до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, представник позивача при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, ніс витрати на професійну правничу допомогу, які за договором про надання правничої допомоги (п. 3.1) № 01/25-СЦ від 01 квітня 2025 року складають 6000 гривень, що сплачені за платіжною інструкцією № СЦ00043161 від 02 жовтня 2025 року.
Ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представником позивача своєчасно ставилось питання перед судом про розподіл судових витрат, однак докази суми витрат на правничу допомогу адвоката надано окремо з відповідною заявою про розподіл судових витрат у терміни передбачені чинним законодавством.
Отже, вартість наданих послуг становить 6000 гривень, яка підтверджена наданими суду матеріалами.
З огляду на викладене вимоги представника позивача щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, доведеним і підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст.141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, -
вирішив:
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова