Дата документу 09.10.2025
Справа № 334/8800/24
Провадження № 1-кп/334/348/25
09 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України,
установив:
в проваджені суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, вказавши на те, що раніше встановлені ризики не зникли і продовжують існувати, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який немає.
В обґрунтування існування вказаних ризиків прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, що може спонукати обвинуваченого переховуватись від суду або взагалі виїхати на тимчасово окуповані території.
Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений знайомий із потерпілими у цьому кримінальному проваджені, а відтак може впливати на них шляхом погроз, залякування або умовлянь.
ОСОБА_6 є особою, раніше неодноразово судимою, у тому числі, за вчинення тяжких злочинів, у тому числі за вчинення корисливих злочинів проти власності, офіційного джерела доходу не має, наразі обвинувачується у вчиненні нового тяжкого злочину, що свідчить про те, що існує ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.
Також прокурор вказав на те, що через процесуальну поведінку сторони захисту, зокрема, відмови від адвокатів та подання численних клопотань, які не стосуються розгляду самого кримінального провадження по суті, розгляд справи затягується станом на день проведення судового засідання досліджено лише три письмових докази, а до цього суд лише вислуховував клопотання та заяви обвинуваченого, відтак до цього часу не допитані потерпілі та свідки, а тому перелічені у клопотання ризики фактично не змінились.
Обвинувачений ОСОБА_6 09.09.2025 року етапований з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» до «Дніпровська установа виконання покарань №4», яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 80. Листом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 17.09.2025 року №3/26-1180-2025 суд повідомлений про те, що конвоювання обвинувачених (підсудних) з ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» здійснюватися не буде, у зв'язку із чим ухвалою суду від 30.09.2025 року вирішено провести судове засідання, призначене на 07.10.2025 року на 12:00 год. у режимі відеоконференції, адміністрації Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» доручено забезпечити проведення судового засідання за участю ОСОБА_6 , який знаходиться під вартою, в режимі відеоконференції.
У день судового засідання 07.10.2025 року працівник ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» засобами телефонного зв'язку повідомив секретаря судового засідання ОСОБА_4 про те, що обвинувачений ОСОБА_6 відмовляється виходити з камери для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У призначений час (12:00 година) ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» не вийшла на зв'язок у підсистемі, яка забезпечує відеозв'язок із Дніпровським районним судом міста Запоріжжя, про що працівниками суду складений відповідний акт із фіксацією відомостей з системи «Easycon». Жодних відомостей про причини та обставини, які зумовили невиконання ухвали суду від 30.09.2025 року суду не надано.
У зв'язку із викладеним, суд ухвалою від 07.10.2025 року вирішив відкласти судове засідання у справі на 08.10.2025 року об 11:00 год., проведення судового засідання здійснювати дистанційно у режимі відеоконференції., адміністрації Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» повторно доручено забезпечити проведення судового засідання за участю ОСОБА_6 , який знаходиться під вартою, в режимі відеоконференції.
У судове засідання, призначене на 08.10.2025 року ОСОБА_6 повторно не з'явився, працівники ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» на адресу суду надіслали заяву ОСОБА_6 про відмову від участі в судовому засіданні. Судом встановлена, що вказана заява адресована «Хортицькому р/суду».
Також прокурором ОСОБА_5 у судовому засіданні надано суду копію акту від 06.10.2025 року, складеного посадовими особами ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» про відмову обвинуваченого ОСОБА_6 від отримання клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 03.10.2025 року.
У зв'язку із виявленими розбіжностями у заяві ОСОБА_6 , суд ухвалою від 08.10.2025 року вирішив відкласти судове засідання у справі на 09.10.2025 року на 09:00 год., проведення судового засідання здійснювати дистанційно у режимі відеоконференції., адміністрації Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» повторно доручено забезпечити проведення судового засідання за участю ОСОБА_6 , який знаходиться під вартою, в режимі відеоконференції.
У судове засідання, призначене на 09.10.2025 року ОСОБА_6 повторно не вийшов, посадові особи Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» надіслали на адресу суду заяву ОСОБА_6 у який він заперечив проти участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, також працівник Установи зазначив під час засідання, що обвинувачений ОСОБА_6 категорично відмовляється від виходу із камери для прийняття участі в судовому засіданні і йому було повідомлено про те яке саме судове засідання має відбутись і у якому суді.
Захисник ОСОБА_7 заперечив проти проведення судового засідання за відсутності обвинуваченого. Зазначив, що відмова обвинуваченого від участі в режимі відеоконференції є його правом, а тому захисник наполягав на відкладенні судового засідання та конвоювання самого обвинуваченого до зали судових засідань для його особистої участі.
Крім того, захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання, вказавши на те, що раніше встановлені ризики на даний час відсутні, оскільки судом з'ясовано, що ОСОБА_6 має місце проживання на території міста Запоріжжя, має стійкі соціальні зв'язки (має доньку), що у сукупності спростовує доводи прокурора про можливість його переховування.
Також захисник зазначив, що ОСОБА_6 мав роботу до свого затримання що свідчить про те, що він готовий виконувати обов'язки щодо явки до суду, може себе матеріально забезпечити і до нього доцільно застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Крім того, захисник вказав на те, що долучені до матеріалів справи письмові докази здебільшого свідчать про відсутність вини обвинуваченого в інкримінованому йому злочині.
Колегія суддів, оцінивши надані суду докази та пояснення учасників кримінального провадження, дійшла до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається судом невідкладно.
За змістом висновків ЄСПЛ, оскільки вирішується питання про свободу особистості, держава повинна забезпечити якомога оперативніший розгляд справи («Хлаіфія та інші проти Італії [ВП]» (Khlaifia and Others v. Italy [GC]), § 131).
Частиною другою статті 336 КПК України визначено, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання і самостійно відмовився від виходу на зв'язок із судом, а також той факт, що суд до цього тричі відкладав розгляд справи з метою забезпечення його участі у судовому засіданні, обвинуваченого належним чином повідомлено про судове засідання і він свідомо відмовився від участі. Право на розгляд справи за відсутності сторін, які були належним чином повідомлені та добровільно не з'явилися, закріплене в Кримінальному процесуальному кодексі України, обвинувачений ОСОБА_6 свідомо відмовився від участі у судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути клопотання за його відсутності.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Оцінюючи доводи прокурора та сторони захисту щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд зазначає про те, що ОСОБА_6 сам стверджував, що він, перебуваючи на волі, постійно переїжджав по Україні і тривалий час ніде не проживав. Його близькі, за словами самого обвинуваченого, залишились на тимчасово окупованій території.
Назване на переконання суду, підтверджує наявність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Крім того, ОСОБА_6 у судових засіданнях неодноразово вказував різні за своїм змістом висловлювання стосовно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Так, під час підготовчого судового засідання він зазначав, що це його колишні родичі і він має з ними добрі відносини, а самі потерпілі взагалі фінансово залежні від нього і ходять до нього на зустрічі до слідчого ізолятора. Потерпілі у судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2025 року, спростували такі заяви обвинуваченого ОСОБА_6 та заявили, що бояться його і на зустрічі до СІЗО не ходили. Також ОСОБА_6 неодноразово заявляв, що це саме потерпілі вчинили злочин проти нього та вкрали його речі, і щодо цих обставин здійснюється досудове розслідування.
У сукупності вищеописані обставини та той факт, що потерпіли станом на сьогоднішній день не допитані, свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, суд критично оцінює твердження захисника обвинуваченого щодо наявності у нього стійких соціальних зв'язків та наявності джерел доходу, оскільки дочка обвинуваченого разом із своєю матір'ю за словами обвинуваченого постійно проживає у місті Києві, відомостей про те чи підтримують відносини ОСОБА_6 зі своєї колишньою дружиною у суду немає. Так само не надано пояснень щодо джерел доходів та ймовірного місця проживання обвинуваченого, а тому суд погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ураховуючи той факт, що обвинувачений має непогашену судимість за вчинення злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, не має постійного місця проживання, а також офіційного джерела доходів, знайомий із потерпілими у цьому кримінальному проваджені та знає адресу їхнього проживання, суд вважає, що доводи прокурора про наявність та обґрунтованість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджуються.
Керуючись ст. 183, 372, 376 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
Термін дії ухвали в частині продовження запобіжного заходу закінчується 07 грудня 2025 року о 10:00 годині.
Резолютивна частина виготовлені у нарадчій кімнаті 09.10.2025 року.
Повний текст виготовлений та підписаний 09.10.2025 року.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3