Справа №761/26519/23
н/п 1-кп/766/2876/25
про продовження строку дії запобіжного заходу
09.10.2025 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника : ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції в залі суду в м. Херсоні, кримінальне провадження внесене до ЄРДР №22023000000000511 від 22.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України,-,
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду в м.Києві від 13.04.2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» без визначення розміру застави, який був востаннє продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області до 11.10.2025 року включно.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ризики, які стали передумовою для його обрання не зменшились та не змінились, а також тяжкістю злочину, який йому інкримінується.
Обвинувачений та захисник в судовому засіданні заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді «тримання під вартою», просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою або визначити альтернативний запобіжний захід у виді "застави", посилаючись на відсутність ризиків та необгрунтованість підозри.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначених ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою виходячи з наступного.
Як встановлено зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.04.2023 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави ОСОБА_5 , слідчим суддею враховано про наявність вагомих доказів про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України та встановлено наявність ризиків вказаних в ухвалі, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого; враховуючи особу ОСОБА_5 , відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, а посилання на наявність зареєстрованого шлюбу, наявність місця проживання, не зменшує заявлених ризиків; також судом враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення.
Отже, обставини, на які посилаються як обвинувачений, так і захисник не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а тому підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу судом не вбачається.
Тому, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам можливості обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились. Нових даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надійшло, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення, судовий розгляд не завершено.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб (до 07.12.2025).
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 199, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -
В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити строк «тримання під вартою» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, на 60 днів до 07.12.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п?яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Копію ухвали направити для виконання до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
СуддяОСОБА_1