ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/49823.12.10
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 127 153,50 грн., -
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Кривенко О.В. (довіреність № 202-ГО/10 від 30.04.2010).
В судовому засіданні 30 листопада 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача закрити поточний рахунок, відкритий згідно Договору банківського рахунку №52414101 та стягнення з відповідача суми залишку на рахунку в розмірі 127 153,50 грн. згідно Меморандуму про співпрацю від 16.04.2009р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не виконані вимоги заяви про перерахування залишку коштів та закриття рахунку.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що постановою Правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 21.01.2010 № 19 було відкликано банківську ліцензію відповідача та ініційовано процедуру ліквідації банку, про що 26.01.2010 було опубліковане оголошення в газеті «Голос України»№12 (4762), а позивачем направлено заяву з грошовими вимогами до відповідача, які не відповідають нормам Закону України «Про банки та банківську діяльність», зокрема ст.ст. 89,93,96.
Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
28 жовтня 2005 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського рахунку № 52414/01 (надалі - Договір), за умовами якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок і здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до вимог чинного законодавства України.
У відповідності до п.п. 10.1, 10.2 Договору рахунок позивача закривається Банком за бажанням Клієнта на підставі його заяви; За наявності коштів на рахунку Банк здійснює завершальні операції а рахунком, у тому числі -за перерахуванням залишку коштів на підставі платіжного доручення Клієнта на інший рахунок Клієнта, зазначений у заяві.
16 квітня 2009 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Меморандум про співпрацю, за умовами якого Банк приймає на себе зобов'язання по здійсненню перерахування коштів Клієнта за межі банку з його поточного рахунку в Банку в межах сум грошових надходжень (ліквідних коштів).
04 березня 2010 року позивачем було надано відповідачу заяву про закриття поточного рахунку, в якій зазначалося розпорядження перерахувати залишок коштів на інший рахунок позивача.
Заява про закриття поточного рахунку від 04.03.2010 виконана не була, грошові кошти з рахунку позивачу на інший рахунок не перераховані.
Як свідчать матеріали справи залишок коштів на поточному рахунку позивача №НОМЕР_1 складав 127 153,50 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно із ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.
Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.
Відповідач порушив зобов'язання щодо виконання розпорядження відповідача про закриття поточного рахунку та перерахування (видачі) залишку коштів, які на ньому знаходяться в сумі 127 153,50 грн., яке виразилося в поданій заяві про закриття рахунку від 04.03.2010.
Враховуючи факт не закриття рахунку, а також той факт, що в порядку, визначеними п. 10 Договору, залишок грошових коштів на рахунку позивача в розмірі 127 153,50 грн. не був повернутий позивачу, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми залишку, а саме в сумі 127 153,50 грн. та обов'язок закриття рахунку.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
У відповідності до ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Згідно із ст. 87 Закону України «Про баки і банківську діяльність»банк може бути ліквідований: 1) з ініціативи власників банку; 2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів). Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Як свідчать матеріали справи, постановою Правління Національного банку України від 21.01.2010 №19 було відкликано банківську ліцензію відповідача та ініційовано процедуру ліквідації банку, призначено ліквідатора.
У відповідності до ст. 89 Закону України «Про баки і банківську діяльність»ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України" за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або власником банку рішення про ліквідацію банку
Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
26.01.2010 в газеті «Голос України»№ 12 (4762) опубліковане оголошення про те, що в ТОВ «Укрпромбанк»запроваджено процедуру ліквідації банку, де зазначено також про те, що вимоги кредиторів приймаються протягом 1 місяця з моменту публікації цього оголошення.
Згідно з вимогами ст. 93 вказаного закону ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.
Відповідач зазначає, а матеріалами справи підтверджується, що позивач не подав до ліквідатора ТОВ «Укрпромбанк»протягом одного місяця (в період з 26.01.2010р. по 26.02.2010р.) з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури заяву-вимогу про визнання його кредитором.
Так, враховуючи положення ч. 9 ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вимоги позивача, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються та вважаються погашеними.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позивачем не доведено обставин, які могли б слугувати підставами для стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 127 153,50 грн., у зв'язку з цим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 27.12.2010р