Справа № 336/7114/25
Пр. 3/336/4470/2025
16 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Запоріжжя, громадянки України, не працевлаштована, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №427685 від 11.07.2025, - 10.07.2025 о 18-00 годині, перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків, передбачених ч. 1,2 ст. 150 СК України, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 . Так, остання 10.07.2025 о 18-00 годині на дитячому майданчику, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. вул. Магістральна, 88, під час конфлікту з ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , останню повалила на землю, висловлювалася нецензурною лайкою, чим спричинила фізичний та психологічний біль. Дії ОСОБА_1 під час складання протокола кваліфіковано за ч.1 ст.184 КУпАП.
У судовому засіданні, яке відбулося 16.09.2025, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, зауважила, що між родинами існують конфліктні відносини. Зі свого боку вчиняє всі необхідні дії по вихованню дитини, недбалості щодо виконання батьківських обов'язків не допускала. Крім того, показала, що потерпіла та деякі інші діти з компанії свідомо провокують її доньку, відслідковують, де вона проводить вільний час.
Всебічно вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного вище адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на таке.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч.1 ст.184 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дітей. Права дитини підлягають спеціальному захисту на підставі положень Конвенції про права дитини від 20.11.1989. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає у трьох різних формах: ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені, зокрема, у ст.150 СК України. Частиною другою вказаної норми врегульовано, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Тобто, в разі порушення даної норми необхідно дійти висновку про ухилення певної особи (батьків або осіб, які їх замінюють) від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладено однакову відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав й обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, а також за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Судом встановлено, що суть адміністративного правопорушення в протоколі викладена в загальних рисах, без зазначення об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, зокрема, який саме обов'язок з передбачених ч.1, 2 ст.150 СК України, з боку ОСОБА_1 не виконується, в який період часу, з конкретною вказівкою на форму вини.
Крім того, які саме вчинені дії/ допущено бездіяльність з боку особи, відносно якої складено протокол, що свідчать про порушення батьківських обов'язків, з протокола встановити неможливо.
Жодних об'єктивних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків не встановлено, а зазначена у протоколі подія у розумінні ст.184 КУпАП не може розцінюватися як таке ухилення.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбачені ч.1 ст.184 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення речі та предмети для тимчасового зберігання не вилучались.
Керуючись ст.9, 184, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Суддя Л. А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»_____________ 20___рік