Справа № 577/4715/25
Провадження № 2/577/1682/25
29 вересня 2025 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Рідзевської І.О.,
з участю секретаря судового засідання Подейко Т.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп цивільну справу за позовною заявою ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» звернулась до суду з вищевказаним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 22950,00 грн. заборгованості за кредитним договором № 8420797 та понесені судові витрати. Вимоги обґрунтовані тим, що 26.10.2024 року між ТОВ «ФК «Авенсус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8420797. 06.05.2025 року між ТОВ «Авенсус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №06062025, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авенсус Україна» відступив позивачу право вимоги боржників. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог до Договору факторингу № 06062025 від 06.06.2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22950,00 грн., з яких 9000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 9450,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 4500,00 грн.- сума заборгованості за пенею. В добровільному порядку відповідач не погасив вказану заборгованість, тому змушені звернутися до суду з вказаним позовом і просять стягнути з відповідача вказану заборгованість.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 4 зв.).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 51).
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено що 26.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8420797 , надано кредит в сумі 9000,00 грн. , строком на 360 днів , процентна ставка 1,% на день, дата повернення 26.10.2025 року, який підписано електронним підписом позичальника (а.с.8-16).
Згідно паспорту споживчого кредиту від ТОВ «Авентус Україна» ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 9000 грн. на 360 днів, процентна ставка 366% на рік. (а.с.17-18)
Відповідно довідки «IPAY», 26.10.2024 року о 00:43 год. ТОВ «УПР» перерахувало на рахунок НОМЕР_1 кошти у розмірі 9000,00 грн. (а.с.19 зв.)
06.06.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №06062025 та додаткові угоди до договору, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна » відступив позивачу право вимоги боржників. (а.с.20-23,24).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог до Договору факторингу № 06062025 від 06.06.2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22950,00 грн., з яких 9000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 9450,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 4500,00 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с.25).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до положень частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
Суд встановив, що 26.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8420797 , надано кредит в сумі 9000,00 грн., строком на 360 днів , процентна ставка 1,% на день, (тобто до 26.10.2025 року).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів. Ураховуючи, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов'язання, відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у банку не виник обов'язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитними договорами, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що банком було завчасно направлені вимоги про дострокове повернення кредитів, а відповідачем такі вимоги було отримано.
Верховний Суд у подальших своїх постановах підтримав цей правовий висновок, вказуючи про необхідність виконання банком обов'язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, тому, враховуючи те, що договір про надання споживчого кредиту № 8420797 від 26.10.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та банком, є споживчим, вказаний висновок підлягає застосуванню під час вирішення заявлених позовних вимог у цій цивільній справі.
Позивач всупереч вимог ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних доказів на підтвердження направлення на адресу відповідача вимоги про дострокове погашення кредиту.
Суд зауважує, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права направлення вимоги про дострокове виконання основного зобов'язання відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки, матеріали справи не містять доказів виконання позивачем своїх обов'язків, передбачених частиною 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» щодо повідомлення у письмовій формі споживача про наявність заборгованості із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені, то у ОСОБА_1 не виник обов'язок дострокового повернення суми грошових коштів за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 8420797 року . від 26.10.2024 року.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов'язку дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, строк виконання якого станом на дату звернення до суду з позовом 11.08.2025 не настав, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України,
У задоволенні позову ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 .
Суддя Рідзевська І. О.