Справа № 302/1317/25
Провадження № 2/302/516/25
09 жовтня 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Готри В. Ю., з участю секретаря судового засідання Царь О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця - адвокатка Гренджа Вікторія Юріївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця - адвокатка Гренджа В. Ю., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтував тим, що 14 лютого 2017 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Міжгірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, за актовим записом № 09, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Зазначав, що з початку 2023 року сімейне життя між сторонами не склалося внаслідок розбіжностей поглядів на шлюб та сім'ю. Від цього шлюбу сторони дітей не мають.
Указував, що у 2022 році він виїхав на сезонні роботи в Чехію, де живе і працює на даний час. Відповідачка на його пропозицію переїхати до нього проживати відмовилася, оскільки виявила бажання проживати і працювати в Україні, як наслідок, у подружжя виник конфлікт у результаті якого вони припинили спільне проживання та спілкування починаючи з 2023 року.
За таких обставин уже більше двох років вони як подружжя спільно не проживають, мешкають окремо в різних країнах. Шлюбних відносин не підтримують, не спілкуються та не цікавляться один одним та жодних спільних інтересів не мають. Стверджував і те, що спору відносно спільного майна подружжя немає. Також зазначав, що врегулювати цей спір у позасудовому порядку не є можливим, оскільки подружжя не спілкується між собою та він перебуває за кордоном.
Посилаючись на наведені вище обставини просив суд шлюб, укладений між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , який зареєстрований 14 лютого 2017 року Міжгірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, за актовим записом № 09, розірвати.
Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2025 року відкрито провадження в цій справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням /викликом/ сторін.
Своїм правом подати відзив на позовну заяву ОСОБА_1 відповідачка ОСОБА_2 не скористалася.
Позивач ОСОБА_1 та його представниця адвокатка Гренджа В. Ю. у судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Водночас представниця позивача ОСОБА_1 - адвокатка Гренджа В. Ю. подала до суду заяву від 08.10.2025, в якій просила розгляд справи провести за відсутності сторони позивача, позов підтримала повністю та просила його задовольнити (а.с.21).
Відповідачка ОСОБА_2 також у судове засідання не з'явилася, хоча була повідомлена належним чином про дату, час і місце розгляду справи, однак подала до суду 16 вересня 2025 заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги визнає повністю, проти розірвання шлюбу не заперечує та просить розглянути справу за її відсутності, позов задовольнити і не надавати строк на примирення (а.с.17).
З огляду на наведене вище суд уважає за можливим розглянути цю справу за відсутності сторін за наявними матеріалами, які є достатніми для ухвалення законного та обґрунтованого рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини у даній справі та об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає таке.
Судом установлено, що сторони перебувають між собою у шлюбі, який зареєстрований 14.02.2017 Міжгірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, за актовим записом № 09, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , оригінал якого наявний у матеріалах цієї справи.
Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду, зокрема, положеннями ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 СК України.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За приписами ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Аналогічне положення закріплено і в ч. 1 ст. 24 СК України. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно зі ст. 111 СК України суд уживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. У даному випадку сторони вважають неможливим продовжувати шлюбні відносини, а відтак суд не вживає заходи щодо їх примирення.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Як установлено судом, подружні стосунки між сторонами припинені з причин розбіжностей їх характерів та різних поглядів на життя, відсутністю взаєморозуміння, що в цілому призвело до втрати почуття любові і довіри один до одного та припинення шлюбних відносин у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про розірвання шлюбу.
З огляду на наведене та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд доходить висновку, що примирення і подальше подружнє життя сторін не є можливим та подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.
Отже, враховуючи зазначене вище, у тому числі бажання обох сторін розірвати шлюб, а також керуючись принципами об'єктивності, розумності, справедливості та доцільності, суд уважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є обґрунтованою.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
Відповідно до частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків установлених Законом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, з огляду на наведене вище, а також ураховуючи на визнання позову відповідачкою, суд доходить висновку, що позивач довів поза розумним сумнівом належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності та взаємозв'язку між собою достатніми доказами свою вимогу, яка знайшла своє підтвердження під час розгляду справи, а відтак позов підлягає до задоволення повністю.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ від 10.02.2010, у справі «SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE», № 4909/04, § 58).
Відповідно до ч. 1, пункту 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Зважаючи на прохання позивача в позовній заяві понесені ним судові витрати зі сплати судового збору не покладати на відповідачку, а відтак суд не стягує такі з відповідачки на користь позивача.
Керуючись наведеним вище та статтями 76-81, 89, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця - адвокатка Гренджа Вікторія Юріївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 14 лютого 2017 року Міжгірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, за актовим записом № 09, розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 9 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідачка ОСОБА_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя В. Ю. Готра