ЄУН: 336/7243/25
Провадження №: 1-кп/336/1380/2025
"09 жовтня» 2025 Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ;
захисник ОСОБА_4 ;
обвинувачена ОСОБА_5
розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, яка має середню освіту, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
обвинуваченої у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
встановив:
Прокурор під час судового засідання підтримав клопотання подане у письмовому вигляді 03.10.2025 про продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, яке мотивував тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявні, тому підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу підстав немає.
Щодо наявних ризиків, вказав про переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілого. На думку прокурора, наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Захисник підтримав таку позицію обвинуваченої.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно обвинувального акта, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
Так, суд не вирішуючи наперед питання доведеності винуватості обвинуваченої, враховує обґрунтованість обвинувачення у вчиненні інкримінованого їй злочину, який є відповідно до ст. 12 КК України тяжким, за формою вини є умисним, при доведенні вини за злочин передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, обвинуваченій загрожує покарання до 8 років позбавлення волі.
Також суд враховує не лише тяжкість правопорушення, але й наявну інформацію про особу обвинуваченої, вік обвинуваченої, яка є раніше судимою у тому числі за вчинення злочинів проти власності.
При розв'язанні клопотання прокурора, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставини, у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 є тяжкість злочину, яке інкримінується обвинуваченій та міра покарання, яка їй загрожує у разі доведення вини, також такою обставиною є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченій злочину, а також форма вини і об'єкт посягання, відсутність міцних соціальних зв'язків, батьків та дітей на утриманні і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, в змозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, впливу на свідків та потерпілого.
Реальним на даний момент є ризик переховування від суду, оскільки розуміючи яке покарання їй загрожує у разі доведення вини, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що унеможливить розгляд провадження та виконання завдань кримінального провадження передбачених ст. 2 КПК України.
Разом із тим, під час проведення підготовчого судового засідання стороною захисту не висловлено, а тому судом не здобуто інформації про міцні соціальні зв'язки обвинуваченої, які б переважили вищезазначені ризики та могли гарантувати бездоганну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Також судом не здобуто інформації, яка б категорично виключала можливість перебування обвинуваченої під вартою.
Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25.10.2025 року.
За таких обставин, суд вважає необхідним продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Водночас, за змістом п.1 ч.4 цієї ж статті, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в нанесенні тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначає.
З огляду на викладене та керуючись статтями 177, 183, 314-316 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121, КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 07 грудня 2025 року включно.
Строк дії ухвали до 07 грудня 2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення ухвали. Для особи, яка перебуває під вартою, строк оскарження ухвали обчислюється з моменту отримання нею її копії.
Суддя: ОСОБА_1