ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/39209.12.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент.Інвестиції.Розвиток», м.Київ
до Відповідача: Управління освіти Дарницької районної вм.Києві державної адміністрації, м. Київ
Третя особа 1 Головне управління державного казначейства України у м.Києві,м.Київ
Третя осба 2 Головне фінансове управління Київської міської державної адміністрації,м.Київ
про: стягнення 62 784,14 грн.
за участю:
представника Позивача -Радченко О.В. (за довіреністю №б/н від 12.07.2010р.);
представника Відповідача - не з'явився.
представника Третьої осби 1 -Новіцька Л.О. (за довір.№ 05-04/668-6232 від 02.06.2010р.);
представника Третьої особи 2 -Заболотний С.В. (за довір.№ 048-9-04/1060 від 10.09.2010р.);
Товариство з обмеженою відповідальністю «Менеджмент.Інвестиції.Розвиток», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління освіти Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації, м. Київ (далі -Відповідач) за участю третьої особи -Головне управління Державного казначейства України у м.Києві (далі -Третя особа 1) та за участю третьої особи -Головного фінансового управління Київської міської державної адміністрації (далі -Третя особа 2) про стягнення суми основного боргу у розмірі 49 947,60 грн., 3% річних -2 747,12грн., інфляційних нарахувань у розмірі -10 089,42грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір № 46 від 25.04.2008р., Додаток № 1 до Договору № 46 від 25.04.2008р., Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.2009р. на суму 49 947,60 грн., Акт № 11-В приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., Акт № 12-В приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., Акт № 13-В приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., Акт № 14-В приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р., Акт № 15-В приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., претензію № 2 щодо сплати заборгованості від 10.03.2010р., лист № 703 від 22.04.2010р. Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, фіскальні чеки та інше.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 610, 612, 837, 843, 854, 875 Цивільного кодексу України, ст.ст. 55,193,218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач на виконання ухвали суду у судовому засіданні 09.12.2010р. надав довідку про правовідносини між позивачем та відповідачем, розгорнутий акт звіряння станом на 07.12.2010р. підписаний з боку Позивача з доказами направлення його Відповідачу, Витяг з ЄДРПОУ станом на 07.12.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.
В судовому засіданні 09.12.2010р. від Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Третя особа 2) надійшли письмові пояснення, відповідно до яких Третя особа попередила всіх головних розпорядників коштів та районні адміністрації в місті Києві щодо очікуваного виконання надходжень спеціального фонду міського бюджету та про неможливість взяття бюджетних зобов'язань в листопаді-грудні 2008р., які не підлягають оплаті. Крім того Третя особа 2 надала для залучення до матеріалів справи лист Головного фінансового управління від 05.11.2008р. № 048-1-2-10/1144.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні про вручення кореспонденції, яка міститься в матеріалах справи.
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.
Клопотання щодо фіксації судового процесу Позивачем та Третіми особами не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданнях пояснення представника Позивача та Третіх осіб, суд
25 квітня 2008 року між Позивачем (Підрядник) та Відповідачем (Замовник) був укладений Договір №46 на виконання ремонтних робіт (надалі -Договір).
Відповідно п.1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання капітального ремонту водомірних вузлів в середніх школах, дошкільних навчальних закладах, школах -дитячих садках та позашкільних закладах.
Згідно п.3.1. Договору Підрядник виконує Замовникові роботи, а Замовник сплачує за надані роботи за цінами та у термін, які зазначені у специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною. Обсяг робіт, що надаються відповідно до цього Договору, може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків.
Відповідно до п.3.3. Договору орієнтована вартість Договору становить 142 000, 00 грн. з ПДВ.
Як вбачається з п.3.4 Договору Замовник передбачає попередню оплату у розмірі 30% від загальної суми договору на термін не більше 3-ох місяців, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006р.
Згідно п.3.5. Договору, кінцевий розрахунок за виконані роботи між сторонами проводиться по факту виконаних робіт, згідно затвердженого кошторису, на основі акту виконаних робіт, підписаного Замовником і завіреного печатками.
Відповідно до п. 3.7.Договору розрахунки Замовника з Підрядником виконуються згідно актів виконаних робіт з урахуванням, що кошти надходять нерівномірно, але не пізніше 31.12.2008р.
Згідно наданих до матеріалі справи Актів приймання виконаних підрядних робіт, які підписані та засвідчені печатками з боку обох сторін, Позивач здійснив підрядні роботи на суму 49 947,60грн.
Згідно наданого позивачем Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2009р. заборгованість Відповідача за вказаними Актами становить 49 947,60 грн. та Відповідачем не погашена.
Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 2 від 10.03.2010р. про сплату заборгованості у розмірі 49 947,60 грн. за Договором № 46 від 25.04.2008р.
Відповідач надав відповідь на претензію № 703 від 22.04.2010р. , відповідно до якої фактично визнав борг за договором, проте повідомив про те, що кошти на виконання укладеного договору № 46 від 25.04.2008р. були виділені рішенням сесії Київської міської ради від 17.01.2008р. № 3/4475 «Про бюджет м.Києва на 2008р.», як субвенція за рахунок цільового фонду спеціального фонду з міського бюджету м.Києва на підготовку закладів освіти до нового навчального року.
За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву не надав, у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданих до матеріалі справи Актів приймання виконаних підрядних робіт, які підписані та засвідчені печатками з боку обох сторін, Позивач здійснив підрядні роботи на суму 49 947,60грн.
Згідно наданого позивачем Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2009р. заборгованість Відповідача за вказаними Актами становить 49 947,60 грн. та Відповідачем не погашена.
Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 2 від 10.03.2010р. про сплату заборгованості у розмірі 49 947,60 грн. за Договором № 46 від 25.04.2008р.
Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 49 947,60 грн.
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.879 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо відповіді на претензію № 703 від 22.04.2010р., відповідно до якої Відповідач фактично визнав борг за договором, проте повідомив про те, що кошти на виконання укладеного договору № 46 від 25.04.2008р. були виділені рішенням сесії Київської міської ради від 17.01.2008р. № 3/4475 «Про бюджет м.Києва на 2008р.», як субвенція за рахунок цільового фонду спеціального фонду з міського бюджету м.Києва на підготовку закладів освіти до нового навчального року, суд зазначає наступне:
Згідно 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст.625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
Окрім того, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України, ст.218 Господарського кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язань, відсутність у боржника необхідних коштів.
В силу ст.96 Цивільного кодексу України, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Умовами Договору не передбачено відстрочення виконання зобов'язання в частині оплати виконаних робіт, а тому посилання Відповідача на відсутність коштів судом до уваги не приймається як необґрунтоване.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН”, встановив:
- що розмір 3% річних, в сумі 2747,12 грн. перевищує розмір 3% річних, який може бути нарахована за період з 01.01.2009р. по 30.10.2010р., а отже підлягає стягненню з Відповідача лише у розмірі 2742,33грн.; В решті суми стягнення 3% річних у розмірі 4,79грн. - відмовити.
- що розмір інфляційних нарахувань, в сумі 10 089,42 грн. не перевищує розмір який може бути нарахована за період з 01.01.2009р. по 30.10.2010р., а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 10 089,42грн.;
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент. Інвестиції. Розвиток», м.Київ задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління освіти Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент. Інвестиції. Розвиток», м.Київ суму основного боргу у розмірі 49 947,60грн., інфляційні нарахування у розмірі -10 089,42 грн. та 3% річних у розмірі -2742,33 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог -відмовити.
4. Стягнути з Управління освіти Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент. Інвестиції. Розвиток», м.Київ витрати по сплаті державного мита в розмірі 627,79 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,98 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент. Інвестиції. Розвиток», м.Київ з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у розмірі 449,16 грн.
У судовому засіданні 09.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 24.12.2010р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева