Справа №498/840/25
Провадження по справі №2/498/457/25
03 вересня 2025 року с-ще. Велика Михайлівка
Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Чернецької Н.С.,
за участю секретаря судового засідання - Попович М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в с-щі. Велика Михайлівка Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА'до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
13 червня 2025 року до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 07.09.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю « Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 509223-КС-001 про надання кредиту, щляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку визначеному ст.12 Законом України « Про електронну комерцію». ТОВ « Бізнес Позика» 07.09.2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію ( оферту) укласти Договір № 509223-КС-001 про надання кредиту. 07.09.2024 року ОСОБА_1 прийняла ( акцепт) пропозицію ( оферту) укласти Договір № 509223-КС-001 про надання кредиту.07.09.2024 року ОСОБА_1 прийняла ( акцент) пропозицію оферту щодо укладення договір № 509223-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ « Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6276, на номер телефону НОМЕР_1 ( що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті отрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 07.09.2024 року між ТОВ « Бізнеспозика та ОСОБА_1 було укладено договір № 509223-КС-001 про надання кредиту підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України « Про електронну комерцію». Відповідно до п.1 договору кредиту, ТОВ « Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00 грн. на засадах строковості, повторності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених Договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторонни визначили, що плата за корристування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало надало позичальнику грошові кошти в розмірі 22000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 .Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у боржника станом на 28.05.2025 має заборгованість в розмірі 74580,00 грн., що складається з: 22000,00 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 37180,00 грн. - суми прострочених платежів по процентах; 11000,00 грн. - суми заборгованості по штрафам - 11000,00 грне. 4400,00 грн. - суми прострочених платежів за комісією. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 509223-КС-001 про надання кредиту від 07.09.2024, що становить 74580,00 грн., та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив розглядати справу у його відсутність. Також зазначив, що у разі відсутності відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, позов визнає, та не заперечує проти задоволення позову.
Оскільки відповідач належним чином повідомлялась про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, виніс ухвалу про заочний розгляд справи.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.09.2024 року між ТОВ « Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 509223-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 договору кредиту Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 22000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Тип кредиту -кредит.
Розділом 2 договору про надання кредиту передбачено, що строк кредиту становить 24 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом в день: 1 відсоток фіксована, комісія за надання кредиту 4400,00грн; термін дії договору до 22.02.2025.
Пунктом 3.2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
07.09.2024 року ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферта) укласти Договір №509223-КС-001 про надання кредиту.
07.09.2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферти) укласти Договір №509223-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), на умовах визначених Банком.
Зі свого боку ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6276, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий ОСОБА_1 було введено/відправлено.
Таким чином, 07.09.2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №509223-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 22000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
У порушення зазначених умов договору відповідач зобов'язання за договором №509223-КС-001 від 07.09.2024 належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 28.05.2025 має заборгованість за Договором №509223-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 74580,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22000,00 грн.; - суми прострочених платежів по процентах - 37180,00 грн.,11000,00 грн. - суми заборгованості по штрафам ; 4400 грн., - суми платежів за комісією, що підтверджується довідкою про стан заборгованості.
Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
При цьому, в ч.1 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано ч.6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст.611, ч.1 ст.612 ЦК України.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В ст. 1050 ЦК України встановлені наслідки порушення договору позичальником, зокрема за частиною 2: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу за порушення виконання зобов'язань за укладеним договором задоволенню не підлягають з огляду на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як встановлено судом, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено вищевказані зміни, набув чинності 17.03.2022.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, дію якого на момент розгляду справи не припинено.
Отже, зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідачу нараховано штрафу за 2025 рік, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,81,247,263-265,273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА'до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором № 509223-КС-001 про надання кредиту від 07.09.2024 року у розмірі 63580,00 грн., яка складається з: 22000,00 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту, 37180,00 грн. сума прострочених платежів по процентах, 4400,00 грн. - суми прострочених платежів за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Великомихайлівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Н.С. Чернецька