Справа № 579/1345/25
2/579/514/25
29 вересня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі головуючого судді - Кибець І.А.
за участі секретаря - Сірої С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача - адвоката Похилько Лідії Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, -
Позивач ОСОБА_1 в особі представника позивача - адвоката Похилько Л.В. звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі», в якій просить суд розірвати договори оренди земельних ділянок, укладені між ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , та ТОВ «Дубовичі».
Свої позовні вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , та ТОВ «Дубовичі» було укладено договори оренди земельної ділянки:
-договір оренди землі від 21.03.2017 року (державна реєстрація 05.09.2017 року), кадастровий номер земельної ділянки 5922683400:02:001:0238 загальною площею 0,1071 га, в тому числі пасовища - 0,1071 га;
-договір оренди землі від 21.03.2017 року (державна реєстрація 05.09.2017 року), кадастровий номер земельної ділянки - 5922683400:02:001:1144 загальною площею 0,3632 га, в тому числі сіножаті - 0,3632 га;
-договір оренди землі від 21.03.2017 року (державна реєстрація 05.09.2017 року), кадастровий номер земельної ділянки 5922683400:02:002:0620 загальною площею 2,9144 га, в тому числі рілля - 2,9144 га.
Відповідно до п.1 Договорів, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Дубовицької сільської ради Кролевецького району Сумської області.
Відповідно до п.п.14, 15, 16 договорів земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об'єкта оренди полягають у зобов'язаннях орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та зберігати якісний стан землі.
Орендар за змістом п.26 договорів зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки у строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі, дотримуватися режиму природоохоронного використання земель.
Згідно п.32 договорів дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок не виконання другою стороною обов'язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.
Відповідно до п.33 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Відповіддю на адвокатський запит від 30.05.2025 року директор ТОВ «Дубовичі» ОСОБА_3 повідомив, що з 2022 року і по цей час взяті в оренду земельні ділянки не використовуються орендарем за цільовим призначенням, орендна плата не сплачується.
Засновником та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ТОВ «Дубовичі» є громадянин рф - ОСОБА_4 , адреса: рф, АДРЕСА_1 . Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100.
Факт неможливості використання землі ТОВ «Дубовичі», крім іншого, підтверджується ухвалами слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 01 березня 2023 року, за змістом яких усе рухоме, нерухоме майно та 100% корпоративних права ТОВ «Дубовичі» передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно ст.32 ЗУ «Про оренду землі» зокрема зазначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України».
Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Враховуючи норми ст.32 та ст.24 Закону України «Про оренду землі», у яких унормовано, про те, що підставами для розірвання договору оренду землі є не виконання обов'язків, які визначені у договорі, а також у разі не використання земельної ділянки за цільовим призначенням, позивачі по даній справі, мають право вимагати розірвати зазначені у позовній заяві їхні договори оренди землі на зазначених підставах.
Посилаючись на викладене позивач просить розірвати договори оренди земельних ділянок.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с 59).
Представник позивача - адвокат Похилько Л.В. в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує (а.с.70). У своїй заяві від 17.09.2025 року просила врахувати допущені описки, а саме невірне зазначення кадастрового номеру та площі земельних ділянок у прохальній частині позовної заяви та викласти їх у наступній редакції: розірвати договори оренди землі укладені між ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубовичі», а саме:
- договір оренди землі від 21.03.2017 року (державна реєстрація 05.09.2017 року), кадастровий номер земельної ділянки 5922683400:02:001:0238 загальною площею 0,1071 га, в тому числі пасовища - 0,1071 га;
-договір оренди землі від 21.03.2017 року (державна реєстрація 05.09.2017 року), кадастровий номер земельної ділянки - 5922683400:02:001:1144 загальною площею 0,3632 га, в тому числі сіножаті - 0,3632 га;
-договір оренди землі від 21.03.2017 року (державна реєстрація 05.09.2017 року), кадастровий номер земельної ділянки 5922683400:02:002:0620 загальною площею 2,9144 га, в тому числі рілля - 2,9144 га (а.с.67).
Відповідач ТОВ «Дубовичі» належним чином повідомлене про дату, час та місце судового засідання (а.с.66), в судове засідання свого представника не направило, заяв, клопотань чи відзиву суду не надало.
Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання учасників справи суд вирішив можливим розглянути справу за їх відсутності.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між ОСОБА_2 та ТОВ «Дубовичі» було укладено договори оренди землі:
- договір оренди землі від 21.03.2017 року (державна реєстрація 05.09.2017 року), кадастровий номер земельної ділянки 5922683400:02:001:0238 загальною площею 0,1071 га, в тому числі пасовища - 0,1071 га;
- договір оренди землі від 21.03.2017 року (державна реєстрація 05.09.2017 року), кадастровий номер земельної ділянки 5922683400:02:002:0620 загальною площею 2,9144 га, в тому числі рілля - 2,9144 га;
- договір оренди землі від 21.03.2017 року (державна реєстрація 05.09.2017 року), кадастровий номер земельної ділянки - 5922683400:02:001:1144 загальною площею 0,3632 га, в тому числі сіножаті - 0,3632 га (а.с.11-12, 13-14, 15-16).
Відповідно до п.8 Договорів договір укладено на 10 років.
Відповідно до п.14,15,16 Договорів земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об'єкта оренди полягають у зобов'язаннях орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та зберігати якісний стан землі.
За змістом договорів орендар зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі, дотримуватися режиму природоохоронного використання земель.
Згідно умов Договорів дія договору припиняється шляхом його розірвання, серед іншого, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно витягів з Державного реєстру речових прав від 04.10.2023 року вбачається, що право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 5922683400:02:002:0620; 5922683400:02:001:0238; 5922683400:02:001:1144 зареєстровано за ТОВ «Дубовичі» 05.09.2017 року (а.с.18, 20, 22).
Відповідно до виданих приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Часовою Г.М. свідоцтв про право на спадщину за законом від 04.10.2023 року спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку були видані вказані свідоцтва, складається з - земельної ділянки кадастровий номер 5922683400:02:002:0620, площею 2,9144 га, земельної ділянки кадастровий номер 5922683400:02:001:0238, площею 0,1071 га, земельної ділянки кадастровий номер 5922683400:02:001:1144, площею 0,3632 га (а.с.17,19,21).
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Зі змісту наведених вище норм слідує, що за договором оренди землі (зобов'язанням з визначеним строком виконання (дії) обов'язку з цільового використання земельної ділянки) орендар зобов'язаний утриматись від певної дії (використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням).
Обов'язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства повинен виконуватись ним безперервно, протягом усього строку дії договору оренди землі.
Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно п.«ґ» ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Системний аналіз зазначених положень законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з орендою землі, зокрема, положень ЦК України, дає підстави зробити висновок, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом « ґ» статті 141 ЗК України, ч.1 ст.24, 32 Закону України «Про оренду землі» застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.
За змістом листа ТОВ «Дубовичі» від 30.05.2025 року вбачається, що ТОВ «Дубовичі» з 2022 року та по цей час не використовуються взяті в оренду земельні ділянки за цільовим призначенням, орендна плата не сплачується. Наразі та в подальшому у ТОВ «Дубовичі» відсутня фінансова та технічна можливість обробляти орендовані земельні ділянки. Засновником та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ТОВ «Дубовичі» є громадянин рф - ОСОБА_4 , адреса: рф, АДРЕСА_1 . Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100 (а.с.27).
П.1.3. розділу 1 Статуту ТОВ «Дубовичі» визначено, що учасником Товариства є громадянин рф - ОСОБА_4 , який є одноособовим засновником ТОВ «Дубовичі» та кінцевим бенефіціаром даного Товариства (а.с.33-37).
Також факт неможливості використання землі ТОВ «Дубовичі» підтверджується адресованим ТОВ «Дубовичі» повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку (а.с.38).
Факт неможливості використання землі ТОВ «Дубовичі» підтверджується ухвалами слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 01 березня 2023 року (справа №591/5292/22, провадження №1-кс/591/705/23 та справа №591/5292/22, провадження №1-кс/591/704/23) в рамках кримінального провадження №22022200000000140 від 01.09.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110-2, ч.4 ст.111-1, ч.2 ст.212 КК України, за змістом якої рухоме та нерухоме майно ТОВ «Дубовичі» передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (а.с.39-43, 44-47).
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що з 2022 року ТОВ «Дубовичі» не здійснювало використання земельних ділянок позивача, в тому числі за цільовим призначенням по укладеним договорам оренди землі, що призвело до істотного порушення відповідачем умов договорів, а саме п.14, 15, 16. Вказані порушення згідно із частиною другою статті 651 ЦК України, ст.ст.24, 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання за рішенням суду договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_2 та ТОВ «Дубовичі».
Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.
Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову саме з цих підстав.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом встановленим законом.
За змістом ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам громадян, погіршувати природні якості землі.
Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».
Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 року в справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими. Правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
Виходячи з вимог ст. 41 Конституції України, ст. 5 ЦПК України суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом розірвання договорів оренди землі укладених між ОСОБА_2 та відповідачем.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому на підставі викладеного суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а саме підлягають розірванню договори оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Дубовичі».
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, на підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 906 грн. 88 коп., сплаченого при подачі позовної заяви.
Відповідно до ст. ст.15, 16, 651 ЦК України, ст. ст.24,32 Закону України «Про оренду землі», ст.141 ЗК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81,82, 141, 247, 265, 268, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, -
позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в особі представника позивача - адвоката Похилько Лідії Володимирівни, АДРЕСА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі», місцезнаходження: 41321, Сумська область, Конотопський район, с.Дубовичі, вул. Цимбала Павла, 11, код ЄДРПОУ 34135441, про розірвання договорів оренди землі, задовольнити.
Розірвати договори оренди землі, укладені між ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» :
- договір оренди землі від 21 березня 2017 року (державна реєстрація 05.09.2017 року), кадастровий номер земельної ділянки 5922683400:02:001:0238 загальною площею 0,1071 га, в тому числі пасовища - 0,1071 га;
- договір оренди землі від 21 березня 2017 року (державна реєстрація 05.09.2017 року), кадастровий номер земельної ділянки - 5922683400:02:001:1144 загальною площею 0,3632 га, в тому числі сіножаті - 0,3632 га;
- договір оренди землі від 21 березня 2017 року (державна реєстрація 05.09.2017 року), кадастровий номер земельної ділянки 5922683400:02:002:0620 загальною площею 2,9144 га, в тому числі рілля - 2,9144 га.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 906 (дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 88 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Повне рішення суду складено 09 жовтня 2025 року.
Суддя І. А. Кибець