Cправа №505/303/22
Провадження №1-кп/505/276/2025
Іменем України
01.10.2025 Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
законного представника ОСОБА_5 ,
особи щодо якої заявлено клопотання ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Подільську Одеської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у об'єднаному кримінальному провадженні за №-12021161180001003 від 12.11.2021 та за №-12022161180000111 від 15.04.2022, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бендери Республіки Молдова, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- за фактом суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.194 КК України,-
12.11.2021 близько 13 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в місті Подільськ Одеської області на вулиці Вокзальна біля будинку №-62, побачив припаркований на обочині проїзної частини легковий автомобіль марки «Peugeot 301», коричневого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 15.02.2019 належить громадянину ОСОБА_7 , та з незрозумілих причин вирішив його знищити шляхом підпалу.
ОСОБА_6 , будучи особою, яка не усвідомлює свої дії та не може керувати ними, виконав дії спрямовані на виникнення пожежі шляхом обливання кузова автомобіля легкозаймистою рідиною, яку він заздалегідь приніс із собою в п'ятилітровій пластиковій ємкості, та за допомогою запальнички марки «Criket» підпалив її, внаслідок чого виникла пожежа, за якою ОСОБА_6 спостерігав перебуваючи неподалік автомобілі.
В результаті пожежі легковий автомобіль марки «Peugeot 301», коричневого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зазнав пошкоджень, а його власник ОСОБА_7 зазнав матеріальної шкоди, яка згідно висновку експерта становить 87305,41 грн.
Крім того, ОСОБА_6 15 квітня 2022 року близько 01 години 40 хвилин, більш точного часу вчинення кримінального правопорушення встановити не представляється можливим, знаходячись біля домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив проникнути до нього шляхом розбиття метало-пластикового вікна.
ОСОБА_8 , будучи особою, яка не усвідомлює свої дії та не може керувати ними, у той же день та час, не маючи на те законних підстав та відповідного дозволу, в порушення вимог ст.30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла та не допускає проникнення до житла чи іншого володіння особи, проник до вищевказаного домоволодіння, через віконний отвір, в якому зареєстрована та фактично проживає ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №-157 від 28.04.2022, за результатами проведеного судово-психіатричного дослідження комісія експертів-психіатрів дійшла висновків, що підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу, що стосується вчинення кримінальних правопорушення, у якому він підозрюється, страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді «Резидуального психічного розладу з пізнім відставленим дебютом, в результаті сполученого вживання алкоголю та інших психоактивних речовин. Декопинсація» (F19.75 за МКХ-10), в зв'язку з чим він був не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ознак недоумства, іншого хворобливого стану психіки не виявляє, страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді «Резидуального психічного розладу з пізнім відставленим дебютом, в результаті сполученого вживання алкоголю та інших психоактивних речовин. Нестійка медикаментозна компенсація» (F19.75 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду) внаслідок свого психічного стану він не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. З урахуванням актуального психічного стану (дезорганізація психічної діяльності) та враховуючи тип суспільної небезпечності, експертною комісією рекомендовано застосування відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги із звичайним наглядом (згідно ч.3 ст.94 КК України).
Таким чином, ОСОБА_8 у стані неосудності вчинив суспільно-небезпечні діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.194 КК України, а саме, умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, а також за ч.1 ст.162 КК України, а саме, незаконне проникнення до житла особи.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 .
Захисник ОСОБА_4 та законний представник ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру підтримали, так як ОСОБА_8 потребує лікування.
В судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину визнав та підтвердив вищевказані обставини.
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився. Надав заяву, згідно якої просив кримінальне провадження розглянути без його участі.
Потерпіла ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилась. Надала заяву, згідно якої просила кримінальне провадження розглянути без її участі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_8 , дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що вчинені ОСОБА_8 суспільно-небезпечні діяння підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.194 КК України.
Дослідивши наявні докази у справі, судом встановлено, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.194 КК України підтверджується наступними письмовими доказами: а саме: витягом з ЄРДР за №-12021161180001003 від 12.11.2021; витягом з ЄРДР за №-12022161180000111 від 15.04.2022; заявою ОСОБА_7 від 12.11.2021; заявою ОСОБА_9 від 15.04.2022; протоколом огляду місця події від 12.11.2021 з таблицею ілюстрацій до нього; протоколом огляду місця події від 15.04.2022 з таблицею ілюстрацій до нього; актом про пожежу від 12.11.2021; постановою про визнання речових доказів і залучення їх до матеріалів кримінального провадження від 13.11.2021; квитанцією №488 від 13.11.2021 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження ЄРДР №-12021161180001003; зберігальною розпискою від 12.11.2021; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.11.2021 з додатками; висновком експерта від 01.12.2021 №СЕ-19/116-21/19592-ФХД; висновком експерта від 02.12.2021 №СЕ-19/116-21/19590-ФХД; висновком експерта від 24.11.2021 №СЕ-19/116-21/19842-Д; висновком експерта від 23.12.2021 №СЕ-19/116-21/19575-АВ; висновком судово-психіатричної експертизи №27 від 19.01.2022; висновком судово-психіатричної експертизи №157 від 27.04.2022; інформацією 4 державного пожежно-рятувального загону 25 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Одеській області за вих. №01/11/08 від 11.01.2022; висновком експерта від 20.01.2022 №СЕ-19/116-21/21143-ПТ; висновком експерта від 19.01.2022 №СЕ-19/115-22/233 ФХД.
Згідно ст.ст.3, 28 Конституції України людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і кожен має право на повагу до його гідності.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «G.v.France», п. 39 «Halilovic v.Bosnia and Herzegovina» п.18 почуття неповноцінності й безсилля, яке є типовим для особи, що страждає на психічні розлади, вимагає підвищеної уваги в контексті питання щодо дотримання вимог Конвенції.
Виходячи з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст.96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Згідно проведених судово-психіатричних експертиз №-27 від 19.01.2022 та №-157 від 27.04.2022, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу, що стосується вчинення кримінальних правопорушення, у якому він підозрюється, страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді «Резидуального психічного розладу з пізнім відставленим дебютом, в результаті сполученого вживання алкоголю та інших психоактивних речовин. Декопинсація» (F19.75 за МКХ-10), в зв'язку з чим він був не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ознак недоумства, іншого хворобливого стану психіки не виявляє, страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді «Резидуального психічного розладу з пізнім відставленим дебютом, в результаті сполученого вживання алкоголю та інших психоактивних речовин. Нестійка медикаментозна компенсація» (F19.75 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду) внаслідок свого психічного стану він не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. З урахуванням актуального психічного стану (дезорганізація психічної діяльності) та враховуючи тип суспільної небезпечності, експертною комісією рекомендовано застосування відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги із звичайним наглядом (згідно ч.3 ст.94 КК України).
Згідно ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст.92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
В силу ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Відповідно до ст.512 КПК України судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування, а в силу ст.513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Беручи до уваги, що ОСОБА_8 на час вчинення суспільно небезпечних діянь був позбавлений здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим, підлягає задоволенню, та відносно ОСОБА_8 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Виходячи із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові №7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до ст.124 КПК України стягнення процесуальних витрат при застосуванні примусових заходів медичного характеру КПК України не передбачено. Тому процесуальні витрати, пов'язані з проведенням у кримінальному провадженні судових експертиз, віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.93, 94 КК України, ст.ст.369, 371-372, 503, 512, 513 КПК України, суд, -
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом в примусовому порядку.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 не обирати.
Арешт, накладений 17.11.2021 ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеського області на: легковий автомобіль марки «Peugeot-301», державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , коричневого кольору, який перебуває у власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; мобільний телефон: НОМЕР_4 , з явними ознаками ушкодження в результаті горіння; прозору пластикову пляшку з рідиною невідомого походження, закриту, об'ємом 5 літрів; прозору, пусту, пластикову пляшку, яка має явну деформацію в результаті горіння; запальничка марки «Criket» помаранчевого кольору; чоловічу куртку марки L&X, чорного кольору, з наявним різким запахом бензину; чоловічі рукавиці, чорного кольору з різким запахом бензину - скасувати.
Речові докази по справі, а саме, легковий автомобіль марки «Peugeot-301», державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , коричневого кольору, який знаходиться на зберіганні, відповідно до зберігальної розписки, у потерпілого ОСОБА_7 - залишити йому, як власнику.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон НОМЕР_4 , з явними ознаками ушкодження в результаті горіння; прозору пластикову пляшку з рідиною невідомого походження, закриту, об'ємом 5 літрів; прозору, пусту, пластикову пляшку, яка має явну деформацію в результаті горіння; запальничка марки «Criket» помаранчевого кольору; чоловічу куртку марки L&X, чорного кольору, з наявним різким запахом бензину; чоловічі рукавиці, чорного кольору з різким запахом бензину - знищити.
Речові докази по справі, а саме: змиви кіптяви з лівої частини багажника автомобіля, змиви кіптяви з лівого стопу автомобіля, змиви кіптяви з лівої сторони заднього бамперу - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати пов'язанні з залученням експерта в кримінальному провадженні, віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1