Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/2064/25
Провадження № 2/650/1618/25
02 жовтня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Хомик І.І.,
за участю секретаря - Ткаченко І.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої звернулася представник - адвокат Чиркіна Людмила Юріївна до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, стягнення судових витрат,
Представник позивача Чиркіна Л.Ю., звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, стягнення судових витрат, обґрунтовуючи вимоги наступними доводами.
Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,7764 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6520983700:04:001:0026, та земельна ділянка площею 6.0325 га з кадастровим номером 6520983700:04:001:0036 які знаходяться в адміністративно-територіальних межах Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області (Новокубанської сільської ради).
06.04.2006 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-АГРОПРОДУКТ» було укладено договір оренди земельних ділянок , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 4АА002463-040671600003 від 07.07.2006 року.
20.01.2015 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» та новим орендарем Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» було укладено договір про заміну сторони у договорі оренди.
29.12.2017 року між орендодавцем, орендарем ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем ТОВ «ЮТС- АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угоду № 1700220 до договору оренди землі, за якою право оренди належної позивачеві земельної ділянки перейшло до нового орендаря, а договір оренди в цілому викладено в новій редакції.
17.11.2021 року сторони уклали додаткову угоду №1700220-7, згідно з якою договір оренди було викладено у новій редакції. Строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2030 року, а орендну плату визначено в розмірі 10.00% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 35078.64 грн за кожен рік оренди, яка вноситься у грошовій формі до 31 грудня за кожен рік оренди. Нормативна грошова оцінка землі визначена по земельній ділянці кадастровий номер 6520983700:04:001:0026 - 210461.29 грн., кадастровий номер 6520983700:04:001:0036 - 140325.09 грн.
З суми орендної плати ,яка належить виплаті орендодавцю орендарем, як податковим агентом, утримуються податки та збори, передбачені чинним законодавством України.
Однак в порушення умов договору орендар не виконує належним чином свої обов'язки щодо своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, в результаті чого утворилася заборгованість за 2022, 2023 та 2024 роки на загальну суму 105235,92 грн.
Оскільки відповідач належним чином не виконує взятих на себе обов'язків за договором оренди, позивач істотно позбавляється того, на що він розраховував відповідно до його умов.
Таким чином, враховуючи систематичне (протягом трьох років) невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати вважаємо, що існують законні підстави вимагати розірвання договору оренди.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його та позивача, зазначаючи, що позовні вимоги підтримують і просять їх задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ» у судове засідання не з'явився, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки до суду не повідомив, надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив наступне. Вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими, не підтвердженими належними і достовірними доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.
ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» яке здійснювало свою діяльність на території Херсонської області, було позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням . Майно підприємства було знищене та розграбоване, що унеможливило нормальне функціонування та виконання договірних зобовязань.
При цьому відповідач посилається на об'єднаний витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42022232090000075 від 11.04.2022 року.
Відповідач зазначає, що оскільки земельні ділянки, які він орендує, є забрудненими вибухонебезпечними предметами та потребують проведення робіт з розмінування для забезпечення безпечного використання. Відповідач зазначає , що вказані земельні ділянки є непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, підприємство об'єктивно не мало ані доступу, ані можливості використовувати їх у господарській діяльності.
Відповідач у відзиві зазначає що згідно з відповіддю , наданою Борозенською сільською радою від 19.03.2025 року № 587, спірні земельні ділянки придатні для використання за цільовим призначенням. Однак акт про виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів датовано 12.06.2024 року, тому до вказаної дати використання земельних ділянок було неможливе.
Крім того відповідач посилається на Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року.
Вважає, що всі ці обставини є підставою для звільнення підприємства від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане у відповідності до обставин, за які він не відповідає, що передбачено ст. 762 ЦК України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» у судове засідання не з'явився хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, про причину неявки не повідомив.
Тому суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи по наявних у ній матеріалах.
Дослідивши всі обставини справи, проаналізувавши надані позивачем та представником відповідача докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХС №067031 та серії ХС №067032 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520983700:04:001:0026, загальною площею 3.78 га., та земельної ділянки кадастровий номер 6520983700:04:001:0036, загальною площею 6.03 га, розташованих на території села Нова Кубань Бериславського (Великоолександрівського) району, Херсонської області, Борозенська ОТГ. Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2521120965020 та 2521104465020, номер запису про право власності 45381725 та 45381360.
06.04.2006 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-АГРОПРОДУКТ» було укладено договір оренди земельних ділянок , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 4АА002463-040671600003 від 07.07.2006 року.
20.01.2015 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» та новим орендарем Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» було укладено договір про заміну сторони у договорі оренди.
29.12.2017 року між орендодавцем, орендарем ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем ТОВ «ЮТС- АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угоду № 1700220 до договору оренди землі, за якою право оренди належної позивачеві земельної ділянки перейшло до нового орендаря, а договір оренди в цілому викладено в новій редакції.
17.11.2021 року сторони уклали додаткову угоду №1700220-7, згідно з якою договір оренди було викладено у новій редакції. Строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2030 року, а орендну плату визначено в розмірі 10.00% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 35078.64 грн за кожен рік оренди, яка вноситься у грошовій формі до 31 грудня за кожен рік оренди. Нормативна грошова оцінка землі визначена по земельній ділянці кадастровий номер 6520983700:04:001:0026-210461.29 грн , кадастровий номер 6520983700:04:001:0036 -140325.09 грн.
У подальшому ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» передав право оренди спірної земельної ділянки ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», уклавши договір купівлі-продажу від 17.04.2025 року за № 1704/25-26.Дана обставина підтверджується інормацією з Державного реєстру речових поав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, передбачено обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцю право вимагати своєчасного внесення орендної плати.
На підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання орендарем своїх зобов'язань, визначених статтями 24, 25 цього закону та умовами договору.
Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 10 постанови від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22, провадження № 12-80гс23, зробила наступний висновок щодо застосування норм права: «Застосовуючи в контексті спірних правовідносин статті 13, 17, 15 та 19 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340-IX, а також статті 3, 6, 627, 638, 640 ЦК України у відповідній редакції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що договір оренди землі є консенсуальним.
Слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права і обов'язки зобов'язального характеру, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов'язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у редакції, чинній на час підписання Договору).
Абзац третій частини першої статті 15 та друге речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV імперативно встановлюють, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину і саме з цієї дати починається перебіг строку його дії.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов'язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов'язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма Земельного кодексу України кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в укладеному Договорі оренди землі, а саме в п 29- «Орендодавець має право вимагати від орендаря в повному обсязі внесення орендної плати» та п.32 - «Орендар зобов'язаний розраховуватися з Орендодавцем по орендній платі».
На підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Аналогічна умова зазначена у пункті 12.3 Договору оренди землі (у редакції від 26.12.2023 року).
У зв'язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою у 2023 та 2024 роках, є невиконанням обов'язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання Договору оренди землі.
Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про оренду землі» до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положення Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов'язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є підставою для розірвання договору.
Загальною умовою виконання цивільно-правових зобов'язань, відповідно до ст. 526 ЦК України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з п. 2 ст. 651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельними ділянками, який відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на своєчасне отримання орендної плати за землю у відповідному розмірі. А отже в зв'язку з порушенням строку сплати орендної плати, позивач був позбавлений можливості отримання матеріальних благ, на які розраховував при укладені Договору оренди землі.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Отже договір оренди землі можливо розірвати лише у разі систематичного порушення строків сплати орендної плати, разове порушення умов договору не є підставою для його розірвання. Несплата орендної плати, а також невиконання обов'язку щодо нарахування та сплати щорічних інфляційних витрат відповідачем є підставою для розірвання Договору оренди землі. Із зазначеного питання є відповідна позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 12 грудня 2012 року справа № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року № 6-1449цс17 і яка в силу ст. 263 ЦПК України повинна враховуватись судами при прийнятті рішення.
Сам факт систематичного порушення Договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18, провадження №61-39488ск18.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Незалежно від того, несплата орендної плати була в повному обсязі або в частині.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди». Такого висновку дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, провадження № 61-41932сво18. Схожі висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 17 червня 2021 року, справа № 485/784/20, провадження № 61-3760св21, та від 10 вересня 2021 року, справа № 650/628/19-ц, провадження № 61-21777св19.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з додатковою угодою від 17.11.2021 року до Договору оренди землі, сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», встановили нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6520983700:04:001:0026 в розмірі 210461,29 грн., кадастровий номер 6520983700:04:001:0036 в розмірі 140325.09 грн розмір орендної плати за кожен рік оренди відповідно складає 35078,64 грн.
Отже, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2023 та 2024 роки до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав.Загальна сума боргу становить 105235,92 гривні.
Матеріали справи не містять жодних доказів сплати орендної плати відповідачем, зокрема - платіжних документів, квитанцій або іншої інформації, що свідчила б про виконання ним грошового зобов'язання за договором. Натомість, представник позивача послідовно й обґрунтовано заперечує факт надходження будь-яких коштів у рахунок орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки.
Не надано суду і доказів того, що новий орендар вказаної земельної ділянки ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» на жаний час здійснює господарську діяльність на орендованій земельній ділянці, виконує умови договору оренди ,зокрема щодо цільового використання землі, її обробітку та оплати орендної плати.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди з причин, які не залежали від його волі або були наслідком форс-мажорних обставин. Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за користування майном лише за умови, що його використання стало неможливим через обставини, за які він не відповідає.
Водночас відповідач не довів, що мав об'єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Також відповідач не звертався до позивача з повідомленнями про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов'язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв'язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі.
Як вбачається із доказів наданих представником позивача ,товариство здійснювало господарську діяльність на території Бериславського району Херсонської області у 2023 та 2024 роках. Інші сільгосппідприємства також здійснюють господарську діяльність на вказаній території у вказаний період та виплатили орендну плату орендарям у повному обсязі.
Таким чином, з урахуванням відсутності належних доказів об'єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов'язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати відсутні.
Відповідач заперечуючи позовні вимоги, посилається на лист Торгово-Промислової Палати України від 28.02.22р. № 2924/02.1-7.1.
Цим листом засвідчені форс-мажорні обставини, які є обставинами непереборної сили, військова агресія рф проти України.
Однак, з урахуванням висновків Верховного суду, боржнику, у разі якщо він посилається як на причину невиконання зобов'язань на форс-мажорні обставини, слід надати докази того, що саме і які обставини перешкодили йому у виконанні зобов'язань.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач посилається на військові дії на території України та Херсонської області, але не надав доказів того, які саме обставини вплинули на його господарську діяльність.
Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року, направленого у відповідь на звернення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих товариством на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами.
При цьому зазначено, що ймовірно, вищевказані земельні ділянки можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Окремо наголошено, що у зв'язку із щоденними обстрілами з боку збройних сил російської федерації різними типами озброєння, Головне управління не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на даних територіях.
У зв'язку з викладеним, ДСНС рекомендувало товариству звернутися до Херсонської обласної військової адміністрації, яка, згідно з розпорядженням від 6 березня 2023 року №101, визначає пріоритетність заходів із розмінування, координує їх виконання і може підтвердити статус відповідних територій.
Щодо посилання відповідача на розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, суд зауважує, що відповідне розпорядження саме по собі не є правовою підставою для звільнення відповідача від виконання договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки. Це розпорядження носить виключно організаційно-декларативний характер та передбачає включення суб'єктів господарювання до переліку таких, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, для цілей звернення до державних органів чи участі в програмах підтримки. Однак воно не звільняє відповідача від цивільно-правової відповідальності, не скасовує зобов'язань, які покладені на нього договорами оренди землі, та не містить жодної імперативної норми щодо автоматичного припинення чи призупинення нарахування та сплати орендної плати.
Крім того, вказане розпорядження підлягає обов'язковому затвердженню на сесії обласної ради, про що прямо зазначено в його тексті. Відповідачем не надано доказів того, що розпорядження було належним чином затверджене та набуло чинності в установленому законом порядку. Водночас сам факт включення до переліку постраждалих суб'єктів не встановлює жодного факту, що безпосередньо впливає на зобов'язання відповідача за конкретним договором оренди та не свідчить про неможливість виконання саме обов'язку зі сплати орендної плати за спірну земельну ділянку.
Отже, посилання на розпорядження Херсонської обласної ради не є належним і достатнім доказом для звільнення відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань за договорами оренди земельних ділянок за вказані роки.
Таким чином, з урахуванням відсутності належних доказів об'єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов'язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати за 2023-2024 рр. відсутні.
При цьому суд не приймає до уваги як доказ здійснення досудового розслідування за заявою відповідача, оскільки здійснюється воно за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України- порушення законів і звичаїв війни.
Сам факт наявності відкритого досудового розслідування не може звільняти боржника від виконання зобов'язань зі сплати орендної плати.
Згідно листа Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 19.03.2025 року №589 вбачається ,що спірні земельні ділянки відповідно до акту №58-1п про виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів є придатними для використання за цільовим призначенням.
Представник відповідача спростовуючи позовні вимоги зазначає, що вказаний акт складено 12 червня 2024 року, тобто до цього часу земельні ділянки були непридатні для використання. Однак товариство не вживає заходів для їх використання до цього часу.
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на відповідача.
Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного законодавства, земельного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Позов ОСОБА_1 в інтересах якого звернулася представник - адвокат Чиркіна Людмила Юріївна до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, стягнення судових витрат - задовольнити.
Розірвати договір оренди землі від 07 липня 2006 року зареєстрований за № 4АА002463-049671600003 (зі змінами в редакції згідно додаткової угоди від 28.12.2017 року, та від 17.11.2921 року) укладений між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589, адреса місцезнаходження: Україна, 12402, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Оліївка, вул. Звягельська, будинок 19А) та орендодавцем ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щодо земельної ділянки площею 3,7764 га., з кадастровим номером 6520983700:04:001:0026, та земельної ділянки площею 6.0325 га., з кадастровим номером 6520983700:04:001:0036, з урахуванням договору купівлі-продажу від 17.04.2025 року № 1704/25-26 між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ: 41101589, адреса місцезнаходження: Україна, 12402, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Оліївка, вул. Звягельська, будинок 19А) на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина ХОМИК