243/4067/25
1-кс/243/351/2025
09 жовтня 2025 року м. Слов'янськ
Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 за матеріалами досудового розслідування № 12025052510000638 від 18.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна,
До Слов'янського міськрайонного суду звернувся слідчий СВ ВП № 4 Краматорського РУП Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_2 з клопотанням, узгодженим з прокурором Слов'янської місцевої прокуратури, про арешт майна.
Згідно з клопотанням, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12025052510000638 від 18.06.2025 встановлено, що 18 червня 2025 надійшла заява від ОСОБА_3 , про те, що 17.06.2025 у період часу з 20-44 год. до 20-48 год. невідомі особи зняли грошові кошти з банківської карти НОМЕР_1 АТ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » на суму 92998 грн.
В ході досудового розслідування допитана в якості потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснила, що вона користується пластиковою карткою банку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_1 . 17.06.2025 ввечері вона перебувала за місцем мешкання коли їй на мобільний телефон почали приходити сповіщення про переказ грошових коштів з зазначеної пластикової картки, платіжний рахунок якої НОМЕР_2 , а саме було здійснено декілька платежів на загальну суму 92998 грн.
Ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого про надання тимчасового доступу до рахунку потерпілої ОСОБА_3 . На підставі вказаної ухвали було здійснено тимчасовий доступ та отримано відомості на електронному носії. 22.09.2025 слідчим було оглянуто вилучену інформацію, в ході огляду встановлено, що грошові кошти з рахунку НОМЕР_2 у сумі 62998 грн. були перераховані 17.06.2025 на картку № НОМЕР_3 , яка належить невідомій особі.
Зазначаючи, що грошові кошти потерпілої ОСОБА_3 перебувають на банківській карті № НОМЕР_3 , вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та можуть підлягати спеціальній конфіскації, слідчий просила накласти арешт на грошові кошти в сумі 62998 грн., що знаходяться на картці, та заборонити здійснювати будь-які дії щодо розпорядження грошовими коштами з вказаної банківської карти, а подане клопотання розглядати без виклику особи.
Дослідивши документи, що додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що подане клопотання підлягає поверненню з наступних підстав.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п.7 ч.2 ст.131 КПК України).
Приписами ст. 170 КПК України визначено, що: арештом є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуження, розпорядження, користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчиненого злочину, доказом злочину. Метою арешту є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачуваний, засуджений, треті особи.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий за змістом клопотання метою накладення арешту вказує необхідність забезпечення спеціальної конфіскації та відшкодування шкоди, що відносно одного і того ж самого майна є взаємовиключним.
Грошові кошти, які зберігаються на картковому рахунку, за умови, що вони були переведені з рахунку потерпілої, не можуть підлягати спеціальній конфіскації.
Для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Отже, для накладення арешту на майно з метою відшкодування шкоди, досудове розслідування вже має перебувати на тій стадії, коли вже встановлено особу, яка заподіяла таку шкоду, складено та вручено хоча б письмове повідомлення про підозру, а також подано цивільний позов. Таким чином, накладення арешту на майно можливе лише при наявності всіх вище перелічених обставин, які на даний момент не існують.
Як вбачається з п.3 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Зі змісту клопотання та доданих до нього документів можливо встановити, що обставини щодо переказу грошових коштів з рахунку ОСОБА_3 підтверджуються випискою з її рахунку (IBAN: НОМЕР_4 ), відкритому в АТ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », за змістом якої 17.06.2025 у період часу з 20-44 год. до о 20-48 год. здійснено 6 операцій з переказу коштів з рахунку через ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_5 на загальну суму 92998 грн.
Як вбачається з протоколу тимчасового доступу до документів та додатків до нього, перекази грошових коштів на загальну суму 62998 грн. були здійснені на картку № НОМЕР_3 .
Зі змісту клопотання та доданих до нього документів не вбачається жодних відомостей, про особу, на ім'я якої відкрито картку № НОМЕР_3 у банку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Таким чином, органом досудового розслідування не встановлено власника рахунку, на який слідчий просить накласти арешт.
Слід зазначити, що положення п.3 ч.2 ст.171 КПК України вважається дотриманим належним чином коли ініціатором клопотання про арешт майна вказано власника кожного предмету, на який він просить накласти арешт, визначено правові або фактичні підстави щодо висновку про належність певної речі певній особі та зазначені контактні засоби зв'язку (номери засобів мобільного зв'язку для фізичних осіб та адреси електронної пошти для юридичних осіб) цієї особи.
Положенням ч.1 ст.172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Таким чином, відсутність відомостей про власника рахунку позбавляє слідчого суддю можливості належно виконати імперативну вимогу щодо належного повідомлення власника майна, на яке слідчий просить накласти арешт. Дійсно, за змістом ч.2 ст.172 КПК України передбачено можливість розгляду клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, однак можливість не повідомляти власника жодним чином не нівелює обов'язку з його встановлення.
Окрім того, органом досудового розслідування не надано слідчому судді жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що грошові кошти в сумі 62998 грн., що були переведені на картку 17.06.2025 з картки потерпілої, до теперішнього часу зберігаються на вказаній картці.
Окремо слід зазначити, що за змістом клопотання слідчий просить заборонити здійснювати будь-які дії щодо розпорядження грошовими коштами по вказаній банківській картці, однак, жодним чином не мотивує накладення такої заборони з посиланням на положення чинних нормативно-правових актів.
Відповідно до положення ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку про повернення клопотання його ініціатору, оскільки зазначене клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 170-172 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 за матеріалами досудового розслідування № 12025052510000638 від 18.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна, - повернути прокурору, який його погоджував.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1