Рішення від 07.10.2025 по справі 492/925/25

справа № 492/925/25

провадження № 2/492/849/25

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2025 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.,

при секретарі судового засідання Богдан А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Описова частина

Стислий виклад позиції позивача

Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 18027,66 грн, а також судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 20 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, яка разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту склали договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач всупереч умовам договору, належним чином покладені на нього обов'язки перед позивачем не виконав, порушивши умови кредитного договору, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за тілом кредиту у сумі 18027,66 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, оскільки останній ухилився від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у справі визначено суддю Варгаракі С.М.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 10 липня 2025 року цивільна справа прийнята до провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Відповідачеві визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачеві п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачеві - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Одночасно, роз'яснено учасникам справи, що відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана ухвала суду була направлена відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, днем вручення відповідачеві ухвали суду є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, тобто 10 вересня 2025 року.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 10 вересня 2025 року, строк для подання відзиву спливає 25 вересня 2025 року.

Разом з тим, позивач має право протягом п'яти днів з моменту отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, строк для подання відповіді на відзив позивачем сплив 30 вересня 2025 року, строк для подання заперечення відповідача на відповідь на відзив сплив 06 жовтня 2025 року, 60 денний строк розгляду справи сплив 09 вересня 2025 року.

Водночас, частиною 1 статті 275 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У період з 24 вересня 2025 року по 03 жовтня 2025 року суддя перебував на лікарняному, в цей період суддя не міг ухвалювати рішення, строк ухвалення рішення переривався під час перебування судді на лікарняному.

Суд зазначає, що формальне дотримання 60-денного строку не може обмежувати права сторін на подання процесуальних документів та захист, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, рішення у справі підлягає ухваленню після закінчення строків на подання відзиву, відповіді на нього та заперечення на відповідь на відзив, тобто після 06 жовтня 2025 року, що забезпечує реалізацію права сторін на захист.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, судом надано можливості та достатньо часу ознайомитись з позовною заявою та надати свої заперечення.

У відповідності до статті 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, а тому суд, у відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, у зв'язку з чим, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 грудня 2017 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, у якій ОСОБА_1 просив встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку (а.с. 17).

На підставі укладеного договору, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 6000 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про розмір встановленого ліміту від 11 травня 2025 року (а.с. 16).

Відповідно до довідки про наявність рахунку від 11 травня 2025 року ОСОБА_1 видано картку «Чорна», валюта рахунку - гривня, рахунок № НОМЕР_2 зі строком дії картки до 03/30 (а.с. 15).

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач погодився, що невід'ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «monobank», з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинність. Підписуючи власним УЕП в мобільному додатку запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «monobank», що є невід'ємною частиною анкети-заяви до договору відповідач підтвердив отримання примірнику договору у мобільному додатку monobank.

До кредитного договору банком долучено витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів (monobank), тарифи Чорної картки monobank, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 18-24, 25-26, 27-29, 29 зворот).

Згідно з наданою позивачем випискою по рахунку відповідач користувався грошовими коштами, а саме: поповнював картку, розраховувався за продукти у супермаркеті, поповнював мобільний рахунок, сплачував відсотки за кредитом, тим самим підтвердив свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту (а.с. 12-14).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, розмір заборгованості за кредитним договором б/н від 20 грудня 2017 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та клієнтом - ОСОБА_1 станом на 11 травня 2025 року становить 18027,66 грн (а.с. 6-10).

При цьому, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за кредитним договором перед АТ «Універсал Банк», не довів відсутність заборгованості за тілом кредиту.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною 1-2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами частини 1 статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 20 грудня 2017 року ОСОБА_1 , відповідач у справі, підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, відповідно до умов договору та наведених вище умов. Також, відповідач погодився, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.

Крім того, враховуючи, що послуги банку в проекті monobank надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи та інформацію, яка підлягає доведенню до відома споживачів перед укладенням договору споживчого кредитування, надані відповідачеві саме через мобільний додаток, суд дійшов висновку, що відповідач був ознайомлений з правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.

Таким чином, вищенаведене свідчить про укладення сторонами в установлений законом спосіб кредитного договору, в тому числі погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, в постанові від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, в якій, ухвалюючи рішення про стягнення боргу за кредитним договором, суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року в справі № 234/7159/20.

На підтвердження отримання кредитних коштів та користування кредитними коштами представником позивача надано суду виписку по картковому рахунку (а.с. 12-13), яка є належним доказом, який підтверджує наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, оформлена відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, саме виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

У постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15 зазначено, виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

На підтвердження наявності заборгованості банком надано також розрахунок заборгованості, згідно з яким загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 11 травня 2025 року становить 18027,66 грн.

Відповідач наданого позивачем розрахунку не спростував, не надав інших доказів існування між ним та АТ «Універсал Банк» зобов'язань, за якими ОСОБА_1 виконувалось щомісячне внесення коштів на рахунок, та зарахування на погашення існуючої заборгованості.

Згідно із статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 кредитні кошти отримав, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, однак свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, тобто кредитні кошти не повернув.

Доказів на спростування отримання кредиту відповідачем суду не надано, тому суд вирішує спір за наявними матеріалами у справі.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг від 16 липня 2020 року відповідачкою суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за вказаним договором суду також не надано, чим не виконані вимоги частини 1 статті 81 ЦПК України, тому вказаний розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 20 грудня 2017 року, що утворилася станом на 11 травня 2025 року у розмірі 18027,66 грн, яка складається із залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк».

У зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду, оскільки сплата судового збору підтверджено відповідною платіжною інструкцією (а.с. 42).

На підставі статей 6, 11, 526, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 2, 7, 44, 48, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. № 54/19, м. Київ, поштовий індекс 04114, код ЄДРПОУ: 21133352) заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі - 18027 (вісімнадцять тисяч двадцять сім) гривень 66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. № 54/19, м. Київ, поштовий індекс 04114, код ЄДРПОУ: 21133352) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано протягом строку оскарження.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.

Попередній документ
130848661
Наступний документ
130848663
Інформація про рішення:
№ рішення: 130848662
№ справи: 492/925/25
Дата рішення: 07.10.2025
Дата публікації: 10.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Арцизький районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (07.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 07.07.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості